ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
14 березня 2007 р. | № 408/2-2003/15-05/10/20-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Кривди Д.С., |
суддів: | Жаботиної Г.В., Уліцького А.М. |
розглянувши клопотання про прийняття касаційної скарги | ВАТ “Промагробудінвест” |
на постанову | від 18.12.06 Київського міжобласного апеляційного господарського суду |
у справі | №408/2-2003/15-05/10/20-06 |
господарського суду | Київської області |
за позовом | ВАТ “Промагробудінвест” |
до | 1. ТОВ “Нафтова компанія” 2. ТОВ “Нафтопрогрес” |
треті особи | 1. Бориспільська районна державна адміністрація 2. Бориспільський районний відділ земельних ресурсів |
про | відновлення порушеного стану земельної ділянки |
В С Т А Н О В И В:
Подана касаційна скарга ВАТ “Промагробудінвест” на постанову від 18.12.06 Київського міжобласного апеляційного господарського суду у справі №408/2-2003/15-05/10/20-06 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до провадження і повертається судом без розгляду, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до п.п. (б), (г) ч. 2 ст. 3 Декрету КМУ “Про державне мито”, що стосується розміру ставок державного мита, із позовних заяв немайнового характеру, які подаються до господарських судів, сплачується 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а з апеляційних та касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами, сплачується 50 % ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 % ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо звільнення земельної ділянки.
Додана до касаційної скарги квитанція №39 від 10.02.07 свідчить про сплату скаржником державного мита в сумі 8,5 грн., що не відповідає вимогам п.п. (б), (г) ч. 2 ст. 3 Декрету КМУ “Про державне мито”. Таким чином, зазначене платіжне доручення не є доказом сплати державного мита у встановленому розмірі.
Оскільки касаційну скаргу подано 10.02.07, тобто з пропуском строку встановленого для її подання, до касаційної скарги додано клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку, яке підлягає розгляду за умови належного оформлення касаційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу ВАТ “Промагробудінвест” на постанову від 18.12.06 Київського міжобласного апеляційного господарського суду у справі №408/2-2003/15-05/10/20-06 повернути скаржнику без розгляду, а справу направити до місцевого господарського суду.
Головуючий Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький