Справа № 2а -18890/09/270
Категорія № 2.19.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 травня 2009 року
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді: Матвєєвої В.В.,
при секретарі: Сіряцького А.С.,
за участю сторін:
позивач: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області про визнання бездіяльність щодо підвищення розміру пенсії як дитині війни з 01.01.2006 року незаконною, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та робити його в подальшому, визначити заборгованість та проіндексувати суми боргу, з урахуванням 3% річних від простроченої суми,-
ВСТАНОВИВ:
12 січня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області щодо підвищення пенсії як дитині війни з 01.01.2006 року незаконною, зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області підвищити пенсію з 01.01.2006 року на 30% від мінімальної пенсії за віком, визначити заборгованість та про індексувати щомісячні суми боргу за весь час прострочення, а також з нарахуванням 3% річних від простроченої суми з 01.01.2006 року на день виплати, стягнути проіндексовану суму, виплачувати підвищену пенсію в подальшому та стягнути судові витрати.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його часті.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала заперечення по суті позовних вимог, просила відмовити у задоволені позову.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з посвідченням НОМЕР_1 від 16.11.1998 року, позивач має статус «дитини війни».
Згідно із ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Зазначені факти не оспорюються сторонами.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком
04.11.2008 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області з заявою про перерахунок доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни.
04.11.2008 року відповідач направив позивачу відповідь № 658/І-5 про відмову у перерахунку та виплаті доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни.
Статтею 110 Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік” встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” - у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Проте у 2006 році, в порядку визначеному Законом України „Про державний бюджет на 2006 рік”, Кабінетом Міністрів України не впроваджувався порядок надання пільг, передбачений статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому підвищення пенсії не провадилося.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 р., що набрав чинності з 1 січня 2007 р. (із змінами від 15 березня 2007 р.), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність - з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн. Крім цього цією статтею передбачено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн.06 коп., 415 грн.11 коп.
Статею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, суд вважає, що відповідач зобовязаний перерахувати та виплатити позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням підвищення прожиткового мінімуму на одну особу.
Враховючи той факт, що рішення Конституційного суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року щодо неконституційності ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на Закон України «Про державний бюджет України на 2006» не поширюється, тому позов в частині перерахунку підвищення пенсії з 01.01.2006 року не підлягає задоволенню.
Розглядаючи позовні вимоги про визнання дій відповідача незаконними та зобов'язання здійснити підвищення пенсії як дитині війни у 2008 року суд виходить з наступного.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, відповідач зобовязаний був перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни з 22 травня 2008 року з урахуванням прожиткового мінімуму на одну особу , встановленого статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановлених для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом рішень від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.
Встановлені статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплати встановлюють дальші соціальні гарантії для позивача, тому відповідно до вимог ст.. 92 Конституції України, суд не приймає до уваги розмір допомоги встановлений ст. 8 Постанови Кабінету Міністрів № 530 від 28.05.2008року.
Також суд зазначає, що вимоги позивача про індексацію та нарахування 3 % річних від простроченої суми, не підлягають задоволенню в зв'язку з тим, що посилання позивача на наявність правовідносин між кредитором і боржником є безпідставними, оскільки, спірні правовідносини регулюються спеціальним законом і не відносяться до тих, що регулюються правовідносинами зобов'язального права. Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» така компенсація та індексація передбачені тільки у разі, якщо належні громадянинові суми були нараховані та своєчасно не виплачені, а у даному випадку позивачці відповідачами ніяких сум не нараховувалося, у зв'язку з чим вимоги зазначених Законів на виниклі правовідносини не поширюються.
Згідно ст. 2 Закону України „Про індексацію грошових доходів населення” індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру. Підтримка купівельної спроможності соціальних виплат, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму, здійснюється шляхом перегляду їх розміру у зв'язку із зростанням прожиткового мінімуму, відповідно до законодавства.
Крім того, в межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області в подальшому робити перерахунок позивачу пенсії з дня установлення нового розміру прожиткового розміру є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце, та без наявності спірних правовідносин. До того ж, ст. ст. 28, 42 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відповідач сам зобов'язаний перераховувати пенсію з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
В цій частині позовних вимог позивачу відмовити за необґрунтованістю.
Отже, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку підвищення до пенсії є неправомірним, оскільки вони не відповідають вимогам Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого позивач має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком .
Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 62,71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» Законом України «Про прожитковий мінімум», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, статтями 2,17,18, 87, 94, 159, 160, 161, 163, 167 КАС України ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області про визнання бездіяльність щодо підвищення розміру пенсії як дитині війни з 01.01.2006 року незаконною, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та робити його в подальшому, визначити заборгованість та проіндексувати суми боргу, з урахуванням 3% річних від простроченої суми задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, щодо відмови у донарахуванні та виплаті ОСОБА_1 надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07. 2007 рік по 31.12.2007 року, та перерахунку пенсії з урахуванням надбавки до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22.05.2008 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області донарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 надбавку до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12. 2007 рік та перерахувати пенсію з урахуванням надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22.05.2008 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: