ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Куімова М.В.;

при секретарі - Строміло А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до військової частини 3009 про стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку зачас затримки розрахунку з урахуванням індексу інфляції,  суд, -,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1,  вточнивши  позовні  вимоги, звернувся   до  суду  з  позовом  до  військової  частини  3009  про  стягнення   вихідної  допомоги  при  звільненні  та  середнього  заробітку  за  час  затримки  розрахунку  з  урахуванням  індексу   інфляції.  Вимоги  мотивовані  тим, що   ОСОБА_1  проходив  службу  та  30  грудня  2008  року,  згідно  наказу   №260   командира   частини  3009,   був  звільнений   у  запас  за  станом  здоров'я.  На  день  звільнення   військової  частиною  3009   була  нарахована   вихідна  допомога  ОСОБА_1  в  сумі  16.506   гривень,  проте  27  квітня  2009  року  йому  було  сплачено  лише  16.245  гривень.  При  цьому,  при  сплаті  вказаної  суми,  не  був  врахований  індекс  інфляції   та  з  позивача  безпідставно  були  утримані  податки  на  загальну  суму  261  гривню  ( 2%  до  органів  Пенсійного  фонду  України  та  0,6  %  -  до  Фонду  безробіття ).  ОСОБА_1  вважає, що  в  день  звільнення  відповідач  не  сплатив  усі  належні  йому  суми,  у  зв'язку  з  чим,  на  підставі  ст.ст. 116, 117  КЗпП  України,  має  сплатити  йому  середній  заробіток  в  сумі  10.820, 6  гривень  за  час  затримки  повного  розрахунку  зі  врахуванням   індексу інфляції згідно Закону України «Про індексацію грошових доходів  населення».           

У судовому  засіданні  позивач   ОСОБА_1  позовні  вимоги  підтримав.

У  судовому засіданні  представники  відповідача - ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 проти  задоволення   позову  заперечували  у  повному  обсязі.   

Суд,  заслухавши  сторони,  вивчивши  матеріали  справи,  дійшов  висновку, що  позовні   вимоги  не  підлягають  задоволенню  з  таких  підстав.

Питання  грошового  забезпечення військовослужбовців врегульовані ч.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види  грошового забезпечення.   Відповідно  до пункту 10  Постанови Кабінету  Міністрів України  «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей»  №393  від  17  липня  1992  року, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і  начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби: які звільняються із служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням  штатів  або  проведенням організаційних заходів, після закінчення строку контракту, у зв'язку  із  систематичним невиконанням умов контракту командуванням,  виплачується одноразова  грошова  допомога  в  розмірі 50% місячного грошового забезпечення  за кожний  повний  календарний  рік  служби.

Відповідно  до  ст.3  Закону  України  «Про  індексацію  грошових  доходів  населення»,  індексації  підлягають  грошові  доходи  громадян, що  одержуються   ними  в  гривнях  на  території  України  і  не  мають  разового  характеру.

У  судовому  засіданні  встановлено, що  30  грудня  2008  року,  згідно  наказу   №260   командира   частини  3009,  ОСОБА_1  було  звільнено   у  запас  за  станом  здоров'я.   Під  час   звільнення  ОСОБА_1,    військової  частиною  3009   була  нарахована   його   вихідна  допомога  в  сумі  16.506   гривень.   Проте,  за  браком  коштів,  відповідачем   вказана  вихідна  допомога   була  сплачена  лише  27  квітня  2009  року.   Вказана  допомога   була  сплачена  відповідачем   в  сумі   16.245  гривень,  оскільки   при  її  розрахунку,  були  зроблені   відчислення  на  страхові  внески   в  сумі   260, 91 гривень  / з  яких:   200,7  гривень  -  до  органів  Пенсійного  фонду  України  та  60, 21  гривень  -   до   фонду  безробіття /  ( а.с. 31).

Суд  дійшов  висновку,  що  вимоги  про  стягнення   частки  вихідної  допомоги  в  сумі  261  гривні   задоволенню  не   підлягають,  оскільки   фактично  зі  ОСОБА_1  були   утримані   страхові  внески  на  загальну  суму 260, 91 гривень.   Одноразова  грошова  допомога   при  звільненні  була  нарахована   відповідачем  до  моменту   звільнення  ОСОБА_1,  який  під  час  проходження   військової  служби  був  застрахованою особою,  у  зв'язку  з  чим,  на  вказану  грошову  допомогу   відповідачем   обґрунтовано  були   нараховані    страхові   внески.   

Позовні  вимоги,  у  частині   стягнення  середньомісячного  заробітку  по  день  фактичного  розрахунку  ( 27  квітня  2009  року ), задоволенню  також  не  підлягають,  оскільки  між  сторонами  виникли  правовідносини  з  приводу  проходження  публічної  служби   та  норми   ст.ст.  116, 117  Кодексу Законів  про  Працю України,  в  цьому  випадку,  застосуванню  не  підлягають.   Вимоги  щодо   врахування   індексу   інфляції  за  період  затримки  сплати  вихідної  грошової  допомоги   при  звільнені,  з  30  грудня  2007  року   до  27  квітня  2009  року,  задоволенню  не  підлягають,  оскільки   вказана   вихідна  допомога  має  разовий  характер.      

Суд  також  вважає   за  необхідне  стягнути  зі  ОСОБА_1  на  користь  держави   недоплачене   державне  мито  в   сумі  47  гривень  60  копійок.

Повний  текст  постанови  складено  та  підписано  09  червня  2009  року.

Керуючись  ст.ст. 71, 76, 94, 158-161, 163  КАС України, суд, -                          

ПОСТАНОВИВ:

          У  задоволені  позову  ОСОБА_1   до  військової  частини 3009  про стягнення  вихідної допомоги при звільненні  та  середнього  заробітку  за час  затримки  розрахунку  з  урахуванням  індексу   інфляції, -  відмовити.

 Стягнути   зі  ОСОБА_1 на  користь  держави  недоплачене  державне  мито  в   сумі  47  гривень  60  копійок.    

 Постанова суду може бути оскаржена  в  апеляційному порядку до  Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний  адміністративний  суд  м. Севастополя   шляхом  подачі  в 10-денний строк  з дня  проголошення  постанови   заяви  про апеляційне  оскарження і поданням після  цього  протягом  20 днів  апеляційної  скарги  або в  порядку  ч.5 ст.186  КАС  України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя                              підпис                                        М.В. Куімов

Судді:                                                                       

Суддя                                                                      

Судді: