ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" березня 2010 р. Справа № 2a-192/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді - Басай О.В.
Суддів: Черепій П.М.
ОСОБА_1
при секретарі Короташ О.Б
за участю:
позивача – ОСОБА_2В;
представника відповідача – Урядового уповноваженого у справах Європейського Суду з прав людини –ОСОБА_3;
представника відповідача –Уповноваженого Верховного Суду України щодо забезпечення представництва України в Європейському Суді з прав людини та виконання його рішень –не з’явився;
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –судді місцевого суду Городенківського району Івано-Франківської області ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 –не з’явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_2
до відповідачів: Урядового уповноваженого у справах Європейського Суду з прав людини та Уповноваженого Верховного Суду України щодо забезпечення представництва України в Європейському Суді з прав людини та виконання його рішень
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –судді місцевого суду Городенківського району Івано-Франківської області ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
про зобов’язання вчинення дій, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративним позовом до Урядового уповноваженого у справах Європейського Суду з прав людини та Уповноваженого Верховного Суду України щодо забезпечення представництва України в Європейському Суді з прав людини та виконання його рішень; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –судді місцевого суду Городенківського району Івано-Франківської області ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про зобов'язання відповідачів вжити заходів до приведення судової практики у справах №3-1255/2005, №3-1701/2105, №2а-3/2006, №2а-7/2006 місцевого суду Городенківського району Івано-Франківської області у відповідність до вимог ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та вжиття заходів на прийняття рішення про позбавлення статусу суддів місцевого суду Городенківського району Івано-Франківської області ОСОБА_4В, ОСОБА_5, ОСОБА_6З, ОСОБА_7 за порушення ними присяги судді під час вирішення даних справ, а також забезпечення максимального відшкодування наслідків порушення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод вчинених у справах №3-1255/2005, №3-1701/2105, №2а-3/2006, №2а-7/2006 місцевого суду Городенківського району Івано-Франківської області.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві та пояснив, що 27.05.2005 року щодо нього порушена кримінальна справа за ч.1 ст.377 КК України в якій судді місцевого суду Городенківського району Івано-Франківської області ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 одержали статус потерпілих. Зазначив, що вищенаведені судді місцевого суду, а саме ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 розглянули справи №3-1701/2105, №2а-3/2006, №2а-7/2006 уже перебуваючи в статусі потерпілих, чим порушили ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Просить позов задовольнити повністю.
Представник відповідача - Урядового уповноваженого у справах Європейського Суду з прав людини в судовому засіданні проти позову заперечила та пояснила, що повноваження Урядового уповноваженого у справах Європейського Суду з прав людини визначені Положенням про Урядового уповноваженого у справах Європейського Суду з прав людини, затвердженим постановою Кабінету ОСОБА_8 України "Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 31.05.2006 року №784. Згідно даного Положення Урядовому уповноваженому не належить вжиття заходів, зазначених позивачем у своїх позовних вимогах. Крім цього, зазначила, що посади Уповноваженого Верховного Суду України щодо забезпечення представництва України в Європейському Суді з прав людини не існує. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Представник відповідача - Уповноваженого Верховного Суду України щодо забезпечення представництва України в Європейському Суді з прав людини та виконання його рішень в судове засідання не з'явився, проте, на адресу суду від Верховного Суду України надійшов лист з якого вбачається, що у штатному розписі складу Верховного Суду України та апарату Верховного Суду України постійної або тимчасової посади з такою назвою або з відповідними функціональними обов'язками немає і не було.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –судді місцевого суду Городенківського району Івано-Франківської області ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, проте, на адресу суду надіслали заяву в якій просять розгляд справи провести без їхньої участі.
Розглянувши позовну заяву, вислухавши думку позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідачів вжити заходів до приведення судової практики у справах №3-1255/2005, №3-1701/2105, №2а-3/2006, №2а-7/2006 місцевого суду Городенківського району Івано-Франківської області у відповідність до вимог ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, колегія суддів зазначає наступне.
Законом України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, встановлено, що забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень покладається на Орган представництва.
На виконання положень вищевказаного Закону, Кабінетом ОСОБА_8 України було прийнято постанову „Про заходи щодо реалізації Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 31 травня 2006 року, відповідно до якої функції органу, відповідального за забезпечення представництва України в Європейському суді та виконання його рішень, здійснює Міністерство юстиції України через Урядового уповноваженого в справах Європейського суду з прав людини. Крім того, даною постановою затверджено Положення про Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини.
Згідно пунктів 4 та 5 вказаного Положення, основними завданнями Уповноваженої особи є:
1) забезпечення представництва України в Суді під час розгляду справ про порушення нею Конвенції, справ за заявами України стосовно порушення Конвенції іншими державами - її учасницями, а також як третьої сторони під час розгляду справ за заявами громадян України або юридичних осіб - резидентів України проти інших держав-учасниць Конвенції;
2) координація роботи, пов'язаної з підготовкою матеріалів для розгляду справ у Суді та виконанням його рішень, співпраця з цією метою з іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;
3) підготовка і внесення на розгляд Суду необхідних матеріалів, участь у слуханні справ, які ним розглядаються;
4) інформування в установленому порядку Комітету ОСОБА_8 Європи про хід виконання Україною рішень Суду;
5) виявлення причин порушення Конвенції, розроблення пропозицій щодо їх усунення та недопущення порушень у майбутньому;
6) організація роботи із створення необхідних умов для проведення Судом розслідування у справі про порушення Конвенції та вжиття заходів відповідно до регламенту Суду;
7) подання необхідної інформації уповноваженим особам, які проводять перевірку дотримання Конвенції.
Уповноважена особа відповідно до покладених на неї завдань:
1) вивчає факти та обставини справи про порушення Конвенції відповідно до запитів Суду;
2) відповідає в установленому порядку на запити Суду, надає докази, надсилає повідомлення та додаткові письмові зауваження, а також іншу інформацію щодо справ про порушення Конвенції;
3) надсилає до державних органів запити стосовно надання матеріалів і пояснень у справах про порушення Конвенції, координує роботу з підготовки пропозицій з організаційно-правових, процедурних та інших питань, пов'язаних із забезпеченням представництва України в Суді та виконанням його рішень;
4) визначає заходи, необхідні для створення умов для проведення Судом розслідування у справах про порушення Конвенції;
5) визначає порядок вжиття заходів відповідно до регламенту Суду;
6) виступає доповідачем під час розгляду в Суді справ щодо порушення Конвенції;
7) проводить переговори із заявником, у разі потреби узгоджує на міжвідомчому рівні умови дружнього врегулювання у справах проти України, укладає у передбаченому законодавством порядку угоду про дружнє врегулювання;
8) готує інформацію про хід розгляду у Суді справ про порушення Конвенції та про виконання його рішень;
9) готує і подає Комітету ОСОБА_8 Європи інформацію та звіти про хід виконання Україною рішень Суду;
10) здійснює аналіз практики Суду, передусім у справах проти України, з метою виявлення причин, що призвели чи можуть призвести до порушення Конвенції, готує відповідні аналітичні огляди та висновки;
11) подає Мін'юсту пропозиції щодо методики проведення експертизи проектів законів та підзаконних актів, а також актів законодавства на відповідність Конвенції та практиці Суду;
12) розробляє пропозиції до навчальних програм з вивчення Конвенції та практики Суду;
13) подає органам державної влади та органам місцевого самоврядування пропозиції щодо можливих шляхів запобігання порушенням прав людини в Україні;
14) вживає необхідних заходів щодо залучення представників органів державної влади за погодженням з їх керівниками для забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідач - Урядовий уповноважений у справах Європейського Суду з прав людини не наділений повноваженнями, щодо вжиття таких заходів, про зобов’язання вчинення яких просить у своїй позовній заяві позивач.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що позивач не звертався до Урядового уповноваженого у справах Європейського Суду з прав людини із відповідною заявою щодо вжиття заходів до приведення судової практики у справах №3-1255/2005, №3-1701/2105, №2а-3/2006, №2а-7/2006 місцевого суду Городенківського району Івано-Франківської області у відповідність до вимог ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Щодо вимоги позивача про вжиття заходів на прийняття рішення про позбавлення статусу суддів місцевого суду Городенківського району Івано-Франківської області ОСОБА_4В, ОСОБА_5, ОСОБА_6З, ОСОБА_7 за порушення ними присяги судді під час вирішення даних справ, колегія суддів зазначає наступне.
В п.1 ч.1 ст. 17 КАС України зазначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Із змісту даної норми права вбачається, що до адміністративного суду можуть бути оскаржені лише акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належить до сфери управлінської діяльності.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач просить вжити заходи на прийняття рішення про позбавлення статусу суддів місцевого суду Городенківського району Івано-Франківської області ОСОБА_4В, ОСОБА_5, ОСОБА_6З, ОСОБА_7 за процесуальні дії, які були вчиненні ними під час розгляду справ №3-1255/2005, №3-1701/2105, №2а-3/2006, №2а-7/2006.
В п. 4 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року №6-рп/2001 зазначено, що судами не розглядаються скарги громадян на акти і дії суддів, пов’язані із здійсненням правосуддя, оскарження яких встановлюється відповідним процесуальним законодавством.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії суду (суддів), вчинені при виконанні ними своїх обов’язків щодо здійснення правосуддя є не управлінськими, а процесуальними. Тому їх законність може перевірятися лише судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Крім того, суд зазначає, що пунктами 4 та 5 "Положення про Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини", затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_8 України №784 від 31.05.2006 року не передбачено повноваження, які б надавали право Урядовому уповноваженому вживати заходи на прийняття рішення про позбавлення статусу судді.
Також, не підлягає до задоволення вимога позивача про забезпечення максимального відшкодування наслідків порушення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод вчинених у справах №3-1255/2005, №3-1701/2105, №2а-3/2006, №2а-7/2006 місцевого суду Городенківського району Івано-Франківської області, оскільки судом відмовлено в задоволенні позову в частині зобов'язання відповідачів вжити заходів до приведення судової практики у справах №3-1255/2005, №3-1701/2105, №2а-3/2006, №2а-7/2006 місцевого суду Городенківського району Івано-Франківської області у відповідність до вимог ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та вжиття заходів на прийняття рішення про позбавлення статусу суддів місцевого суду Городенківського району Івано-Франківської області ОСОБА_4В, ОСОБА_5, ОСОБА_6З, ОСОБА_7 за порушення ними присяги судді під час вирішення даних справ.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що позов є безпідставним та необгрунтованим, а тому не підлягає до задоволення.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя О.В. Басай
Суддя П.М. Черепій
Суддя А.Б. Могила
Постанова в повному обсязі буде складена 19.03.2010 року