ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" березня 2010 р. Справа № 2a-200/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Басай О.В.
при секретарі Короташ О.Б.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1;
представника відповідача - ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Івано-Франківській області (Івано-Франківськдержрибоохорона), м. Івано-Франківськ, 76000
до відповідача: Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі, вул. Галицька, 21, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400
про скасування рішення № 687 від 14.05.09 та зобов'язання вчинення дій.,-
ВСТАНОВИВ:
Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Івано-Франківській області (Івано-Франківськдержрибоохорона) звернулося в суд із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі про зобов'язання відповідача скасувати рішення №687 від 14.05.2009 року на суму 1144, 42 грн. та зобов'язання повернути ОСОБА_1 зайво стягнені кошти адміністративного штрафу в сумі 170, 00 грн., що був накладений постановою №10 від 26.05.2009 року на ОСОБА_3
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та пояснив, що в зв'язку із порушенням термінів подання звітності за лютий 2009 року відповідачем накладено штраф. Зазначив, що розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за лютий місяць 2009 року, направлено відповідачу рекомендованим листом 25.03.2009 року. В штатному розписі реорганізованої Івано-Франківськдержрибоохорони було затверджено лише одну посаду працівника, на якого покладено обов'язок по складанню звітності - посада заступника начальника по економічних питаннях - головного бухгалтера, яку займала ОСОБА_1 Інших працівників бухгалтерії не було. ОСОБА_1 з 26.02.2009 року захворіла (копія листка непрацездатності додається). Внаслідок реорганіізації Івано-Франківськдержрибоохорони всі працівники були звільнені 27.02.2009 року та переведені у новостворений територіальний відділ Верхнє-Дністровського державного басейнового управління. Через реорганізацію та значні обсяги роботи ОСОБА_1 закрила листок непрацездатності 17.03.2009 року, продовжуючи лікування під контролем лікарів. Рішенням №494 від 25.03.2009 року до відповідача вже було застосовано штраф у розмірі 170, 00 грн. (10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Фінансові санкції оплачені повністю 15.05.2009 року (квитанція №36 від 15.05.2009 року). Крім того, відповідачем за несвоєчасне подання звітності 14.05.2009 року рішенням №687 застосовано нові фінансові санкції в сумі 1144, 42 грн. (10% від страхових внесків, що сплачені за лютий 2009 року в сумі 11444, 14 грн.). В результаті за одне й те ж порушення застосовано два стягнення, що суперичить чинному законодавству. Просить позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Вважає його безпідставним та необгрунтованим. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що позивачем подано 25.03.2009 року відповідачу розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за лютий місяць 2009 року із запізненням на 5 днів. Вищенаведені обставини визнаються та не заперечуються представниками сторін у справі, а тому на підставі ч.3 ст.72 КАС України доказуванню не підлягають.
За наведене порушення відповідачем прийняте рішення №494 від 25.03.2009 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством на суму 170, 00 грн. (а. с. 8).
Фінансові санкції, які застосовані згідно вищенаведеного рішення позивачем сплачені в повному обсязі, що підтверджується квитанцією №36 від 15.05.2009 року (а. с. 11).
Судом також встановлено, що позивачем оскаржене в апеляційному порядку рішення №494 від 25.03.2009 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством на суму 170, 00 грн.
За результатами розгляду скарги Головним управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийнято рішення №2423 від 30.04.2009 року, яким скаргу залишено без задоволення та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області винести окреме рішення про застосування фінансової санкції на збільшену суму штрафу, відповідно до п.5 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(а. с. 42-44).
На підставі вищенаведеного рішення відповідачем прийнято рішення №687 від 14.05.2009 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством на суму 1144, 42 грн. (а. с. 9).
Суд погоджується з таким рішенням відповідача виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
В п.5 ч.9 ст.106 вищенаведеного Закону зазначено, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що прийняте відповідачем рішення №687 від 14.05.2009 року не суперечить Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому не підлягає до скасування.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання повернути ОСОБА_1 зайво стягнені кошти адміністративного штрафу в сумі 170, 00 грн., що був накладений постановою №10 від 26.05.2009 року на ОСОБА_3, то дана вимога також не підлягає до задоволення, виходячи знаступного.
Судом встановлено, що постановою відповідача №10 від 26.05.2009 року керівника ІДУ "Івано-Франківськдержрибохорона" - ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 170, 00 грн. (а. с. 10).
Також судом встановлено, що зазначений вище штраф в сумі 170, 00 грн. був сплачений ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3, що підтверджується квитанцією №674_999_1/734 від 02.07.2009 року (а. с. 13).
Відповідно до ст.104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
За таких обставин, суд вважає, що з позовом про зобов'язання повернути зайво сплачені кошти адміністративного штрафу в сумі 170, 00 грн., що був накладений постановою №10 від 26.05.2009 року на ОСОБА_3, має право звернутися ОСОБА_1, якщо вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Також, судом встановлено, що наказом Державного комітету рибного господарства України №704 від 01.12.2008 року утворено з правом юридичної особи Верхнє-Дністровське державне басейневе управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства шляхом злиття Головного державного управління охорони, викоритсання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Чернівецькій області, Головного державного управління охорони, викоритсання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Хмельницькій області, Головного державного управління охорони, викоритсання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Тернопільській області, Головного державного управління охорони, викоритсання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Івано-Франківській області. Визнано Верхнє-Дністровське ДБУ правонаступником майнових, фінансових прав та обов'язків Чернівцідержрибоохорона, Держрибоохорона у Хмельницькій області, Тернопільдержрибоохорона, Івано-Франківськдержрибоохорона (а. с. 17).
Як вбачається з довідки Серія АГ №929205 Головне державне управління охорони, викоритсання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Івано-Франківській області з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не виключено (а. с. 51), а тому у суда відсутні підстави визначені ст. 52 КАС України для заміни позивача у даній справі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є безпідставним та необгрунтованим, а тому не підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Басай О.В.
Постанова складена в повному обсязі 22.03.2010 року.