Справа № 161/118/15-ц

Провадження № 4-с/161/59/15

У Х В А Л А

23 жовтня 2015 року Луцький міськрайонний  суд Волинської області

у складі: судді                               Крупінської С.С.

при секретарі                                                Бакай Г.М. 

з участю представника заявника - ОСОБА_1

державного виконавця - Бондарука В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на незаконні дії та бездіяльність начальника другого відділу ВДВС Луцького МУЮ ОСОБА_3 та державного виконавця Бондарука В.П., -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду із скаргою на незаконні дії та бездіяльність начальника другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_3 та державного виконавця Бондарука В.П. у виконавчому провадженні № 3295877, а саме: визнання дій начальника другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_3 та державного виконавця Бондарука В.П. незаконними, скасування винесених на протязі 2014 року постанов в порядку примусового виконання по ВП № 32958727.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що державним виконавцем Бондаруком В.П. відкрито виконавче провадження згідно виконавчого листа по справі № 2-6511/11 виданого 23.03.2012 року на виконання рішення Луцького міськрайонного суду від 22.06.2011 року.

Скаржник вказує, що 15.11.2014 року отримала повідомлення державного виконавця про призначені примусові заходи у справі виконавчого провадження № 32958727 на 21.11.2014 року по проникненню до нежитлового приміщення, відповідно до ухвали Луцького міськрайонного суду від 09.12.2013 року, яке знаходиться по вул. Лесі Українки, 26 в м. Луцьку і належить їй на праві власності, як керівнику підприємства. Реагуючи на це повідомлення ОСОБА_2 подала до начальника Другого ВДВС ЛМУЮ заяву про зупинення зазначених примусових заходів , призначених на 21.11.2014 року, оскільки вона не отримувала постанови про відкриття виконавчого провадження № 32958727. Призначені примусові заходи на 21.11.2014 року не проводились, в зв’язку з чим вважала, що вони були зупинені до кінця розгляду апеляційної скарги на ухвалу Луцького міськрайонного суду від 09.12.2013 року.

Проте, як стало відомо скаржнику 22.12.2014 року при ознайомленні із матеріалами виконавчого провадження № 23958727, що проникнення в нежитлове приміщення по вул. Лесі Українки, 26 в м. Луцьку під керівництвом ОСОБА_4 відбулось 12.12.2014 року таємно від неї, як співвласника підприємства та як боржника в даному виконавчому провадженні, у зв’язку з чим державним виконавцем було проведено за участю інших учасників огляд приміщення та його оцінка. 22.12.2014 року ОСОБА_2 стало відомо, що на протязі 2014 року державним виконавцем виносилась постанова про її привід працівниками міліції на 21.11.2014 року та 12.12.2014 року, яка не виконувалася і не направлялася для виконання до Луцького МВ УМВС України у Волинській області. Крім того, їй стало відомо, що в порядку примусового виконання державним виконавцем В.П. Бондарук складалися акти від 12.09.2014 року та 20.09.2014 року за результатами виїзду за місцем знаходження нежитлового приміщення приватного підприємства, коли фактично, як сторона виконавчого провадження, вона не отримувала повідомлень про необхідність таких подій і заходів з її участю в порядку примусового виконання рішення.

На підставі викладеного вважає, що на протязі 2014 року відділом ДВС Луцького МУЮ та державним виконавцем відділу ДВС не забезпечувались вимоги закону , який регулює порядок виконання виконавчого провадження в добровільному порядку, приступив до примусових заходів з приводу яких своєчасно та належним чином не доводив до неї, як сторони боржника, у зв’язку з чим, вона була позбавлена можливості їх оскаржувати до суду, чим порушені її права і свободи в цьому виконавчому провадженні, а також здійснено посягання на приватне право підприємства і передача його приміщення представнику банку, що завдало їй як представнику підприємства майнової шкоди.

Правовою підставою визнання дій державного виконавця незаконними вважає норми ст.ст. 383-385 ЦПК України., а тому просять суд скаргу задовольнити.

В судовому засіданні представник заявника скаргу підтримав з підстав в ній викладених, просив суд скаргу задовольнити.

Головний державний виконавець Бондарук В.П. в судовому засіданні просив суд скаргу залишити без розгляду.

Заслухавши думку представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга до задоволення не підлягає.

Статтею 383 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

В даній до суду скарзі ОСОБА_2 оскаржуються дії начальника другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_3 та державного виконавця Бондарука В.П., який здійснює виконання рішення суду.

Так, постановою державного виконавця від 23.04.2012 року (а.с. 19) виконавче провадження № 32958727 відкрито виконавче провадження за яким боржником є ПП «Еліанс». Таким чином, ОСОБА_5 не є стороною даного виконавчого провадження.

Посилання представника скаржника на ту обставину, що ОСОБА_2 є директором товариства і може від свого імені звертатись до суду зі скаргою не ґрунтується на діючому законодавстві.

Так як заявник не є стороною виконавчого провадження, то права на звернення за скаргою до суду у неї немає, а тому в задоволенні вимог скаржника слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 383-388 ЦПК України, Закон України "Про виконавче провадження", суд,

у х в а л и в :

В задоволенні скарги ОСОБА_2 на незаконні дії та бездіяльність начальника другого відділу ВДВС Луцького МУЮ ОСОБА_3 та державного виконавця Бондарука В.П - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня її проголошення, а для осіб, що не приймали участі при її винесенні в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Луцького міськрайонного суду С.С.Крупінська