ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"27" травня 2009 р. | справа № 5020-2/260 |
За позовом: Закритого акціонерного товариства “Оризон”
(99029, м. Севастополь, вул. Балканська, б. 34)
до: Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго”
(99040, м.Севастополь, вул.Хрустальова, 44)
про зобов’язання відновити постачання електричної енергії
Суддя Шевчук Н.Г.
Представники сторін:
позивач - Єременко В.В., довіреніть №б/н від 21.04.2009, ЗАТ "Оризон";
відповідач - Ірхін М.Ю., довіреність №19054/0/2-08 від 25.12.2008, ВАТ "ЕК "Севастопольенерго";
СУТЬ СПОРУ:
Закрите акціонерне товариство “Оризон” звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовом до відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” про зобов’язання відновити постачання електричної енергії.
25.05.2009 позивач подав заяву про зміну позовних вимог, яка фактично є заявою про зміну предмету позову, просить зобов’язати відповідача укласти з позивачем додаткову угоду зі зміною Додатку №1 до договору № 242 від 25.02.2004, а саме: змінити обсяги поставки електричної енергії на березень 2009 року з 2000 кВт на 55000 кВт.
Позовні вимоги мотивовані необґрунтованістю відмови відповідача в коригуванні обсягів поставки електричної енергії позивачу за березень 2009 року.
Крім того, 07.05.2009 при поданні позовної заяви та 12.05.2009 позивач заявляв клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати будь-які дії з відключення позивача від енергопостачання до вирішення спору в суді.
З урахуванням положень статті 66 Господарського процесуального кодексу України суд залишив вказані клопотання без задоволення у зв’язку з необґрунтованістю та відсутністю доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а також з тим, що запропоновані заходи не пов’язані з предметом позову.
Відповідач не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
У зв’язку з викладеним суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
ВСТАНОВИВ:
Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику” та Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441, у відповідній редакції.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини першої статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
25.02.2004 між відкритим акціонерним товариством „Енергетична компанія “Севастопольенерго" (Постачальник) та закритим акціонерним товариством “Оризон” (Абонент) був укладений договір № 242 на постачання електричної енергії (далі - Договір) (а.с. 30-34), який відповідно до умов пункту 10.4 Договору був продовжений на наступні періоди.
Згідно з пунктом 2.1.2 Договору Постачальник зобов’язувався постачати Споживачу електричну енергію, як різновид товару, в обсягах, визначених додатком 1 до Договору („Обсяги постачання електричної енергії”) з урахуванням умов, передбачених розділами 6,7 та 8 Договору.
Відповідно до пункту 2.2.4 Договору Абонент, зокрема, зобов’язався сплачувати Постачальнику вартість електричної енергії у згідно з умовами Додатку №8 до Договору.
Згідно з пунктом 4.2.2 Договору за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності, визначених зазначеним Договором, Абонент сплачує Постачальнику електричної енергії п’ятикратну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами.
Відповідно до статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Згідно з умовами Договору відповідач зобов’язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії, встановленого зазначеним Договором.
Додатком № 1 (а.с.35) до Договору позивачем узгоджений з відповідачем обсяг відпуску електричної енергії у 2008 році. Зазначеним Додатком передбачений обсяг споживання електричної енергії у березні 2009 року у розмірі 2000 кВт.
Телеграмою від 20.03.2009 позивач звернувся до відповідача з клопотанням про збільшення ліміту споживання електричної енергії на березень 2009 року з 2000 кВт на 55000 кВт.
Листом № 3685/0/2-09 від 27.03.2009 відповідач відмовив позивачеві у збільшенні ліміту споживання електричної енергії на березень 2009 року з 2000 кВт на 55000 кВт з посиланням на пункт 4.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 №910.
Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Пунктом 7 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” встановлено, що споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.
Відповідно до пункту 4.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 №910 (далі - Правила) споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду.
Згідно з пунктом 8.1 Договору розрахунковим вважається період з 22 календарного числа місяця, який передує, до такого ж календарного числа поточного місяця.
Заява про збільшення ліміту споживання електричної енергії на березень 2009 року подана позивачем лише 20.03.2009, тобто пізніше, ніж за 5 днів до закінчення розрахункового періоду.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у збільшенні ліміту споживання позивачем електричної енергії на березень 2009 року є правомірною.
Крім того, відповідно до пункту 4.4 Правил у разі коригування за заявою споживача договірної величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.
Позивач звернувся до господарського суду міста Севастополя із даною позовною заявою лише 07.05.2009.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що після закінчення періоду, на який позивач просить скоригувати величину споживання електричної енергії, таке коригування неможливе.
Крім того, згідно з пунктом 4.2 Правил у разі потреби постачальник електричної енергії може вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваних обсягів споживання. Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання.
У судовому засіданні 27.05.2009 представник позивача подав заяву про те, що технічне обґрунтування для збільшення ліміту споживання електричної енергії за березень 2009 року викласти не вбачається за можливе.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову відмовити.
Суддя Н.Г. Шевчук
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84
Господарського процесуального кодексу України
і підписано 01.06.2009.
Розсилка:
1. ЗАТ “Оризон”
(99029, м. Севастополь, вул. Балканська, б. 34)
2. ВАТ “Енергетична компанія “Севастопольенерго”
(99040, м.Севастополь, вул.Хрустальова, 44)
3. Справа