ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"26" травня 2009 р. | справа № 5020-5/171 |
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Маліт” (61166, м. Харків, вул. Кримська, б. 8, кв. 82)
до Приватного підприємства „Рутава” (м. Севастополь, вул Блюхера, б. 9, кв. 116 )
про стягнення заборгованості в розмірі 946,00 грн.
Суддя Євдокімов І.В.
Представники сторін:
Позивач –не з’явився;
Відповідач –Потік С.В., довіреність б/н б/д.
Суть спору:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Маліт”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Приватного підприємства „Рутава”, про стягнення заборгованості за договором поставки № СЕВ301 від 16.11.2007 в розмірі 946,00 грн., з яких: 854,36 грн. - основний борг, 45,21 грн. –пеня, 3,71 грн. –3% річних, 42,72 грн. –збитки від інфляції.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати отриманого товару.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Представник позивача в содове засідання не з’явився, про причини неявки су не повідомив.
Представнику відповідача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши надані докази, суд, -
ВСТАНОВИВ:
16.11.2007 між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № СЕВ301.
Відповідно до умов договору, позивач зобов’язався поставляти товар, а відповідач приймати та сплачувати вартість товарів на умовах передбачених вказаним договором.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 854,36 грн., що підтверджується видатковими накладними, які долучені до матеріалів справи (а.с. 11-12).
Відповідно до п. 4.3 договору, оплата за отриманий товар здійснюється відповідачем на протязі не пізніш 14 календарних днів з моменту отримання товару.
Зобов’язання з постачання товару позивачем виконувались належним чином, та своєчасно, але оплата за отриманий товар відповідачем не здійснювалась, у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 854,36 грн.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України, реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами договіру купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, на підставі документів наданих позивачем, суд встановив факт неналежного виконання обов’язків з боку відповідача за договором поставки № СВЕ301 від 16.11.2007, а тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 854,36 грн.
Суму основного боргу позивач просить стягнути з урахуванням пені в розмірі 9982,01 грн.
Відповідно до п. 6.4 договору, за прострочення платежу відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення розрахунків.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов’язань може забезпечуватися пенею.
Позивачем нарахована пеня в сумі 45,21 грн., яка не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, а тому суд вважає за можливу стягнути вказану суму пені з відповідача.
Також, позивач просить стягнути збитки від інфляції та 3% річних.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три відсотку річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.
Відповідно наданому позивачем розрахунку сума 3% річних складає 3,71 грн., збитки від інфляції –42,72 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 946,00 грн., з яких: 854,36 грн. - основний борг, 45,21 грн. –пеня, 3,71 грн. –3% річних, 42,72 грн. –збитки від інфляції.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 102,00 грн. і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства „Рутава” (м. Севастополь, вул Блюхера, б. 9, кв. 116, код ЄДРПОУ 32088388, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Маліт” (61166, м. Харків, вул. Кримська, б. 8, кв. 82, код ЄДРПОУ 30291478, п/р 26000301000254 в ВАТ „ВТБ банк”, МФО 350631) заборгованість в сумі 946,00 грн., з яких: 854,36 грн. - основний борг, 45,21 грн. –пеня, 3,71 грн. –3% річних, 42,72 грн. –збитки від інфляції, витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.В. Євдокімов
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
28.05.2009
Розсилка:
1. ТОВ „Маліт” (61166, м. Харків, вул. Кримська, б. 8, кв. 82)
2. Представник позивача –Погорєлова А.В. (61157, м. Харків, вул. Ак. Богомольця, б. 9-А, кв. 52)
3. ПП „Рутава” (м. Севастополь, вул Блюхера, б. 9, кв. 116)
4. Справа