ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"26" травня 2009 р. справа № 5020-5/145
За позовом: суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1
до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_2),
третя особа –Державне комунальне підприємство „Севастопольський комбінат благоустрою” (99008 м. Севастополь, вул. Пожарова, 7)
про визнання права власності
за участю прокурора
Суддя Євдокімов І.В.
Представники сторін:
Прокурор: не з’явився,
Позивач - ОСОБА_3 - представник довіреність № ВКТ № НОМЕР_4 від 24.09.2008 ФОП ОСОБА_1;
Відповідач - ОСОБА_2 паспорт серія АР НОМЕР_3 виданий Гагарінським РВ УМВС України в місті Севастополі від 14.12.1999 ФОП ОСОБА_2;
Третя особа - не з’явився, Державне комунальне підприємство „Севастопольський комбінат благоустрою”;
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до відповідача, суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, третя особа –Державне комунальне підприємство „Севастопольський комбінат благоустрою”, про визнання права власності на приміщення кафе-бару „Южная ночь” площею 262,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_3
21.05.2009 до участі у розгляді справи вступив прокурор м. Севастополя.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про причин неявки суд не повідомив.
Прокурор у судове засідання 26.05.09 не з’явився, підстав неявки до суду не надав.
Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Наказом начальника Інспекції ДАБК м. Севастополя № 261 від 24.05.1999 затверджено акт державної технічної комісії закінченого будівництвом тимчасового кафе-бару «Омега-плюс»(до 2000 року) з літньою площадкою АДРЕСА_3. Замовник: Севастопольський комбінат благоустрою.
Згідно Акту державної технічної комісії замовником будівництва було Державне комунальне підприємство «Севастопольський комбінат благоустрою», експлуатуючою організацією - фізична особа-підприємець ОСОБА_2.
Спірне кафе-бар було побудовано нею власними коштами на підставі укладеного між сторонами Договору № 16 про спільну діяльність від 19.03.1998.
Факт існування цього Договору сторонами не заперечується та підтверджується Технічним обстеженням, затвердженим начальником Інспекції ДАБК міста Севастополя 13.04.1999.
Земельна ділянка, на який розташована спірна будівля була надана в постійне користування Державному комунальному підприємству «Севастопольський комбінат благоустрою»на підставі рішення Виконавчого комітету Севастопольської міської Ради народних депутатів від 19.09.1967 № 503, протоколу технічної наради у Голови Севастопольської міської державної адміністрації від 02.03.2000 року, технічного звіту № 2985 по земельно-кадастровій інвентаризації земельної ділянки, виконаного Земельно-кадастровим бюро при Севастопольському міському управлінні земельних ресурсів.
18.08.2000 Державному комунальному підприємству «Севастопольський комбінат благоустрою»було видано Державний акт на право постійного користування землею серії II - КМ № НОМЕР_5.
Згідно з цим актом землю надано в постійне користування для обслуговування будівель, споруд і території пляжу «Омега»в районі бухти Кругла з віднесенням цих земель до категорії земель населених пунктів, наданих для рекреаційного призначення відповідно до пункту 1.17 Українського класифікатору використання землі.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.
Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності виникає в порядку, визначеному законом.
Згідно зі ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.
25.05.1999 між приватним підприємцем ОСОБА_2 (продавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (покупець) укладений договір купівлі-продажу закінченого будівництвом та прийнятого до експлуатації кафе-бара «Омега-плюс».
Відповідно до пункту 1 цього Договору, продавець продала, а покупець купив закінчений будівництвом та прийнятий до експлуатації кафе-бар «Омега-плюс», розташований за адресою: АДРЕСА_3. Предметом цього Договору є право Покупця після завершення всіх необхідних формальностей зареєструвати на своє ім'я право власності на вказане кафе-бар а також на здійснення господарської діяльності в цьому кафе-барі. Продаж здійснено за 16 800 грн. ( пункт 4 Договору).
Пунктом 5 Договору передбачено, що Продавець зобов'язується по першої вимоги Покупця без обмеження строку надати всі необхідні документи для реєстрації за Покупцем в БТІ та інших державних установах права власності на вказане кафе-бар. Згідно пункту 7 Договору сторони домовились, що спірне приміщення буде мати назву кафе-бар «Южная ночь».
25.05.1999 Продавець передала Покупцеві спірну будівлю та технічну документацію на неї, що підтверджується підписаним сторонами Актом прийому-передачі.
Актом технічного обстеження Інспекції ДАБК міста Севастополя від 24.05.2000, зазначена Інспекція вважала можливим пролонгувати до кінця 2000 року Акт державної технічної комісії закінченого будівництвом тимчасового кафе-бару «Омега-плюс»(«Южная ночь») до кінця 2000 року.
Актами технічного обстеження Інспекції ДАБК міста Севастополя від 17.04.2002, 18.06.2003, 24.05.2004, 24.06.2005, 26.06.2006, фактично надавалися дозволи на функціонування спірної будівлі до 2007 року.
Позивач з 2000 по 2006 роки укладав з Державним комунальним підприємством «Севастопольський комбінат благоустрою»договори про дольову участь в утриманні припляжної території. Предметом цих договорів співробітництво сторін з організації торгівельного обслуговування громадян на пляжі «Омега», закусочна «Южная ночь». Площа земельної ділянки, яку займав позивач постійно збільшувалася та відповідно до пункту 2.1 Договору № 69 від 21.06.2006 року складає 262,9 кв. м. Підпунктом 2.1.1 вказаного Договору, позивач зобов'язується організувати експлуатацію торгівельної точки на цієї земельної ділянці.
16.03.2009 позивач звернувся до відповідача з листом в якому попросив на виконання пункту 5 укладеного між ними Договору купівлі-продажу надати йому правовстановлюючі документи, передбачені додатком № 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно.
Листом від 17.03.2009 року відповідач повідомив позивача про відсутність у неї запитуваних документів та порекомендувала йому звернутися до суду.
Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Таким чином, к відносинам сторін, які виникли на момент укладення Договору купівля-продажу застосовуються норми Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963р.), Земельного кодексу України в редакції від 18.12.1990 р., Закону України «Про власність».
До відносин між сторонами, які продовжують існувати застосовуються норми законодавства України, діючого на цей час.
Як вбачається з документів, доданих до позовної заяви замовником будівництва спірного бару є Державне комунальне підприємство «Севастопольський комбінат благоустрою», тобто особа, якої земельну ділянку, на який він розташований було виділено в постійне користування (належний землекористувач). Спірне будівля за своїм цільовим призначенням повністю відповідає цільовому призначенню земельної ділянки.
Прийняття до експлуатації спірної будівлі на той час регламентувалося Положенням про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 449 від 05.08.1992 року.
Відповідно до пункту 8 цього положення, прийняття державними приймальними комісіями закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію оформляється актами.
Акт про прийняття об'єктів в експлуатацію підписується головою і всіма членами комісії. При наявності у члена комісії заперечень вони повинні бути розглянуті з участю органу, представником якого він є.
Розгляд акта про прийняття в експлуатацію об'єкта, прийняття рішень за наслідками розгляду заперечень окремих членів комісії та затвердження акта органом, що призначив комісію, провадиться в строк не більше місяця після підписання акта по об'єктах виробничого призначення і не більше 7 днів - по об'єктах житлово-цивільного призначення. Не дозволяється вводити в експлуатацію об'єкти без підпису акта представниками органів державного нагляду.
Зазначений порядок прийняття в експлуатацію спірної будівлі був дотриманий, що дає підстави для висновку про відсутність порушення вимог законодавства при будівництві та прийнятті в експлуатацію кафе-бару «Омега плюс»(«Южная ночь»).
Відповідач в результаті будівництва створив нову річ (нерухоме майно). Будівництво здійснювалося нею власним коштом, отриманим в результаті господарської діяльності.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Незаконність набуття права власності відповідачем на новостворене майно прямо не встановлювалося діючим на той час законодавством. На підставі того, що у 1999 році набуття права власності на нерухоме майно не пов'язувалося з його державною реєстрацію. Ця норма стала діяти лише 1 січня 2004 року (набуття чинності Цивільним кодексом України). Не діяли тоді і Закон України «Про планування та забудову територій»та Закон України «Про основи містобудування».
Аналізуючи положення договорів про дольову участь в утриманні припляжної території слід дійти до висновку про те, що належний користувач земельної ділянки Державне комунальне підприємство «Севастопольський комбінат благоустрою»надав згоду позивачеві на використання частини земельної ділянки саме під кафе-бар. Ця обставина безумовно свідчить про відсутність з боку позивача та відповідача порушень земельного законодавства.
Доданими до позовної заяви матеріалами підтверджується, що кафе-бар «Омега плюс»(«Южная ночь») є нерухомою річчю.
Статтею 181 Цивільного кодексу України, встановлено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.
Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.
Вимога припинити існування нерухомої речі, або переміщення неї є фактично вимогою знищення цієї речи або припинення права власності на неї.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не взнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до частини 4 статті 133 Господарського кодексу України, держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.
Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів судового захисту є визнання права.
Пунктом 2 статті 20 Цивільного кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються в тому числі шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.
Все вищеперелічене дає суду право для висновку про обґрунтованість позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати право власності суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на нерухоме майно: приміщення кафе-бару „Южная ночь” площею 262,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_3
3. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, відомостей про наявність поточних рахунків немає) на користь суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита в сумі 168,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Суддя І.В. Євдокімов
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
28.05.2009
Розсилка:
1. СПД ОСОБА_1 (АДРЕСА_1
2. СПД ОСОБА_2 (АДРЕСА_2),
3. Державне комунальне підприємство „Севастопольський комбінат благоустрою” (99008 м. Севастополь, вул. Пожарова, 7)
4. прокуратура м. Севастополя (99011 м. Севастополь, вул. Павліченко, 1)
5. Справа