Справа №1-123/2009 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

04 червня 2009 року                                                                                          місто ОСОБА_1 районний суд Івано-Франківської області в складі:  

                         головуючого -  судді Пулика В.В.,

                         з участю секретаря – Оленяк С.І.,

                          прокурора – Гриненка А.В.,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, не судимого -

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч.1 КК України,-

 В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 незаконно заволодів транспорним засобом.

Злочин скоєно при наступних обставинах.

07 квітня 2009 року близько 19 години 30 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння та знаходячись біля магазину «Продукти» в с.Новошин Долинського району Івано-Франківської області, завідомо знаючи, що ОСОБА_3, житель ІНФОРМАЦІЯ_4, залишив без нагляду біля вказаного магазину свій автомобіль НОМЕР_1 з незачиненими дверима та ключем в замку запалювання, скориставшись тимчасовою відсутністю власника автомобіля, шляхом вільного доступу незаконно заволодів вищевказаним автомобілем вартістю 18115,33 грн., яким поїхав кататися, а близько 20 години того ж дня залишив даний автомобіль на обочині дороги на початку с. Новошин Долинського району.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав та пояснив, що 07.04.2009 року до обіду він знаходився вдома, а після обіду пішов на сільський стадіон, де дивився футбол,пив пиво. На стадіоні він пробув приблизно до 16 години, після чого разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які на стадіоні грали у футбол, пішли гуляти по центральній дорозі с.Новошин Долинського району.

Близько 19 години, коли вони поверталися в центр села, по дорозі їхав своїм легковим автомобілем марки «Мазда-626» і їх підібрав батько ОСОБА_5 – ОСОБА_3, який керував вищевказаним автомобілем, а біля нього на передньому пасажирському сидінні сиділа дружина ОСОБА_6.

 Вони троє сіли на заднє сидіння автомобіля і доїхали до центру с.Новошин Долинського району, до магазину «Продукти», біля якого вийшли і пішли в магазин.

 Він в приміщенні магазину випив пиво і 100 грам горілки, а ОСОБА_3 та ОСОБА_6 в магазині купували продукти харчування. Він бачив, що останні купляли хліб і розмовляли з продавцем магазину. Сигарет в цьому магазині не було і ОСОБА_3 сказав ОСОБА_4 піти в інший магазин і купити сигарет. ОСОБА_4 відмовився піти в інший магазин, а він вирішив купити ОСОБА_3 сигарети. ОСОБА_3 дав йому шість гривень і він вийшов з магазину. На подвір»ї біля магазину стояв автомобіль ОСОБА_3, яким він раніше декілька разів возив ОСОБА_7 в справах, тому добре знав, як керувати автомобілем. Він бачив, що ОСОБА_3 дверки автомобіля на ключ не закривав, а ключ залишив в замку запалювання, тому вирішив автомобілем поїхати по сигарети.

 Взяв автомобіль без дозволу ОСОБА_3, маючи намір купити сигарет і покататися на ньому. Він був дуже випившим, сів в салон автомобіля, ввімкнув двигун, розвернув автомобіль і поїхав в напрямку с. Шевченково Долинського району. В кінці с.Шевченково Долинського району, перед мостом, розвернув автомобіль і став їхати в с.Новошин Долинського району, де навпроти першого будинку, в якому проживає ОСОБА_8, автомобіль перестав їхати, а неподалік він побачив ОСОБА_5. Він втік в лісопосадку, де пробув до ночі, після чого пішов ночувати до своєї сестри ОСОБА_9. Вночі він подзвонив до ОСОБА_3, який сказав йому, щоб він о 8 годині ранку прийшов в Долинський РВ УМВС для дачі пояснень.

Не вчиняв наїзд на дівчину.

Відшкодував потерпілому завдану злочином шкоду, кається у вчиненому, просить суворо не карати його.

За клопотанням підсудного суд визнає недоцільним проводити дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду проти цього не заперечують, підсудний визнає свою вину, його показання відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, просить суд не допитувати потерпілого та свідків по даній справі і не досліджувати інші докази, його позиція є добровільною та істинною, розуміє, що в разі оскарження вироку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає доведеною вину підсудного у вчиненні злочину, правильною кваліфікацію його дій за ст.289 ч.1 КК України, оскільки він незаконно заволодів транспортним засобом.

Обираючи покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину та його особу: те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиросердечно розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується по місцю проживання, відшкодував потерпілому завдані злочином збитки, останній просить суворо не карати підсудного.

Щире каяття підсудного, активне сприяння розкриттю злочину і добровільне відшкодування завданих злочином збитків потерпілому суд визнає за обставини, які пом”якшують покарання підсудного; обставиною, яка обтяжує покарання підсудного, суд визнає вчинення ним злочину в стані алкогольного сп»яніння.

З урахуванням обставин вчинення злочину підсудним, обставин, які пом”якшують покарання підсудного і істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, та особи підсудного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, потерпілий просить суворо не карати підсудного, суд вважає за можливим призначити підсудному покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті 289 ч.1 КК України, тобто із застосуванням ст.69 КК України.

 Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при управлінні МВС України в Івано-Франківській області заявлено вимогу про відшкодування витрат в сумі 300 (триста) гривень 48 копійок, затрачених на проведення експертизи згідно додатку до висновку експерта № 09/18-57 від 16.04.2009 року.

Суд вважає, що вимога Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при управлінні МВС України в Івано-Франківській області, заявлена в ході досудового слідства, про відшкодування витрат в сумі 300,48 грн. за надані експертні послуги підлягає до задоволення, оскільки відповідно до ст.93 КПК України, судові витрати, які складаються із сум, виданих або які мають бути видані експертам, спеціалістам, покладаються на засуджених.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст.81 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 289 ч. 1 Кримінального кодексу України та з застосуванням ст.69 Кримінального кодексу України покарати штрафом в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень.  

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_2 – підписку про невиїзд - залишити без зміни до вступу вироку в законну силу.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при управлінні МВС України в Івано-Франківській області витрати в сумі 300 (триста) гривень 48 копійок за надані експертні послуги (р/р 35224007000209 код 25574765 МФО 836014 банк одержувача УКД Івано-Франківської області отримувач НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області за експертизу № 09/18-57).

Речові докази (а.с.61): автомобіль марки «Мазда-626»,1986 року випуску, реєстраційний номер 495-39ІВ, який належить ОСОБА_3 і знаходиться на зберіганні в останнього – повернути ОСОБА_3, як законному власнику.

Апеляція на вирок суду може бути подана протягом п’ятнадцяти діб з часу його проголошення через Долинський районний суд до апеляційного суду Івано-Франківської області.

Суддя: