Талалаївський районний суд Чернігівської області 

смт. Талалаївка, вул. Леніна, 38, 17200, (04634) 2-15-42

Справа № 2- 87/10.

РІШЕННЯ

Іменем України

03 червня 2010 року Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

Головуючого судді - Бабич О.І.

При секретарі - Ярошенко Л.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївка справу за заявою ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду в Талалаївському районі Чернігівської області про зобов'язання нарахувати та недоплачену щомісячну грошову надбавку до пенсії як дитині війни.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з цивільним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі, Чернігівської області про зобов'язання позивача лувати та виплатити недотриману соціальну допомогу, як дитині війни за 2009-2010 роки. Свої позовні вимоги мотивує тим, що він є дитиною війни та відповідно до Закону України -«Про соціальний захист дітей війни» йому щомісячно повинна підвищуватися пенсія на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Всупереч того, що державні соціальні гарантії дітям війни встановлені ч. 2 ст.З Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно - правовими актами, розмір пенсії щомісячно протиправно не підвищувався на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Позивач через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача через канцелярію суду також подав письмові заперечення на позов, який не визнає, просить в його задоволенні відмовити. Свої заперечення обґрунтовує тим, що відповідач діяв в межах повноважень наданих йому Законом України та підзаконними нормативно-правовими актами. Відповідач зазначив, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено що фінансування виплат по даному закону проводиться з державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України. Крім того ч. З ст. 28 Закону України «Про Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим законом. З цього відповідач робить висновок, що зазначений мінімальний розмір пенсії за віком для перерахунків чи підвищення пенсії не застосовується.. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних, прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Також суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно ч.З ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1. народився 15 грудня 1941 року і є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується посвідченням серія № 028045 від 14 травня 2002 року. Має ста дитини війни та право на виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віко за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 1 січня 2010 року по 3 червня 2010 року.

УПФУ в Талалаївському районі не заперечує того факту, що позивач є дитиною війни розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Проте позивачу вищевказані доплати за 2006-2007 роки не виплачувались, а в 2009 -2010 роках у значно меншому розмірі ніж це передбачено чинним законодавством.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втраті працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Таким чином щомісячна доплата до пенсії длі дітей війни є формою реалізації конституційного права на соціальний захист громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інші розміри на даний час не існує.

Суд не бере до уваги положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з якої вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно дл* визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим законом, оскільки наявність такої норми ті відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячного підвищення на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком, який передбачено ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст.. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. У разі не встановлення у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів з яких має виплачуватися зазначена надбавка Тому зазначені обставини не можуть бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань. Посилання ж представників органів державної влади на відсутність коштів, як на причину не виконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.

Так у справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини констатував що не приймає аргумент уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину виконання своїх зобов'язань.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Тому суд визнає бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області, щодо ненарахування ОСОБА_1 підвищення до пенси передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 1 січня 2010 року по 3 червня 201 Ороку, - протиправною.

Пунктом 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107 текст статті б Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції (набрала чинності з 01 січня 2008 року): «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість

ується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів», частини 2 статті 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Кякшіуційним судом України рішення про їх не конституційність.

швуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» у редакції цього Закону від 1 - року № 2195- IV, поновили свою дію з 22 травня 2008 року і діяли також протягом - : . та на даний час.

Пунктом 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» з метою ЇННЯ окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 України «Про соціальний захист дітей війни». Однак Законом України від 19.01.2006 року № 3367-1У «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» пункт Пстатті 77 виключено та статтею 110 (викладеною цим Законом у новій редакції) установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Цей закон був опублікований 22.03.2006 року, а тому набрав чинності 02.04.2006 року.

Тобто з 02.04.2006 року стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» знову почала діяти, але підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 % мінімальної пенсії за віком, як визначив законодавець, могло здійснюватись лише за певних умов, зокрема, поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», дію положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 р. було призупинено в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної пенсії за віком.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Законів України «Про державний бюджет на 2007 рік», зокрема ст. 29 зазначеного Закону, яким було призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп визнано неконституційними деякі положення Законів України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» зокрема ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у редакції цього Закону.

Рішення Конституційного суду є обов'язковим до виконання на всій території України. В п. 5 вищезазначеного рішення зазначено, що рішення Конституційного суду в даній справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосудця», судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншої органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Р

Рал акті

Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівники підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції так і закону.

Керуючись ст.. ст.. 10,11,209,212,214-15,ЦПК України ст.ст.1,6 Закону України « Пр соціальний захист дітей війни «.від 18.11.1004 року №2195-1У суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фо: України в Талалаївському районі задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України Талалаївському районі Чернігівської області що до ненарахування ОСОБА_2 який має правовий статус дитини війни, підвищення до пенсії у розмірі З мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України « Про соціальний захист ді війни», за період з 1 січня 2009 року пор 31 грудня 2009 року та з 1 січня 2019 року по 3 черва 201 Ороку включно.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівське області здійснити перерахунок пенсій ОСОБА_1 з урахуванням і підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, та забезпечити її виплату з 01 січня 209 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня2010 року поЗ червня 2010 року включно відповідно д ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.І ст.28 Закону України «Прі загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,з урахуванням проведених раніше виплат.

"

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 8 гривні 50 коп за сплату державного мита, та 37 гривні за інформаці забезпечення розгляду цивільної справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного через Талалаївський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення ріше заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скар подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

СУДДЯ О.І.Бабич