ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
10.06.09 | Справа № 10/295-07нр. |
За позовом: Державного підприємства “Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, м. Суми
до відповідачів: 1. Закритого акціонерного товариства інституту “Сумипроект”,
м. Суми
2. Сумського міського комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації”, м. Суми
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача: Регіональне відділення фонду державного майна України в Сумській області, м. Суми
Про визнання право власності та витребування майна з чужого незаконного володіння
Головуючий суддя Лущик М.С.
Суддя Левченко П.І.
Суддя Миропольський С.О.
За участю секретар с/з Сидорук А.І.
За участю представників сторін:
Від позивача: Вишницька – Докукіна М.В.
Від відповідачів: 1. Ященко В.В.
2. не з’явився.
Від третьої особи: Смук Р.В.
В судовому засіданні яке відбулося 03.06.2009 року було оголошено перерву до 10.06.2009 року на 10 год. 00 хв.
СУТЬ СПОРУ: Позивач з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить суд: зобов’язати першого відповідача –ЗАТ “Сумипроект” передати ДП “Сумський науково-дослідний та проектний інституту землеустрою” приміщення цокольного поверху загальною площею 153,08 кв. м., що включають приміщення прийому та видачі замовлень УЗП площею 16,2 кв. м., кладової УЗП площею 12,2 кв. м., клас цивільної оборони площею 33,48 кв. м., коридор площею 9,8 кв. м., майстерню поточного ремонту будівлі, обладнання та інвентарю площею 30,2 кв. м., складські приміщення їдальні площею 24,0 та 16,8 кв. м., коридори площею 7,8 та 2,6 кв. м.; зобов’язати другого відповідача - - Сумське міське комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації” видати ДП “Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою ” свідоцтво про право власності на частину цокольного поверху будинку 25 по вул. Кірова у м. Суми, що становить 347,38 кв. м., та технічний паспорт на зазначені приміщення цокольного поверху загальною площею 347,38 кв. м; встановити порядок використання спільного з ЗАТ Інституту “Сумипроект” площ цокольного поверху будинку 25 по вул.. Кірова у м. Суми, що становить 67,61 кв. м.
1-й відповідач згідно заперечень від 20.01.2009 року проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні йог позовних вимог.
2-й відповідач, згідно відгуку на позовну заяву № 59 від 29.01.2009 року, вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав: 1. другий відповідач є неналежним відповідачем, оскільки відповідно до чинного законодавства не має повноважень щодо визнання права власності, 2. в компетенцію другого відповідача не входить видача свідоцтва про право власності, 3. правовстановлюючі документи, що свідчать про виникнення, зміну чи припинення права власності на спірне майно у позивача відсутні, отже відсутні правові підстави для виготовлення технічного паспорту. На підставі вищевикладеного другий відповідач просить суд замінити БТІ на належного відповідача та виключити з числа відповідачів; в іншому відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, та дослідивши наявні докази по справі, суд встановив:
Рішенням господарського суду Сумської області від 11.04.2007 року було відмовлено Державному підприємству «Сумський науково – дослідний та проектний інститут землеустрою» в задоволенні позову.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2008 року рішення господарського суду Сумської області від 11.04.2008 року по справі № 10/295-07 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2008 року рішення господарського суду Сумської області від 11.04.2008 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2008 року у справі 10/295-07 скасовано в частині відмови у задоволенні позову про спонукання Закритого акціонерного товариства інституту «Сумипроект» передати позивачу 153 м2 у цокольному приміщенні будинку за адресою : м. Суми, вул. Кірова,25. Справу передано до суду першої інстанції для здійснення нового розгляду в цій частині спору. В решті постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2008 року у справі 10/295-07 залишено без змін.
Позивач з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить суд: зобов’язати першого відповідача –ЗАТ “Сумипроект” передати ДП “Сумський науково-дослідний та проектний інституту землеустрою” приміщення цокольного поверху загальною площею 153,08 кв. м., що включають приміщення прийому та видачі замовлень УЗП площею 16,2 кв. м., кладової УЗП площею 12,2 кв. м., клас цивільної оборони площею 33,48 кв. м., коридор площею 9,8 кв. м., майстерню поточного ремонту будівлі, обладнання та інвентарю площею 30,2 кв. м., складські приміщення їдальні площею 24,0 та 16,8 кв. м., коридори площею 7,8 та 2,6 кв. м.; зобов’язати другого відповідача - Сумське міське комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації” видати ДП “Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою ” свідоцтво про право власності на частину цокольного поверху будинку 25 по вул. Кірова у м. Суми, що становить 347,38 кв. м., та технічний паспорт на зазначені приміщення цокольного поверху загальною площею 347,38 кв. м; встановити порядок використання спільного з ЗАТ Інституту “Сумипроект” площ цокольного поверху будинку 25 по вул.. Кірова у м. Суми, що становить 67,61 кв. м.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 15 квітня 1974 року між Сумським філіалом інституту “Укрміськбудпроект” та Сумським філіалом інституту “Укрземпроект”, було укладено договір “Про пайову участь в будівництві виробничого корпусу проектних організацій Сумського філіалу інституту “Укрміськбудпроект” та Сумського філіала інституту “Укрземпроект”.
За даним договором Сумський філіал інституту “Укрміськбудпроект” брав на себе обов'язок проектування виробничого корпусу проектних організацій за рахунок внутрішніх ресурсів, а також приймав на себе функції замовника по будівництву виробничого корпусу, забезпечував затвердження проекту та включення його в план будівництва 1975 року. Фінансування будівництва корпуса велося вищезазначеними філіалами в розмірах по 50 % вартості будівельно-монтажних робіт. Сумський філіал інституту “Укрземпроект” забезпечував фінансування будівництва в 1975 році шляхом передачі замовнику централізованих державних капітальних вкладень.
Згідно умов Договору від 15 квітня 1974 року та Доповненням до умов договору від 27 жовтня 1975 року площа між пайовиками розподілилась таким чином:
а)поверхи 2,3,4,5,6 - надаються “Укрміськбудпроект”;
б)поверхи 7,8,9 - надаються “Укрземпроекту”;
в)перший поверх - загального користування обох пайовиків;
г)приміщення цокольного поверху розподілено порівну;
д)господарський блок - по 50 % площі.
Згідно з доповненнями до умов договору від 27 жовтня 1975 року була остаточно розподілена площе цокольного поверху для співвласників у розмірах:
- робоча зона приміщень «Укрземпроекту»- 347,38 кв.м.,
- площе «Укрміськбудпроекта» -464,49 кв.м.,
- площа обох співвласників-67,61 кв.м.
Актом державної комісії від 25 грудня 1979 року виробничий корпус введено в експлуатацію.
Протоколами про передачу в порядку дольової участі державних централізованих капітальних вкладень на 1974р., 1975р., 1976р. “Укрміськбудпроект” отримав від “Укрземпроекту” суму коштів визначену договором.
Згідно протоколу від 20.03.1980 року безкоштовної передачі на баланс в порядку дольової участі в будівництві та прийнятого в експлуатацію в грудні 1979 року виробничого корпусу СФ “Укрміськбудпроект” - 62 % та “Укрземпроекту”- 38 % корисної площі.
“Укрміськбудпроект” 02.04.1980 року на виконання наказу № 71/100 Держбуду УРСР та Міністерства сільського господарства УРСР від 21.03.1980 року прийняв наказ № 15 про призначення комісії для безкоштовної передачі на баланс “Укрземпроекту” частини будівлі згідно дольової участі.
На виконання наказу № 15 від 02.04.1980 року комісія 02.04.1980 року склала акт прийому передачі на баланс “Укрземпроекту” - 7,8,9 поверхи та частину цокольного поверху, гаражі на 8 автомобілів та робочі місця проектувальників.
В 1993 році відбулася реорганізація Сумського філіалу інституту “Укрміськбудпроект”в ЗАТ “Сумипроект”, а в 2003 році Сумського філіалу інституту “Укрземпроект” в ДП “Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”. Дочірнє підприємство було створене шляхом перепідпорядкування та реорганізації Інституту землеустрою Української академії аграрних наук на виконання Указу Президента України від 17 лютого 2003 року № 134 “Про заходи щодо створення єдиної системи реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру”, розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 травня 2003 року № 284-р “Про передачу Інституту землеустрою та його філіалів до сфери управління Держкомзему”та наказу Держкомзему України від 16 червня 2003 року № 166-а “Про передачу до сфери управління Держкомзему Інституту землеустрою, та його філіалів ”.
Таким чином, позивач вважає себе правонаступником вищевказаного інституту і відповідно є стороною по договору.
Суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного:
ЗАТ Інститут “Сумипроект” є правонаступником Сумської філії інституту “Укрміськбудпроект” про, що свідчить довідка про перетворення Сумської філії інституту “Укрміськбудпроект” в орендне підприємство інститут “Сумипроект”, установчий договір про створення ЗАТ Інститут “Сумипроект” від 19.07.1994 року, Статут ЗАТ Інститут “Сумипроект”, затверджений рішенням виконкому Сумської міської ради народних депутатів №383 від 28.07.1994 року та Статут ЗАТ Інститут “Сумипроект”, зареєстрований у відділі державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності Сумської міської Ради № 7583 від 06.11.2002 року .
Відповідно до п. 1.1 Договору № 21 від 01.12.1993 року, укладеного між РВ ФДМ України в Сумській області (продавець) та організацією орендарів Українського орендного підприємства інституту “Сумипроект” (покупець), продавець продав, а покупець купив державне майно цілісного майнового комплексу Українського орендного підприємства інституту “Сумипроект”, яке знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 25. Майно підприємства включає в себе всі його активи і пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно з актом інвентаризації.
Крім того, Регіональне відділення ФДМ України по Сумській області свої листом № 2/2-296 від 10.12.2002 року надало перелік нерухомого майна, яке згідно зазначеного вище Договору було передано організації орендарів орендного підприємства інституту “Сумипроект” у складі цілісного майнового комплексу. У переліку нерухомого майна зазначено Будинок проектної організації та гараж на 15 місць, які розташовані за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 25.
На підставі укладеного договору купівлі-продажу державного майна та перетворення Українського орендного підприємства інституту “Сумипроект”, ЗАТ Інститут “Сумипроект” зареєстрував в ДКП “Сумське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації” право власності на нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 25, вказаний факт підтверджує реєстраційне посвідчення від 13.12.2002 року за № 1123.
Регіональним відділенням ФДМ України по Сумській області для організації орендарів Українського орендного підприємства інституту “Сумипроект” було видане свідоцтво про право власності від 02.03.1994 року № 10 про те, що на підставі договору купівлї-продажу від 01.12.1993 року № 21 їй передано у власність державне майно цілісного майнового комплексу Українського орендного підприємства інституту “Сумипроект”, яке знаходиться за адресою: м.Суми, вул. Кірова, 25.
Відповідно до технічного паспорту на нежитлове приміщення, яке знаходиться в м. Суми, вул. Кірова. 25, за першим Відповідачем зареєстровано підвал, І-VI поверхи та горище.
Перший відповідач досить тривалий час відкрито користувався і продовжує користуватись майном, яке, як вважає позивач, є спірним. Про тривале використання майна першим відповідачем позивачу було достовірно відомо.
Частина 2 ст. 35 ГПК України визначає, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
При первинному розгляді справи № 10/295-07, Ухвалою суду від 26.09.2007р. провадження у даній справі зупинялося до вирішення пов‘язаної справи №12/507-07 за позовом Державного підприємства “Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, м. Суми до відповідачів: 1.Регіональне відділення фонду державного майна України в Сумській області, 2. Закритого акціонерного товариства інституту “Сумипроект” м. Суми про визнання недійсним договору купівлі-продажу, по суті у господарському суді Сумської області.
Рішенням господарського суду Сумської області від 07.11.2007р. справа №12/507-07 в позовних вимогах Дочірнього підприємства “Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 21 від 01.12.1993 року було відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.01.2008 р. рішення господарського суду Сумської області від 07.11.2007 р. по вказаній справі залишено без змін, зазначеною постановою встановлено, що строк позовної давності в три роки сплив до набрання чинності Цивільним кодексом України, а ДП "Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" не доведено, що знаходячись в одному приміщенні з ЗАТ інститут "Сумипроект" з 1993 року він не дізнався та не повинен був дізнатись на протязі 14 років про наявність договору купівлі-продажу № 21 від 01.12.1993 року.
Статтею 71 ЦК УРСР (1963 року), загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлений в три роки.
Таким, чином загальний строк позовної давності для позивача минув, в даному випадку, ще під час дії ЦК УРСР (1963 року) і до набрання чинності ЦК України (2003 року).
Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2003 року) правила ЦК України (2003 року) про позовну давність застосовується до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
У відповідності до вимог ст. 75 ЦК УРСР (1963 року) позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін, а згідно ст. 80 ЦК УРСР (1963 року) закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,68,82-85 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
В позові - відмовити.
Головуючий суддя М.С. Лущик
Суддя Левченко П.І.
Суддя Миропольський С.О.