ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
23.04.09 р. Справа № 39/130
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Морщагіной Н.С.
при секретарі судового засідання Бахрамовой А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Горлівка
до відповідача: Комунального підприємства “Горлівське міське бюро технічної інвентаризації” м. Горлівка
про: визнання права
За участю представників сторін
від позивача ОСОБА_2 – за довіреністю;
від відповідача не з’явився;
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м. Горлівка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального підприємства “Горлівське міське бюро технічної інвентаризації” м. Горлівка, про визнання права власності на магазин загальною площею 747,1 кв.м., що розташований за адресою Донецька область, АДРЕСА_1.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на довідку Комунального підприємства “Горлівське міське бюро технічної інвентаризації”, технічний паспорт, висновок спеціаліста № 32/23/03/09 будівельно-технічної експертизи від 30.03.2009 р.
Дослідивши матеріали справи та представлені в обґрунтування заявлених позовних вимог докази, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд встановив.
Рішенням господарського суду Донецької області від 14.11.2008 р. по справі № 39/201пн за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 м. Горлівка до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-виробнича фірма “Донбас - ХХІ” м. Горлівка, про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 1 від 14.02.2004 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-виробнича фірма “Донбас - ХХІ” м. Горлівка та Суб’єктом підприємницької діяльності – фізичною особою ОСОБА_1 м. Горлівка; визнання права власності на об’єкт незавершеного будівництва, а саме споруду (будівлю та товари згідно додатку № 1 до договору купівлі-продажу № 1 від 14.02.2004 р.), що розташована на земельній ділянці за адресою вул. Дзержинського, Центрально-міський район м. Горлівки Донецької області, позовні вимоги Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 м. Горлівка задоволені частково, за позивачем визнано право власності на об’єкт незавершеного будівництва, а саме споруду (будівлю та товари згідно додатку № 1 до договору купівлі-продажу № 1 від 14.02.2004 р.), що розташована на земельній ділянці за адресою вул. Дзержинського, Центрально-міський район м. Горлівки Донецької області.
Рішення у даній справі набула законної сили та є чинним.
Згідно приписів ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи –є преюдиціальними та не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, позивач в силу норм статей 316-317, 328 ЦК України є законним набувачем та власником спірного майна, отриманого на підставах, визначених законом.
Як зазначає позивач, ним в перебігу господарської діяльності, з метою реалізації власних прав на здійснення підприємницької діяльності, передбачених ч. 1 ст. 42 Конституції України, ст. 43 Господарського кодексу України, по вул. Дзержинського у Центрально-міському районі м. Горлівки завершено будівництво означеного об’єкту, що розташований на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 Донецької області.
Будівельні роботи з завершення будівництва об’єкту здійснені позивачем без належного дозволу та узгодженої у встановленому порядку проектної документації.
Частина 1 ст. 376 ЦК України передбачає, що будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Проте, як вбачається з представленого суду висновку спеціаліста № 32/23/03/09 від 30.03.2009 р. за результатами будівельно-технічної експертизи, будівля магазину (А-ІІІ) загальною площею 747,1 м2, яка розташована за адресою Донецька область, Центрально-міський район, вул. Дзержинського, 6в, відповідає діючим будівельним нормативним правила, є нерухомим майном та придатне для подальшої експлуатації за призначенням після завершення робіт з обробки. Недоліків конструктивно-технічного характеру для введення будівлі в експлуатацію не встановлено. Згідно нормативним вимогам, будівля магазину (літ. А-ІІІ) за ступенем капітальності відноситься до першої групи та є капітальною спорудою з 100% готовності.
05.01.2009 р. КП “Горлівське міське бюро технічної інвентаризації” в порядку передбаченому Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127 здійснено технічну інвентаризацію спірного об’єкту нерухомості.
У відповідності до виданої позивачеві КП “Горлівське міське бюро технічної інвентаризації” довідки № 10 від 09.01.2009 р. об’єкту нерухомості, що розташований по вул. Дзержинського у Центрально-міському районі м. Горлівки згідно рішення Горлівської міської ради № ХХІІІ/6-12 від 23.10.1998 р. було присвоєно поштову адресу вул. Дзержинського, 6в.
Частина 1 ст. 376 ЦК України передбачає, що будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Згідно ч. 5 ст.376 ЦК України на вимогу користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до ст. 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини справи на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
На час розгляду справи суду не надані документи, які б підтверджували, що збудоване спірне майно порушує чиї-небудь права.
Позивач на час розгляду справи володіє, користується та розпоряджається вказаним майном.
Приписи ст. 321 ЦК України зазначають, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 391 ЦК України власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, гарантованого ст. 41 Конституції України, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. За нормами ст. 392 ЦК України, власник наділений правом захисту права власності в суді у разі невизнання або оспорювання іншими особами такого права власності.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
За своїм загальноправовим змістом, вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на магазин загальною площею 747,1 кв.м., що розташований за адресою Донецька область, АДРЕСА_1 – є засобом захисту цивільного права у вигляді визнання права, передбаченого ст.ст. 16, 392 ЦК України, 20 ГК України.
З огляду на наведене, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Горлівка, суд вважає такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати за клопотанням позивача підлягають віднесенню на нього.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Горлівка - задовольнити.
Визнати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 м. Горлівка право власності на будівлю магазину (А-ІІІ) загальною площею 747,1 кв.м., що розташований за адресою Донецька область, АДРЕСА_1.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя