Судове рішення #5075861
39/35

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України


28.05.09 р.                                                                                                       Справа № 39/35                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіній Н.С.

при секретарі Бахрамовій А.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу


за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мак Хаус Донбас” м. Донецьк

до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Донецькбланкіздат” м. Донецьк

про  стягнення 825598грн.98коп.

та зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства “Донецькбланкіздат” м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Мак Хаус Донбас” м. Донецьк

про стягнення 220 000 грн. 00 коп.

          

За участю представників сторін:

від позивача: Маркіна О.А. – за довіреністю, Бондар Р.В. – за довіреністю;

від відповідача: Нагорна Т.Д. – за довіреністю;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Мак Хаус Донбас” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства “Донецькбланкіздат” м. Донецьк,  про стягнення заборгованості в сумі 825598грн.98коп., яка складається з основного боргу в сумі 775000грн.00коп., пені в сумі 50958грн.90коп.

В ході розгляду справи позивач відповідно до заяв від 19.05.2009 р. в порядку ст. 22 ГПК України  уточнював позовні вимоги, згідно останніх уточнень зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 775000грн.00коп., пеню в сумі 31404грн.66коп.

Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням уточнень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу № 0000307 від 06.03.2006 р., додаток № 1  до договору купівлі-продажу № 0000307 від 06.03.2006 р., додаток № 2 до договору купівлі-продажу № 0000307 від 06.03.2006 р., довіреності серії ЯЛШ № 236991 від 28.04.2006 р., серії ЯМД № 096984 від 10.07.2007 р., серії ЯМС № 206729 від 27.10.2006 р., видаткові накладні № РН-0000553 від 28.04.2006 р., № РН-0000864 від 12.07.2006 р., №  РН-0001353 від 27.10.2006 р., додаткові угоди від 23.10.2006 р., від 12.02.2007 р.

Відповідач надав відзив на позов, проти позовних вимог заперечив, вважав, що за договором купівлі-продажу № 0000307 від 06.03.2006 р. на який позивач посилається, як на підставу своїх вимог, поставка товару здійснена не була, товар згідно представлених видаткових накладних переданий на підставі усної домовленості.

Ухвалою суду від 13.04.2009 р. судом спільно до розгляду з первісним позовом прийнято зустрічну позовну заяву Закритого акціонерного товариства “Донецькбланкіздат” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мак Хаус Донбас” м. Донецьк про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 220000грн.00коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач за зустрічним позовом позивач посилається на невиконання з боку Продавця умов договору  купівлі-продажу № 0000307 від 06.03.2006 р. в частині поставки обладнання.

Строк судового розгляду справи згідно ст. 69 ГПК України продовжений за клопотанням сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.

06.03.2006 р., між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Мак Хаус Донбас” м. Донецьк (Постачальник), та відповідачем, Закритим акціонерним товариством “Донецькбланкіздат” м. Донецьк (Замовник), укладено договір купівлі-продажу № 0000307, який за своїм змістом є змішаним договором, що вміщує в собі елементи договору поставки (ст.712 ЦК України, ст.ст.264-271 ГК України) та договору послуг (ст.ст. 901-907 ЦК України). В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Згідно даного Договору Замовник оплачує та приймає у Постачальника,  Постачальник здійснює поставку та передає у власність Замовника товари у кількості, комплектності та за цінами, зазначеними в Додатку №1, які є невід’ємною частиною даного договору.

У відповідності з додатком №1 до договору купівлі-продажу № 0000307 від 06.03.2006 р., Постачальник зобов’язався поставити у власність Замовника

1)          комплекс прямого експонування пластин на базі експонуючого пристрою AGFA Avalon для термальних пластин;

2)          централізовану систему циркуляції та охолодження зволожуючого пристрою для друкарської машини Polyman;

3)          систему подання фарби для друкарської машини Polyman.

Обладнання постачається Постачальником після отримання першої частини  оплати згідно Додатку №1 до даного Договору

позиція №1 – 10 тижнів;

позиція №2 – 10 тижнів;

позиція №3 – 6 тижнів.

На виконання умов Договору Постачальник згідно видаткових накладних № РН-0000553 від 28.04.2006 р., № РН-0000864 від 12.07.2006 р., №  РН-0001353 від 27.10.2006 р. поставив відповідачеві, визначене Додатком № 1 обладнання на загальну суму 2 120 000 грн. 00 коп.

Поставлене обладнання на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯЛШ № 236991 від 28.04.2006 р., серії ЯМД № 096984 від 10.07.2007 р., серії ЯМС № 206729 від 27.10.2006 р. прийнято уповноваженими особами відповідача,  що підтверджується підписами останніх на означених накладних.

Представлені в обґрунтування позовних вимог видаткові накладні безпосередньо не містять посилань на договір купівлі-продажу № 0000307 від 06.03.2006 р., проте беручи до уваги фактичну можливість ідентифікації обладнання поставленого за спірними видатковими накладними та обладнання, визначеного додатком № 1 до Договору, суд доходить висновку, що поставка продукції за видатковими накладними № РН-0000553 від 28.04.2006 р., № РН-0000864 від 12.07.2006 р., №  РН-0001353 від 27.10.2006 р. відбулася в межах саме договору купівлі-продажу № 0000307 від 06.03.2006 р.

Крім того, суд приймає до уваги, що у відповідності до представлених представником позивача в судовому засіданні від 28.05.2009 р. пояснень, інших правовідносин, окрім тих, що виникли на підставі договору купівлі-продажу № 0000307 від 06.03.2006 р., з поставки системи подання фарби Technotrans, системи циркуляції та охолодження зволожуючого розчину, комплексу прямого експонування AGFA Avalon, між сторонами не існувало.

На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві обладнання на суму 2 120 000 грн. 00 коп., тобто обов’язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України,   якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).   

У відповідності з п. 3.1 Договору в редакції додаткової угоди від 12.02.2007 р. Замовник зобов’язався здійснити оплату вищевказаного обладнання в наступному порядку

перша частина оплати в розмірі 250 000 грн. 00 коп. – протягом 3 банківських днів з моменту підписання Договору;

друга частина оплати в розмірі 150 000 грн. 00 коп. - не пізніше 25.04.2006 р.;

тертя частина оплати в розмірі 150 000 грн. 00 коп. – не пізніше 25.05.2006 р.;

четверта частина оплати в розмірі 250 000 грн. 00 коп., не пізніше 25.06.2006 р.;

залишкова до сплати сума в розмірі 1300 00 грн. 00 коп., підлягає сплаті Замовником рівними частками  щомісячно протягом 12 місяців. Даний строк починається по закінченню 3 місяців з моменту підписання  Акту про закінчення пуско-налагоджувальних  та здачі обладнання в експлуатацію у відношенні позиції № 1 (комплекс прямого експонування пластин на базі експонуючого пристрою AGFA Avalon для термальних пластин) в Додатку №1 до даного Договору.

Додатковою угодою від  23.10.2006 р. до договору купівлі-продажу № 0000307 від 06.03.2006 р. сторони дійшли згоди, що у відповідності з п. 2.3 Договору вартість позиції №1 в Додатку №1 до Додатку №1 збільшується на 20 000, 00 грн. та склала дає 1 320 000, 00 грн.

Строки та порядок розрахунків за умовами п. 3.1 Додаткової угоди сторони узгодили за наступним графіком

40000,00 грн. не пізніше 27.10.2006 р.;

50000,00 грн. не пізніше 27.11.2006 р.;

590000,00грн. не пізніше 20.12.2006 р.;

300000, 00 грн. не пізніше 26.01.2007 р.

Залишкова сума в розмірі 920000, 00 грн.  підлягає оплаті протягом  8 місяців рівними частками 115000,00 грн. не пізніше 25 числа кожного місяця по вересень 2007 р. включно.

Додатковою угодою від 12.02.2007 р. до договору купівлі-продажу № 0000307 від 06.03.2006 р. сторони засвідчили, що заборгованість Замовника за Technotrans централізовану систему циркуляції та охолодження зволожуючого пристрою для друкарської машини Polyman складає 540 000 грн. 00 коп. У відповідності до п. 3.1 Додаткової угоди Замовник зобов’язався здійснити оплату вищевказаного обладнання не пізніше 01.03.2007 р.

Проте, прийняті на себе згідно Договору обов’язки відповідач належним чином не виконував, вартість поставленого обладнання сплатив частково, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 775000грн.00коп.

Відповідно до  ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 775000грн.00коп. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.

Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов’язання відповідача перед позивачем на суму 775000грн.00коп. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем на  підставі п. 5.5 Договору заявлено до стягнення пеню в розмірі подвійної облікової ставки в сумі 31404грн.66коп., нарахованої за позицією №1 у період з травня 2007 р. по жовтень 2007 р., за позицією № 2 у період з жовтня 2006 р. по грудень 2006 р.

Цивільний кодекс України, який є основним актом цивільного законодавства, регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини). засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. У тому числі цей Кодекс поширюється на господарські відносини, що мають вказані ознаки.

Частиною другою статті 9 Цивільного кодексу України, встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Таким законом є, зокрема, Господарський кодекс України, який набрав чинності одночасно з Цивільним кодексом України та норми якого у регулюванні майнових відносин суб'єктів господарювання є спеціальними по відношенню до норм Цивільного кодексу України.

Це стосується і положень про позовну давність.

Частиною першою статті 223 ГК України передбачено, що при реалізації у судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Положення п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачають скорочені строки позовної давності, в один рік для вимог, що стосуються стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановлених статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Клопотання по поновлення строку позовної давності позивачем не заявлялося, доказів поважності причин пропуску строку суду не надавалось.

За таких обставин, беручи до уваги моменту виникнення у позивача права на стягнення пені, та враховуючи заявлене відповідачем клопотання про застосування строків позовної давності, в позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю “Мак Хаус Донбас” м. Донецьк в частині стягнення пені в сумі 31404грн.66коп. слід відмовити.

Ухвалою суду від 13.04.2009 р. судом спільно до розгляду з первісним позовом прийнято зустрічну позовну заяву Закритого акціонерного товариства “Донецькбланкіздат” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мак Хаус Донбас” м. Донецьк про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 220000грн.00коп.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом, ним на виконання умов договору купівлі-продажу № 0000307 від 06.03.2006 р. згідно платіжного доручення № 400 від 07.03.2006 р. було здійснено передоплату на суму 220 000 грн. 00 коп., проте, на його думку, відповідач за зустрічним позовом, прийняті на себе зобов’язання не виконав, поставку обладнання не здійснив, у зв’язку з чим, сплачені грошові кошти в розмірі 220 000 грн. 00 коп., ЗАТ “Донецькбланкіздат”, вважає безпідставно набутим майном.

Як встановлено судом, укладений між сторонами договір купівлі-продажу № 0000307 від 06.03.2006 р. за своїм змістом є змішаним договором, що вміщує в собі елементи договору поставки (ст.712 ЦК України, ст.ст.264-271 ГК України) та договору послуг (ст.ст. 901-907 ЦК України).

Правові наслідки невиконання Продавцем зобов'язань з поставки попередньо оплаченого Товару, визначені ст. 693 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наведена правова норма породжує на стороні Покупця дві правомочності, у випадку невиконання Продавцем зобов’язань з поставки Товару

-          вимагати виконання зобов’язання в натурі та передання оплаченого товару;

-          вимагати повернення суми попередньої оплати;

що реалізуються Покупцем на власний розсуд.

Положення ст. 1212 ЦК України, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог, регулюють  правовідносини, що виникають у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Відповідно до положень ст. 193 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться .

Положення ст. 198 ГК України встановлюють, що платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного Банку України від 21.01.2004р. N22, реквізит  "Призначення  платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Як встановлено судом, підставою перерахування на рахунок ТОВ “Мак Хаус Донбас” грошових коштів в сумі 220 000 грн. 00 коп., позивачем за зустрічним позовом визначено договір № 0000307 від 06.03.2006 р.

Означений договір купівлі-продажу укладений сторонами без зазначення строку його дії, тобто є безстроковим та діє доти, доки не буде розірваний у вставленому законом порядку.

Доказів розірвання, визнання недійсним у встановленому законом порядку означеного договору купівлі-продажу № 0000307 від 06.03.2006  р., позивачем за зустрічним позовом суду не представлено.

За таких обставин, застосування ЗАТ “Донецькбланкіздат” до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України суд вважає безпідставним.

Разом з тим, як зазначалося вище, зважаючи на фактичну можливість ідентифікації обладнання поставленого за спірними видатковими накладними та обладнання, визначеного додатком № 1 до Договору, а також бурчи до уваги представлені представником позивача в судовому засіданні від 28.05.2009 р. пояснень, суд доходить висновку, що поставка продукції за видатковими накладними № РН-0000553 від 28.04.2006 р., № РН-0000864 від 12.07.2006 р., №  РН-0001353 від 27.10.2006 р. відбулася в межах саме договору купівлі-продажу № 0000307 від 06.03.2006 р.

З огляду на наведене, в позовних вимогах ЗАТ “Донецькбланкіздат” щодо стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 220000грн.00коп.  слід відмовити.

Крім того, позивачем за первісним позовом заявлено до відшкодування витрати на оплату послуг адвоката в сумі 5000грн.00коп.

Згідно приписів ст. 44 ГПК України до складу судових витрат відносяться суми державного мита, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.

В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з представлених суду доказів, представництво інтересів позивача в суді здійснювалося Маркіною О. А., що у встановленому порядку отримала право на зайняття адвокатською діяльністю (свідоцтво № 2620), на підставі договору про надання юридичної допомоги № 29/01 від 29.01.2009 р.

На підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката, позивачем представлено суду квитанцію до прибуткового касового ордеру № 14 від 29.01.2009 р. на суму 5000грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст.525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Мак Хаус Донбас” м. Донецьк – задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Донецькбланкіздат” м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мак Хаус Донбас” м. Донецьк основний борг в сумі 775000грн.00коп., витрати за державним митом в сумі 7773грн.81коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 94грн.81коп., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 4017грн.50коп.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

В зустрічних позовних вимогах Закритого акціонерного товариства “Донецькбланкіздат” м. Донецьк – відмовити.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 02.06.2009 р.


          


               Суддя                                                                                                                                           


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація