ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
УХВАЛА
"25" травня 2009 р. справа № 5020-5/156
За позовом: суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)
до Споживчого кооперативу „Підприємці ринку „Фіолентовський” (99014, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 6)
про визнання недійсним рішення загальних зборів від 25.02.2009
Суддя Євдокімов І.В.
Представники сторін:
Позивач - ОСОБА_3, НОМЕР_1 виданий Гагарінським РВ УМВС України в м.Севастополі від 23.01.97 СПД ОСОБА_1;
Позивач - ОСОБА_2, НОМЕР_2 виданий Гагарінським РВ УМВС України в м.Севастополі від 23.12.97 СПД ОСОБА_2;
Позивач - ОСОБА_4 - представник, довіреність № ВМС № 220635 від 06.05.09 СПД ОСОБА_2;
Відповідач - Кузов Євген Олександрович - голова правління, протокол № 1 від 19.02.07 Споживчий кооператив „Підприємці ринку „Фіолентовський”;
Відповідач - Філонов Олександр Олегович - представник, довіреність № б/н від 17.04.07 Споживчий кооператив „Підприємці ринку „Фіолентовський”;
Суть спору:
Позивачі - суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 та суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2, звернулись до суду з позовом до відповідача - Споживчого кооперативу „Підприємці ринку „Фіолентовський, про визнання недійсним рішення загальних зборів від 25.02.2009 в частині виключення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із кооперативу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення порушує їх права та законні інтереси.
Відповідач позовні вимоги не визнав, та просить суд припинити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Дослідивши матеріали справи, ознайомившись з наданими суду доказами, суд вважає, що провадження у справі підлягає припиненню, виходячи з наступного.
Згідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Тому, якщо стороною у справі є фізична особа, вирішального значення при розмежуванні юрисдикцій набуває питання, чи є дана справа такою, що виникає з корпоративних відносин.
Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними правовідносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Зі змісту ч. 3 ст. 167 Господарського кодексу України, яка визначає поняття корпоративних відносин, вбачається, що обов'язковим учасником корпоративного спору повинен бути суб'єкт корпоративних прав, тобто акціонер або учасник господарського товариства.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про господарські товариства", господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.
Отже, не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства
справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням
діяльності інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими
товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо
стороною у справі є фізична особа. При цьому норма п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, в силу її імперативного характеру не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів, пов'язаних із діяльністю інших суб'єктів господарювання.
Така ж сама позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 11.02.2009 по справі № 5020-9/129-12/157.
Відповідно до п.1 ст.62 ГПК України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України, а в разі порушення провадження у справі за такою заявою господарський суд припиняє провадження у справі, оскільки такий спір не підлягає вирішенню в господарських судах України (п.1ч.1ст.80 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 4393 від 30.04.93 зі змінами та доповненнями, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках: припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.
Таким чином, сплачене державне мито в сумі 85,00 грн. підлягає поверненню позивачу із Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтею 21, пунктом 1 частини першої статті 80 та статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Провадження у справі № 5020-5/136 припинити.
2. Повернути суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3) із Державного бюджету України державне мито в сумі 85,00 грн., яке сплачене за квитанцією № 1269.16.9 від 03.03.2009 (оригінал квитанції знаходиться в матеріалах справи).
Суддя І.В. Євдокімов
Розсилка:
1. СПД ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
2. СПД ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)
3. Споживчий кооператив „Підприємці ринку „Фіолентовський” (99014, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 6)
4. Справа