Справа № 2-а-220/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 травня 2009 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Саркісян О.А.
за участю секретаря - Зоріній Н.В.,
представника позивача – ОСОБА_1.,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м. Харкова, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про призначення , нарахування та виплату недоотриманих сум соціальних виплат , -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просив суд зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м. Харкова призначити, нарахувати та виплатити позивачу недоотримані суми щорічної допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги за 2008 рік в сумі 5953 грн., а Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації перечислити районному управлінню ці кошти, організувати та проконтролювати призначення, нарахування та виплату їх позивачу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він відноситься до 1-ї категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і є інвалідом 2-ї групи. Відповідно до ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачена виплата щорічної грошової допомоги в розмірі п*яти мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати згідно ч.7 ст.48 вказаного закону визначається на момент виплати. Крім того, згідно з ч.5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" він має право на отримання щорічної до 5 травня грошової допомоги в розмірі 8 - ми мінімальних пенсій за віком.
Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були встановлені ст..59 Закону розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2008 року - 515 грн. на місяць, з 1 квітня 2008 року - 525 грн. на місяць, з 1 жовтня 2008 року - 545 грн. на місяць та з 1 грудня 2008 року - 605 грн. на місяць. Ст.. 58 розмір мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2008 року - 470 грн. на місяць, з 1 квітня 2008 року - 481 грн. на місяць, з 1 липня 2008 року - 482 грн. на місяць та з 1 жовтня 2008 року - 498 грн. на місяць.
Приймаючи закон про державний бюджет на 2008 рік, Верховна Рада України внесла зміни в Закон України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" надавши право Кабінету Міністрів України визначати розміри соціальних виплат. Керуючись згаданими змінами законів, відповідач у справі призначив та виплатив позивачу у 2008 році соціальні виплати: допомогу на оздоровлення - 120 грн., разову грошову допомогу - 400 грн.
Проте Конституційний Суд України своїм рішенням №10 рп від 22.05.2008 року визнав внесення вказаних змін в закони неконституційними.
На даний час розмір призначених позивачу соціальних виплат відповідачем по справі не переглянуто, хоча про це його просив позивач в своїй заяві. За таких вимог позивач вважає дії відповідача незаконними.
В судовому засіданні представник позивач підтримав позовні вимоги та доводи наведені в обґрунтування позову у повному обсязі.
Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м. Харкова, проти задоволення позову заперечувала, та зазначила, що Згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС виплачується щорічна допомога на оздоровлення. Статтею 48 зазначеного Закону було встановлено розмір допомоги, зокрема, інвалідам 1 і 2 групи - п'ять мінімальних заробітних плат, інвалідам Ш групи, дітям-інвалідам - чотири мінімальних заробітних плати.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни в ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно якої щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Щорічна допомога на оздоровлення у 2007р. та 2008р. виплачувалась згідно ПКМ України від 12.07.05р. №562, інвалідам 1 і 2 групи -120грн., інвалідам 3 групи, дітям-інвалідам -90грн.
На підставі ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня інвалідам війни передбачена виплата разової грошової допомоги, інвалідам 1 групи - десять, 2 групи - вісім, 3 групи - сім мінімальних пенсій за віком . У 2008 році виплата разової допомоги, передбаченої ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", здійснювалася відповідно до ПКМ України від 12.03.08р. №183, зокрема, інвалідам І групи-500грн., II групи-400грн., III групи-350грн.
Програма з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи має виключно державне значення. Згідно п.17 ст.87 Бюджетного кодексу України видатки на виконання цієї програми здійснюються з Державного бюджету України в межах бюджетних призначень, встановлених головному розпоряднику законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Міністерство праці та соціальної політики України, як головний розпорядник коштів, які направляються на компенсаційні виплати, доплати та допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснює розподіл бюджетних призначень між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня. Харківська облдержадміністрація - розпорядник коштів першого ступеня, Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради - розпорядник коштів нижчого рівня, тому не може відповідати за зобов'язаннями бюджету щодо відшкодування заборгованості з компенсаційних виплат, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і тому не може бути відповідачем за даним позовом.
Представник відповідача - головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутністю представника, а також заперечення, з яких вбачається, що відповідач вимоги адміністративного позову не визнає, при цьому зазначає, що Головне управління, як орган виконавчої влади нижчого рівня, діяло в межах повноважень, передбачених законодавством, згідно з кошторисом розпорядників бюджетних коштів розпису державного бюджету України та відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню.
Також окремо зазначили, що відповідно до своїх повноважень управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської в м.Харкові ради здійснюють призначення та проводять виплати соціальних допоміг самостійно.
Суд, дослідивши матеріали справи , встановив , що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач по справі – ОСОБА_3, віднесений до 1-ї категорії осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А №104804 від 10.02.2002 року, виданим Харківською обласною державною адміністрацією(а.с.2).
Поряд з цим, позивач є інвалідом 2-ї групи і має статус ветерана війни - інваліда війни, оскільки його інвалідність пов'язана з перебуванням на військовій службі, що підтверджується посвідченням серії Б №254717 від 15.02.2007 року, що видане Орджонікідзевським відділом соціального забезпечення м. Харкова(а.с.2-3).
Хвороба пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до частини 4 статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" інвалідам 2-ї групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п*яти мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом ВР України, від 28.12.2007 року, № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визначено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".
Рішенням Конституційного Суду України № 10рп від 22.05.2008 року вищезазначена норма Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік" була визнана неконституційною.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 та Рішенням Конституційного Суду України №10рп від 22.05.2008р. також визначено, що оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
У Рішеннях КС України №6-рп/2007 та №10-рп/2008 визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" щодо зупинення ч. 4 ст. 48 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати втратило чинність 22 травня 2008 року.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік відповідно до абзацу 3 ч.4 ст. 48 Закону № 796-ХІІ у розмірі п*яти мінімальних заробітних плат. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (ч. 7 ст. 48 Закону № 796-ХІІ).
Виходячи з вищенаведеного та з урахуванням вимог ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідач повинен був сплатити позивачеві щорічну допомогу на оздоровлення виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати зазначеної допомоги, а не відповідно до постанови КМУ від 12.07.2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" згідно з якою позивачу була виплачена щорічна допомога на оздоровлення у 2008 році в розмірі 120 грн.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами під час вирішення цього спору суд вважає за необхідне застосувати саме ст. 48 Закону, а не Постанову КМУ № 562.
Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були встановлені ст..59 розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2008 року - 515 грн. на місяць, з 1 квітня 2008 року - 525 грн. на місяць, з 1 жовтня 2008 року - 545 грн. на місяць та з 1 грудня 2008 року - 605 грн. на місяць.
Таким чином, розрахунок щорічної допомоги за 2008 р. на момент її виплати становить: (525 грн( станом на квітень)х5)- 120= 2505 грн.
Крім того, позивач, є інвалідом 2-ї групи і має статус ветерана війни - інваліда війни, оскільки його інвалідність пов'язана з перебуванням на військовій службі.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII в редакції від 01.01.07 щорічно до 5 Травня учасникам ветеранам війни - інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Відповідно до п.20 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007, № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Положеннями Постанови Кабінету Міністрів України, від 12.03.2008, № 183 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" визначено, що у 2008 році разова грошова допомога інвалідам війни 2-ї групи становить - 400 гривень.
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 положення розділу II, п.20 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" визнано неконституційним.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, положення п.20, розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" втратило чинність з 22.05.2008 року.
Судом встановлено, що позивачу разова грошова допомога до 5 травня у 2008 році була виплачена у розмірі 400 грн.
Як зазначено вище рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційними окремі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", в тому числі щодо зупинення норм Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у кратному розмірі до мінімальної пенсії за віком.
Суд зазначає, що з 22.05.2008р. у разі звернення осіб про виплату їм щорічної разової грошової допомоги до 5 Травня в розмірах, встановлених нормами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", органи соціального захисту населення не мають підстав відмовляти у здійсненні таких виплат, посилаючись на виплату допомоги у розмірах, встановлених бюджетним законом на 2007 - 2008 роки , оскільки з моменту прийняття рішення Конституційним судом України норми цього закону втратили чинність та зобов'язані діяти на підставі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", здійснюючи виплати у розмірах, встановлених саме цим Законом.
Отже, суд вважає, що, оскільки з моменту прийняття Конституційним Судом України рішень щодо неконституційності розділу ІІ п.20 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік", ця норма Закону втратила чинність, а тому на момент звернення позивача із заявою до відповідача про перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік були чинними статті 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які підлягали застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 Травня особам, зазначеним у цьому Законі, виплачується разова грошова допомога у кратному розмірі до мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів .
Стаття 46 Конституції України гарантує громадянам право на соціальний захист.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно ч.ч.3, 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Відповідно до п.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.
Розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зі змісту ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Таким чином, законодавчо визначено лише розмір мінімальної пенсії, які призначені особам, згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1%.
Станом на 05 травня 2008 року, відповідно до ст.58 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік" мінімальна пенсія за віком становила 485,81 грн . (481х1:100=4,81; 4481+4.81=485,81)
Отже, питання щодо визначення розміру мінімальної пенсії за віком, який застосовується при обчисленні розміру пенсії, призначеної за іншими законами та при розрахунку щорічної разової допомоги до 5 травня, законодавчо не визначено.
З урахуванням положення ч.7 ст.9 КАС України, суд, приходить до висновку, що у зв'язку з відсутністю закону, який регулює спірні правовідносини, а саме, розмір мінімальної пенсії за віком, який застосовується при обчисленні розміру щорічної разової допомоги до 5 травня, необхідно застосувати норми закону, який регулює подібні правовідносини, а саме ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік".
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня інвалідам війни 2-ї групи виплачується разова грошова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно ч.1 ст.17-1 зазначеного закону такі виплати здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
Таким чином, позивачу за 2008 р. необхідно виплатити разову грошову допомогу до 5 травня ,з урахуванням фактично отриманих виплат, за 2008 рік у розмірі – 485,81х8-400 грн=3486, 48 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м. Харкова щорічної допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги за 2008 рік, у визначеній позивачем грошовій сумі, не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування виплат замість органу, якому надані такі повноваження.
Таким чином, суд вважає позов ОСОБА_3 таким, що підлягає частковому задоволенню в частині щодо зобов'язання відповідача здійснити йому перерахунок та виплату недоотриманих ним сум щорічної допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги за 2008 р. з законодавчо встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, на день фактичного виконання виплати, решта позовних вимог задоволенню не підлягає.
Судові витрати необхідно віднести за рахунок Державного бюджету України.
Керуючись ч. 2 ст. 19, 46, 64, 152 Конституції України, ч. 4 ст. 48, ч. 7 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.12, 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII в редакції від 01.01.07, ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008, Постанови Кабінету Міністрів України, від 12.03.2008, № 183 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", ст.ст. 94, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м. Харкова, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про призначення , нарахування та виплату недоотриманих сум соціальних виплат - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 належних до виплати недоплачених сум одноразової допомоги на оздоровлення за 2008 р. та щорічної разової допомоги до 5 травня 2008 р. у відповідності до Законів України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
В решті позовних вимог - відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя