№ 2-486/2009
БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
У Х В А Л А
( про залишення заяви без руху )
09.06.2009 року суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Желєзний І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1доОСОБА_2про визнання майна особистою приватною власністю,
В С Т А Н О В И В :
До суду надійшла заява ОСОБА_1доОСОБА_2про визнання майна особистою приватною власністю.
Позовна заява подана без додержання вимог закону.
Згідно з вимогами п. 5, 6 ч.1 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 3, ч.1 ст. 15 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Ст. 57 Сімейного кодексу України містить перелік майна, яке законодавець відносить до категорії особистої приватної власності чоловіка або дружини, при цьому, обов'язкове додаткове визнання в судовому порядку такої категорії майна особистою приватною власністю когось із подружжя не потрібне. Визнання мана особистою приватною власність когось із подружжя може бути обумовлене спором подружжя про поділ спільного сумісного майна та вразі оспорювання кимось із подружжя чи третьою особою належності певного майна комусь із подружжя на праві особистої приватної власності.
При цьому, позовна заява не містить викладення обставин, що обумовили звернення позивачки до суду з позовом про визнання майна її особистою приватною власністю, та не містить посилання на оспорювання чи невизнання відповідачем по справі такого її права. Можливість визнання майна особистою приватною власністю чоловіка чи дружини лише при наявності між подружжям спору про поділ спільного сумісного майна та включення спірного майна до переліку спільного сумісного майна підтверджується п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”.
З тексту позовної заяви вбачається, що позивачка вказала два місця проживання (перебування) відповідача, одне з яких - в будинку, що належить позивачці, інше - за межами Баштанського району. При цьому, для визначення підсудності вказаної справи позивачці необхідно надати фактичні дані (копію будинкової книги по будинку за місцем проживання позивачки за адресою:АДРЕСА_1), на підтвердження вказаної в позовній заяві адреси відповідача, при тому, що друга адреса відповідача визначена позивачкою як місце тимчасового перебування без відповідного обґрунтування з врахуванням визначення поняття „місце перебування”, що міститься в Законі України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання”.
Крім того, в заяві не зазначені номера засобів зв'язку заявника та заінтересованої особи, що є порушенням вимог п.2 ч.2 ст. 119 ЦПК України.
За таких обставин відповідно до вимог ч.1 ст. 121 ЦПК України позовна заява ОСОБА_1доОСОБА_2про визнання майна особистою приватною власністю.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 121 ЦПК України, суддя -
У Х В А Л И В :
1. Позовну заяву ОСОБА_1доОСОБА_2про визнання майна особистою приватною власністю, залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для виправлення вказаних в описовій частині ухвали недоліків до 24.06.2009 року.
3. Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, заява буде вважатись неподаною і повернута. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
СУДДЯ: