ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
29 травня 2009 р. | № 6/34-09 |
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого: | Першикова Є.В., |
суддів: | Олійника В.Ф., |
Ходаківської І.П., |
перевіривши |
касаційну скаргу | Селянського (фермерського) господарства "Аграрій", Вінницька обл., Барський р-н, с.Гулі |
на ухвалу судді | господарського суду Вінницької області від 20.01.09 |
у справі | № 6/34-09 |
господарського суду | Вінницької області
|
за позовом | Акціонерного комерційного промислового інвестиційного банку в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Вінниця" м. Вінниця |
до | Селянського (фермерського) господарства "Аграрій", Вінницька обл., Барський р-н, с.Гулі |
про | стягнення 98 640, 78 грн. |
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2009 року Акціонерний комерційний промисловий інвестиційний банк в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Вінниця" звернувся в суд з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Аграрій" про стягнення 98 640, 78 грн.
Ухвалою судді господарського суду Вінницької області від 20.01.09 у справі №6/34-09 даний позов був прийнятий до провадження і розгляд його був призначений на 17.02.2009 року об 11-00 годині.
В апеляційному порядку дана ухвала не була оскаржена.
В касаційній скарзі Селянського (фермерського) господарства "Аграрій" від 16.04.2009 року ставиться питання про скасування зазначеної ухвали судді з тих підстав, що позовна заява була підписана не уповноваженою особою.
Перевіривши підстави подачі касаційної скарги на зазначену ухвалу судді суду першої інстанції колегія суддів Вищого господарського суду України не може прийняти дану касаційну скаргу до провадження виходячи із наступного.
Статтею 129 Конституції України визначені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.
Особливості процедури розгляду господарських справ в касаційному порядку передбачені розділом ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне та касаційне оскарження рішень (ухвал, постанов) суду (судді) першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Наведене вказує, що оскарженню підлягають лише ті судові рішення (ухвали, постанови) про можливість оскарження яких прямо вказано у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Касатор звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на ухвалу судді господарського суду Вінницької області від 20.01.2009 року у справі №6/34-09, якою, в порядку визначеному ст.ст. 64, 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, було порушено провадження у справі та зобов'язано сторони надати суду необхідні для вирішення спору докази.
Проте, приписами ст.ст. 64, 65, 86 Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості оскарження ухвал суду, якими порушено провадження у справі та зобов'язано сторони надати суду необхідні для вирішення спору докази.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України не може прийняти дану касаційну скаргу до свого провадження, відмовляє касатору в її прийнятті та повертає її касатору.
Крім того, пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007р. №8 визначено, що оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі ( про прийняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.
Верховний Суд України, у відповідності до зазначеної Постанови ВСУ від 13.06.2007р. №8, направив судам інформаційний лист від 10.09.2008р. № 3.2.-2008, яким довів до відома, що у разі подання касаційної скарги на ухвалу місцевого або апеляційного господарського суду, яку не може бути оскаржено, відповідному місцевому або апеляційному господарському суду, до якого надіслано скаргу, слід відмовляти у прийнятті такої скарги з посиланням на частину першу та четверту статті 11113 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право, зокрема, оскаржувати судові рішення (ухвали постанови) господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, проте сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Верховною Радою України 23 лютого 2006 року був прийнятий Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»№3477-1V в статті 17 якого визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Наведене дає підстави колегії суддів Вищого господарського суду України прийти до переконливого висновку про те, що Селянське (фермерське) господарство "Аграрій" недобросовісно користується своїми правами, які передбачені статтею 22 ГПК України, подало касаційну скаргу на ухвалу судді, яка не оскаржується та з метою затягування строку розгляду справи по суті, чим порушило вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та права Акціонерного комерційного промислового інвестиційного банку в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Вінниця" на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Зазначеного судом першої інстанції не було враховано і вимоги Постанови Пленуму ВСУ від 13.06.2007р. №8, інформаційного листа ВСУ від 10.09.2008р. № 3.2.-2008, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»№3477-1V, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не були виконані, а тому колегія суддів визнає встановленим, що касаційна скарга на ухвалу судді господарського суду Вінницької області від 20.01.09 у справі №6/34-09 головою господарського суду Вінницької області була безпідставно направлена до Вищого господарського суду України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 86, ч. 1 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів Вищого господарського суду України одностайно
УХВАЛИЛА :
Селянському (фермерському) господарству "Аграрій" у прийнятті до розгляду його касаційної скарги на ухвалу судді господарського суду Вінницької області від 20.01.09 у справі №6/34-09 відмовити та повернути її касатору.
Справу №6/34-09 направити до господарського суду Вінницької області для розгляду по суті.
Головуючий: | Є.Першиков |
судді: | В.Олійник |
І.Ходаківська |