Судове рішення #5073826

                                                                   

                                                               

                                                                                                                     Справа №2- 114

                                                                                                                      /2009

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ                     УКРАЇНИ

13 лютого 2009 р.

Орджонікідзевський районній суд м. Харкова у складі :

Головуючого судді Саркісян О.А.,

При секретарі -       Зоріній Н.В.,

З участю  представника позивачів  ОСОБА_1Г, представника відповідачки ОСОБА_2, представника третьої особи –ОСОБА_3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом    ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа – КП “Жилкомсервіс” про відшкодування  матеріальної та моральної шкоди,

                                               В С Т А Н О В И В:

 Позивачі звернулися з позовом до відповідачки, в якій   кожний з них просить стягнути з неї по 17384 грн.50к. матеріальної та по 10000 грн. моральної шкоди, спричиненої в результаті  залиття належної їм на праві власності квартири. Позивач ОСОБА_5 просить стягнути з відповідачки на його користь понесені ним витрати на оплату юридичної допомоги в сумі 5000 грн.

В судовому засіданні представник позивачів підтримав заявлені позовні вимоги.

Позивачі в судове засідання не з’явилися, повідомлялися належним чином та своєчасно. Подали суду заяви, з проханням розглядати справу у їх відсутність, з участю їх представника.

Відповідачка в судове засідання не з’явилася, повідомлялася належним чином та своєчасно, подала суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутність, з участю її представника.

Представник відповідачки проти позову заперечувала, посилаючись на те, що вона не є винною особою в залитті квартири позивачів та спричинення їм матеріальної шкоди, так як розрив 02.11.2007 року відбувся на відводі стояка перед відсікаючим краном, тобто в системі, де за справністю повинно слідкувати КП “Жилкомсервіс”.Крім того, сам акт було складено з порушеннями діючого законодавства,  в його складенні не приймали участь представники виконавця послуг по гарячому водовідведенню, слюсар-сантехнік,  а також вона та самі позивачі. Крім того,  позивачами не доведений також факт спричинення  залиттям квартири матеріальної та моральної шкоди та її розмір.

Представник третьої особи – КП “Жилкомсервіс” – позов підтримав і пояснив, що аварія 02.11.2007 року  відбулася  в квартирі відповідачки після відводу від стояка, а тому саме відповідачка повинна слідкувати за справністю системи гарячого постачання в квартирі і вона винна в залитті квартири позивачів та спричиненні їм матеріальної та моральної шкоди.

Суд, вислухавши представників сторін, представника третьої особи, дослідивши письмові докази, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав:

Відповідно до ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст..61 ЦПК України.

Згідно зі ст.1166 ЦК України , майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відповідальності, якщо вона доведе, що шкоду заподіяно не з її вини.

Згідно ст.1167 ЦК України  моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті

Таким чином, доказуванню по даній справі підлягають факт спричинення матеріальної та моральної шкоди позивачам,  розмір цієї шкоди та вина  відповідачки в спричиненні цієї шкоди.

Судом встановлено, що позивачам на праві спільної сумісної  власності належить  2/3 частини квартира АДРЕСА_1,  а також по 1/6 частини цієї квартири кожному в порядку спадкування за законом ./а.с.15-19/.

Ця квартира розташована на 1 поверсі 9-типоверхового будинку.

 Поверхом вище в цьому ж будинку розташована квартира №10, яка належить на праві приватної власності відповідачці ОСОБА_6К./а.с.97/.

Власники квартир повинні слідкувати за їх технічним станом та не допускати дій, якими заподіювати шкоду іншим особам.

02.11.2007 року в квартирі відповідачки  сталася аварія, а саме відбувся розрив між ржавим патрубком та згоном, на  які був встановлений прибор обліку гарячої води, внаслідок чого сталося залиття квартири позивачів.

Цей факт підтверджується поясненнями представника позивачів і фактично не спростовується самою відповідачкою в письмових запереченнях та поясненнях представника відповідачки. Цей факт підтверджується також актом, складеним 05.11.2007 року/а.с.40/. Не дивлячись на те, що акт складений з порушеннями, але  ним встановлено та ніким не оспорюється, що 02.11.2007 року  сталася аварія, а саме в квартирі відповідачки стався розрив труби  гарячої води між патрубком та згоном, на які був встановлений прибор обліку гарячої води.

Відповідачка та її представник помилково вважають, що  за справність цієї ділянки  труб вона не несе відповідальність. Відповідно до Закону України “Про житлово-комунальні послуги”,  Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, встановлено розмежування  прав та обов’язків споживачів, виконавців та виробників у сфері житлово-комунальних послуг. Розрив стався не на стояку, після відсікаючого крану, на трубі гарячої води, в місці, де встановлено прибор обліку гарячої води. Відповідачка, як власниця квартири, повинна була слідкувати за справністю мережі водопостачання в належній їй квартирі, повідомляти виконавця послуг про своєчасне усунення неполадок, але цього не робила, внаслідок чого з її вини сталася аварія та залиття квартири  позивачів гарячою водою.

Разом з тим, в судовому засіданні позивачі зі своїм представником не довели, яку саме шкоду їх майну було спричинено внаслідок залиття квартири відповідачкою. В акті, на який позивачі посилаються/а.с.40/ не зазначено що залито, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено. Будь-яких інших доказів на підтвердження заподіяння матеріальної шкоди та її обсягу позивачами не надано.

Позивачі не доказали розмір спричиненої їм діями відповідачки матеріальної шкоди. Суд неодноразово виясняв у представника позивача, якими саме доказами підтверджується обсяг і розмір матеріальної шкоди. На підтвердження  розміру матеріальної шкоди позивачами надано висновок про експертну оцінку належної їм квартири/а.с.6-14/.

Цей документ не підтверджує наявність та  розмір матеріальної шкоди, спричиненої позивачам.

Позивачі зверталися до ХНДІСЕ ім.Бокаріуса в досудовому порядку з заявою про визначення матеріальної шкоди, спричиненої залиттям квартири, але відмовилися від її проведення у зв”язку з  тривалістю дачі висновку. В судовому засіданні клопотань про призначення експертизи  для визначення факту спричинення матеріальної шкоди та її розміру чи інших клопотань не заявляли, навпаки, вважаючи, що в праві достатньо доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.

Позивачі також не доказали факт спричинення їм відповідачкою моральної шкоди, а також не доказали його розмір.

Посилання на ті обставини, що залиття з вини відповідачки відбувалося неодноразово ніякими доказами не підтверджено, посилання на те, що вони нервують та переживають, дивлячись на знічевлене майно і бояться загрози для свого життя та здоров’я є також голослівними та ніякими доказами не підтверджено, посилання на те, що відповідачка відмовляється в добровільному порядку відшкодувати спричинену шкоду, а також посилання на те, що вони вимушені  витрачати свій час на підготовку позову до суду, збирання доказів є правом відповідно відповідачки та позивачів і не свідчить про спричинення моральної шкоди.

Оскільки суд відмовляє позивачам в задоволенні позову, то не підлягає відшкодуванню понесені  ними витрати на оплату юридичної допомоги в сумі 5000 грн. , витрати на оплату держмита та витрати на інформаційно-технічний збір.

            Керуючисьст.ст.10,11,60,88,209,212,214,215,218 ЦПК України, ст..ст.1166,1167 ЦК України, Законом України “Про житлово-комунальні послуги”, суд –

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_6 17384 грн.50к. матеріальної та 10000 грн. моральної шкоди – відмовити.

            В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_6 17384 грн.50к. матеріальної, 10000 грн. моральної шкоди та  витрат на оплату юридичної допомоги в сумі 5000 грн. – відмовити.

Рішення може бути оскаржене  в апеляційному порядку через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-денний срок з моменту проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги.

Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація