Справа № 692/695/15-ц

Провадження № 2/692/228/15

27.10.2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2015 року Драбівський районний суд

Черкаської області

в складі: головуючого судді - Фай В.Г.

при секретарі - Медведенко С.О.

з участю: позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

- представника позивачів - ОСОБА_3,

- представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Драбів справу за позовом

ОСОБА_1,

ОСОБА_2

до:

ТОВ МРГ «Драбівське» Драбівського району

Черкаської області

про стягнення заборгованості по заробітній платі, інфляції

заробітної плати, компенсації за затримку заробітної плати,

компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди

в с т а н о в и в :

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, в якому просили стягнути з ТОВ МРГ «Драбівське» на користь ОСОБА_1:

- заборгованість по заробітній платі в розмірі 4 498,00 грн. (чотири тисячі чотириста дев'яносто вісім гривень 00 копійок);

- суму інфляції заробітної плати в розмірі 3672,23 грн. (три тисячі шістсот сімдесят дві гривні двадцять три копійки);

- компенсацію за затримку виплати заробітної плати в розмірі 14 616, 00 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот шістнадцять гривень 00 копійок);

- компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 3772,08 грн. (три тисячі сімсот сімдесят дві гривні вісім копійок) та моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень).

Стягнути з ТОВ МРГ «Драбівське» на користь ОСОБА_2:

- заборгованість по заробітній платі в розмірі 26971,00 грн. (двадцять шість тисяч дев'ятсот сімдесят одна гривня 00 копійок);

- суму інфляції заробітної плати в розмірі 19463,46 грн. (дев'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят три гривні сорок шість копійок);

- компенсацію за затримку виплати заробітної плати в розмірі 14 616, 00 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот шістнадцять гривень 00 копійок);

- компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 1485,80 грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят п'ять гривень вісімдесят копійок) та моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень).

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги збільшили і просять суд стягнути з ТОВ МРГ «Драбівське» на користь ОСОБА_1:

- компенсацію за невиплату заробітної плати в розмірі 27139,52 грн. (двадцять сім тисяч сто тридцять дев'ять гривень та п'ятдесят дві копійки);

- компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 3772,08 гри. (три тисячі сімсот сімдесят дві гривні вісім копійок);

- моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень).

Стягнути з ТОВ МРГ «Драбівське» на користь ОСОБА_2:

- заборгованість по заробітній платі в розмірі 59173.36 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч сто сімдесят три гривні та тридцять шість копійок);

- компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 1485,80 грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят п'ять гривень сімдесят копійок);

- моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень).

Заявлені позовні вимоги позивачі обґрунтовували тим, що ОСОБА_1 у 2009 році написав заяву про прийняття його на роботу та здав при цьому трудову книжку. ОСОБА_4., директор ТОВ МРГ «Драбівське», запевнив його, що він офіційно влаштований на роботу. Заробітна плата йому виплачувалася щомісяця, спочатку 640 грн., потім - 1100 грн. Роботу виконував постійно, крім понеділка. Оплачуваних відпусток йому ні разу не надавалося. 16.12.2009 року ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_4 посвідчення єгеря ТОВ МРГ «Драбівське» № 10, що засвідчило його перебування на посаді товариства. ОСОБА_1 працював в товаристві у період часу з серпня 2009 року по 03 травня 2014 року і отримував заробітну платню за кожний місяць особисто з рук ОСОБА_4 3 серпня 2009 року по січень 2011 року ОСОБА_1 отримував заробітну платню у сумі 640 грн. за кожний місяць особисто з рук ОСОБА_4 про що розписувався у трьох відомостях. З січня 2011 року по 03 травня 2014 року ОСОБА_1 отримував заробітну плату у сумі 1100 грн. на місяць. Також, про роботу ОСОБА_1 на посаді штатного єгеря у ТОВ МРГ «Драбівське» свідчить копія трудової книжки з відповідним записом, що додається до позову. Згодом ОСОБА_1 дізнався, що він разом з ОСОБА_2 працює не офіційно, внаслідок чого звільнився з власної ініціативи з ТОВ МРГ «Драбівське». В серпні 2010 року гр. ОСОБА_2 прийшов на співбесіду до керівника ТОВ МРГ «Драбівське» ОСОБА_4, так як дізнався про вакантну посаду єгеря на товаристві від товариша ОСОБА_1, який на той час вже працював єгерем. ОСОБА_4 спочатку взяв ОСОБА_2 на випробувальний термін із заробітною платнею у 300 грн. (пів ставки), сказав що згодом останній буде працювати офіційно - через наказ по товариству, але трудової книжки від ОСОБА_2 не взяв. 27.09.2010 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_4 посвідчення єгеря ТОВ МРГ «Драбівське» № 10, що засвідчило його перебування на посаді товариства. ОСОБА_2 працював в товаристві у період часу з серпня 2010 року по 03 травня 2014 року і отримував заробітну плату за кожний місяць особисто з рук ОСОБА_4 Протягом перших чотирьох місяців ОСОБА_2 отримував заробітну платню у сумі 300 грн. за кожний місяць особисто з рук ОСОБА_4, про що розписувався у трьох відомостях. Після цього відомості не велися. З грудня 2010 року по 03 травня 2014 року ОСОБА_2 отримував заробітну плату у сумі 500 грн. на місяць. Також ОСОБА_2 отримував кошти від реалізацій відстрілочних карток мисливцям та членських внесків до товариства, з яких брав по 500 грн. заробітної платні та суму грошей, необхідну для закупівлі палива для автомобіля, його ремонту після використання у робочих цілях. Решту отриманих коштів ОСОБА_2 віддавав ОСОБА_4 Також, про роботу ОСОБА_2 на посаді штатного єгеря у ТОВ МРГ «Драбівське» свідчать пояснення мисливців Драбівського району, що були надані Апеляційному суду Черкаської області під час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, скоєне директором ТОВ МРГ «Драбівське» ОСОБА_4

Драбівським відділенням Золотоніської ОДПІ за заявами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ МРГ «Драбівське» щодо своєчасності питань повноти обчислення, внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період 25.06.2011 по 25.06.2014 р. За результатами перевірки був складений акт від 09.07.2014 року № 259/1700/32506699. Перевіркою встановлені численні факти порушення вимог чинного податкового законодавства. Даною перевіркою було встановлено наступні порушення:

пп. 168.1.1 п. 168.1. ст. 168 та абз. «а», «б» пп. 176.2. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ, а саме: несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб. В результаті заниження бази оподаткування ПДФО в сумі 8 134.36 грн.:

п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755- VI. В результаті чого донараховане у розмірі 2013,59 грн.;

абз. «б» пп. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-У1 нараховано пеню в сумі;

абз. «б» пп.176.2. «а п.176.2 ст.176 та пп.119.2 ст.119 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, в наслідок чого визначено суму штрафної санкції в розмірі 510.00 грн.;

п.п. 44.3 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12,2010р. №2755-У пп. 121.1 ст.121 незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим кодексом, в результаті чого накладено штрафу у розмірі 510.00 грн.;

ст. 7 ЗУ «Про збір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2755-УІ від 08.07.2010 р., в результаті чого_донараховано основний платіж (єдиний внесок 3,6% та 37,3 %) в 23149,40грн.;

абз. З ЗУ «Про збір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2755-УІ від 08.07.2010 р., в результаті чого донараховане штрафну санкцію за несвоєчасне нарахування єдиного внеску в сумі 11574,70 грн.;

абз. 6 ЗУ «Про збір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2755-УІ від 08.07.2010 р., за несвоєчасну сплату єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок, донараховане штрафну санкцію в сумі 2111,18 грн.

Постановою Драбівського районного суду від 18.02.2015 року по справі № 692/137/15-п ОСОБА_4 (керівника ТОВ МРГ «Драбівське») визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, а саме грубому порушенні трудового законодавство, не оформлення працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на роботу, не виплата належної заробітної плати останнім.

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 02.04.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову Драбівського районного суду від 18.02.2015 року залишено без змін.

Таким чином, позивачі вважають, що в результаті незаконних дій ТОВ МРГ «Драбівське» позивачу ОСОБА_1, з серпня 2009 року по травень 2015 року, не виплачена належна заробітна плата у сумі 4 498,00 грн. Компенсація за затримку заробітної плати в період червень 2014 - травень 2015 року складає 14 616,00 грн. Інфляція заробітної плати ОСОБА_1 складає 3672,23 грн. Компенсація за невикористану відпустку ОСОБА_1 складає 3772,08 грн.

В результаті незаконних дій ТОВ МРГ «Драбівське» позивачу ОСОБА_2, з серпня 2010 року по травень 2015 року, не виплачена належна заробітна плата у сумі 26 971,00. Компенсація за затримку заробітної плати в період червень 2014 - травень 2015 року складає 14 616,00 грн. Інфляція заробітної плати ОСОБА_2 складає 19 463,46 грн. Компенсація за невикористану відпустку ОСОБА_2 складає 1485,80 грн.

Також, позивачам нанесена значна моральна шкода спричинена діями відповідача, яку вони оцінюють в 5000,00 грн. кожному.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги збільшили, так як з моменту подання позову 28.05.2015 року і до розгляду справи по суті 21.09.2015 року пройшов досить значний час ( а саме 98 днів), протягом якого відповідач жодним чином не виконав свої зобов'язання по виплаті заробітної плати, компенсації за заробітну плату, компенсації за невикористану відпустку, моральну шкоду навіть частково, просять суд стягнути з ТОВ МРГ «Драбівське» на користь ОСОБА_1:

- компенсацію за невиплату заробітної плати в розмірі 27139,52 грн. (двадцять сім тисяч сто тридцять дев'ять гривень та п'ятдесят дві копійки);

- компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 3772,08 гри. (три тисячі сімсот сімдесят дві гривні вісім копійок);

- моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень).

Стягнути з ТОВ МРГ «Драбівське» на користь ОСОБА_2:

- заборгованість по заробітній платі в розмірі 59173.36 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч сто сімдесят три гривні та тридцять шість копійок);

- компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 1485,80 грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят п'ять гривень сімдесят копійок);

- моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень).

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримують в повному обсязі з підстав наведених в позовній заяві і просять суд позов задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не визнав і просить суд в позові їм відмовити. Свої заперечення обґрунтовує тим, що ТОВ МРГ «Драбівське», яке він очолює, діє на підставі свого статуту є неприбутковою організацією, що об'єднує мисливців і рибалок з метою сприяння активному розвитку любительського мисливського, стендового і рибальського спорту, охорони, відтворення, збереження, раціонального використання тваринного світу та захист спільних інтересів. ОСОБА_1 працював у Товаристві з 4 серпня 2009 року на посаді єгеря, про що ним був виданий відповідний наказ та проведено запис в його трудовій книжці. При прийнятті на роботу з ним було домовлено, що за виконувану ним роботу, він буде отримувати заробітну плату, спочатку це було в розмірі 640 гривень, а через декілька місяців, він вже отримував 1100 гривень щомісячно. Проте свої обов'язки виконував недобросовісно, а з вересня 2013 року на роботі не з'являвся. Потім через деякий час ОСОБА_1 звернувся до нього з проханням видати йому заробітну плату на рік наперед. Ввійшовши в його становище, ОСОБА_1 було видано заробітну плату на рік наперед. Отримавши гроші ОСОБА_1 їх не повернув, а в травні 2014 року написав заяву про звільнення його з роботи. Наказом директора Товариства від 6 травня 2014 року ОСОБА_1. було звільнено з роботи за власним бажанням. Будь-яких вимог до Товариства ОСОБА_1 при звільненні не пред'являв, так як сам ще винен гроші Товариству. Відпустка йому не надавалася, так як він міг місяцями не з'являтися на роботу, і з заявою про надання йому відпустки до нього не звертався. Вважає, що позивач ОСОБА_1 пропустив строк для звернення до суду, так як згідно ст. 233 КЗпП працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Стягнення вищевказаної заборгованості по заробітній платі, інфляції та компенсацій, в тому числі моральної шкоди, є трудовим спором. Позивач ОСОБА_1 був звільнений наказом Товариства від 6 травня 2014 року за власним бажанням, тому з 6 травня 2014 року почався перебіг тримісячного строку, на протязі якого ОСОБА_1 міг звернутися до суду з вказаними позовними вимогами. Проте, як вбачається з позовної заяви, вказаний позов він подав 2 червня 2015 року, а отже пропустив строк для звернення до суду.

Щодо заявлених вимог позивача ОСОБА_2, представник відповідача ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_2 також є членом Товариства МРГ «Драбівське» і співпрацював з Товариством на добровільній основі та громадських засадах, тобто добровільно виконував окремі доручення директора щодо охорони мисливських угідь Драбівського району, проте він ніколи не працював у Товаристві, наказів про його прийняття на роботу немає, трудову книжку ОСОБА_2 він як директор Товариства ніколи не бачив і ніяких записів у трудову книжку ніколи не вносив. Дійсно в 2010 році загальні збори ТОВ МРГ «Драбівське» дозволили йому, як директору, прийняти ОСОБА_2 на роботу єгеря на громадських засадах. Домовленість з ОСОБА_2 була така, що він за виконання окремих його доручень, а саме за реалізацію мисливських карток за місцем свого проживання буде отримувати по 500 гривень щомісячно. Крім цього ОСОБА_2, маючи на руках гроші від реалізації мисливських карток, щомісячно додатково брав гроші на придбання 40 літрів бензину, а також на ремонт свого власного автомобіля. За цей період ОСОБА_2 придбав два акумулятори, проводив заміну масла та фільтрів, придбавав шини на автомобіль. Твердження ОСОБА_2 у позовній заяві про те, що він офіційно працював у Товаристві, є неправдивими і відповідними доказами не підтверджені. У зв'язку з наведеним просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 за необґрунтованістю та у зв'язку з пропуском строку для звернення до суду з позовом.

Суд, вислухавши доводи позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх представника ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

При вирішенні даного спору, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

В судовому засіданні доведено, що позивач ОСОБА_1 наказом директора ТОВ МРГ «Драбівське» за № 4 від 04.08.2009 року був прийнятий на посаду єгеря, що підтверджується записом за № 21 в трудовій книжці ОСОБА_1

В матеріалах справи відсутні будь-які письмові докази про те, що при прийомі ОСОБА_1 на роботу між ним та роботодавцем було досягнуто домовленості відносно розміру його заробітної плати у розмірі спочатку в 640 грн., а потім у розмірі 1100 грн., на що посилаються позивачі у своїй позовній заяві.

Так, у наказі № 4 від 04.08.2009 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 розмір його заробітної плати не визначено.

Згідно Акта про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності питань повноти обчислення внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб від 09.07.2014 року № 259/1700/32506699, проведеної ГДРІ сектору організації та супроводження перевірок платників податків Золотоніської ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області, документи, які б підтверджували ведення бухгалтерського обліку нарахування та виплати заробітної плати, обчислення та сплату ПДФО та єдиного соціального внеску платником - ТОВ МРГ «Драбівське» для перевірки не надані. Факт виплати заробітної плати не відображений належним чином в звітності платника податку. В зв'язку з виявленими порушеннями Податкового кодексу України дораховані донараховано податок на доходи фізичних осіб, нараховано пеню та визначені штрафні санкції.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що при розгляді справ про оплату праці осіб, які працюють за трудовим договором, судам слід відмежовувати сферу державного регулювання оплати праці від сфери її договірного регулювання.

Державне регулювання оплати праці полягає, зокрема, у встановленні розміру мінімальної заробітної плати та інших зазначених у законодавстві норм і гарантій оплати праці працівників підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету (статті 8, 12 Закону "Про оплату праці»)...

За цими межами здійснюється договірне регулювання оплати праці на основі системи угод, що укладаються на державному (генеральна угода), галузевому (галузева угода), регіональному (регіональна угода) та виробничому (колективний договір) рівнях відповідно до Закону "Про колективні договори і угоди".

Згідно п. 7 вказаної Постанови ПВС України, де зазначено, що оскільки відповідно до ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження й розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно в колективному договорі, а у випадку, коли його не укладено, - власником або уповноваженим ним органом за погодженням із профспілковим органом, що представляє інтереси більшості працівників, або, за його відсутності, - з іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом, з урахуванням загальних положень законодавства про оплату праці.

В судовому засіданні встановлено що в ТОВ МРГ «Драбівське» колективний договір не укладався, штатний розпис не затверджений, тарифні сітки оплати праці працівників не встановлювалися, бухгалтерські документи по нарахуванню та виплаті заробітної плати відсутні, облік робочого часу в Товаристві не ведеться.

Суд вважає, що в судовому засіданні доказів заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 на період його звільнення з роботи 6 травня 2014 року з посади єгеря ТОВ МРГ «Драбівське» по угоді сторін добуто не було.

Що стосується заявлених позовних вимог позивачем ОСОБА_2, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні доказів про прийняття ОСОБА_2 на посаду єгеря ТОВ МРГ «Драбівське» добуто не було. Наказ про прийняття його на посаду єгеря не видавався. Заробітна плата не нараховувалася. Факт видачі йому посвідчення працівника державного мисливського контролю України ніким не оспорюється, але суд вважає, що такий факт не може свідчити про укладення трудового договору, так як виконувати обов'язки єгеря можливо і на громадських засадах.

Згідно протоколу засідання загальних мисливських зборів ТОВ МРГ «Драбівське» від 20 листопада 2010 року, де вирішувалося питання про забезпечення єгерською службою ТОВ МРГ «Драбівське» для охорони мисливських угідь, зазначено, що згідно Статуту ТОВ МРГ «Драбівське» єгерську службу підбирає особисто директор. На час проведення загальних зборів штатним єгерем працює ОСОБА_1 Громадськими єгерями на добровільних засадах з ТОВ МРГ «Драбівське» співпрацюють голови первинних колективів сіл району, а на віддалений ділянці на кордоні з Яготинським районом співпрацює на громадських засадах ОСОБА_2 Всі вони користуються для заохочення правом на безкоштовне полювання в закріплених за ними мисливськими угіддями.

Згідно ст. ст. 10, 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, оскільки цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не довели обставин, що мають значення для справи, а тому суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, інфляції заробітної плати, компенсації за затримку заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди не підлягають до задоволення і є не обґрунтованими, а сам позов не підтверджений доказами по справі.

Керуючись ст. ст. 10,15, 60, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 116, 117, 232, 233, 2371, 238 КЗпП України, с у д,-

в и р і ш и в :

В позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ТОВ МРГ «Драбівське» Драбівського району Черкаської області про стягнення заборгованості по заробітній платі, інфляції заробітної плати, компенсації за затримку заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області через Драбівський районний суд протягом десяти днів з часу його проголошення.

Головуючий: