Справа № 2а- 256/09/1270
П О С Т А Н О В А
Іменем України
03 червня 2009 року м.Луганськ
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Гончарової І.А.,
При секретарі: Богдановій В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Красний Луч Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Краснолуцький машинобудівний завод» про звернення стягнення на активи, -
В С Т А Н О В И В:
10 червня 2008 року Державна податкова інспекція у м.Красний Луч Луганської області звернулася до суду із позовом в якому просила стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Краснолуцький машинобудівний завод» суму податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 859016,00 грн. Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що Відкрите акціонерне товариство «Краснолуцький машинобудівний завод» зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Краснолуцької міської Ради та взяте на податковий облік платника податків у Державній податковій інспекції у м.Красний Луч Луганської області. Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни. У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання, у відповідача станом на 04.06.2008 року відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 859016,00 грн. (із них 833759,00 грн. основного платежу та 25257,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій). Зазначені вимоги мають безспірний характер, що підтверджується доданими податковими деклараціями відповідача. У зв'язку з несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов'язань ДПІ у м.Красний Луч на адресу відповідача були направлені перша та друга податкові вимоги, які були отримані відповідачем, але заборгованість сплачена не була.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав суду аналогічні позовній заяві пояснення.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що вимоги, заявлені позивачем на підставі норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не підлягають задоволенню, оскільки в преамбулі цього закону зазначено, що цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Окрім цього 13 травня 2003 року господарським судом Луганської області у відношенні ВАТ «Краснолуцький машинобудівний завод» порушена справа №9/75 б про банкрутство боржника, і введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, а тому посилання позивача на податкові вимоги від 29.12.2001 року і від 08.02.2002 року, а також рішення №19 від 18.03.2002 року ДПІ м.Красний Луч про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів, на думку відповідача є неспроможними, оскільки з порушенням справи про банкрутство боржника вказані вимоги втратили силу. Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.11.2003 року у справі №9/75 б відносно боржника введена процедура санації, а 18 грудня 2003 року господарським судом Луганської області ухвалене рішення про звільнення активів боржника з - під податкової застави на період процедури санації. Згідно ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання, неналежне виконання грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів. Також представник відповідача зазначив, що заявлені позовні вимоги не можуть розглядатися за правилами КАС України.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судовчинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 КАС стосовно визначення адміністративної справи.
Пункт 4 частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.
Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 КАС, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Відкрите акціонерне товариство «Краснолуцький машинобудівний завод» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Краснолуцької міської Ради 28 червня 1996 року за №00165646, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (арк. справи 4).
Відповідно до діючого законодавства підприємство поставлено на облік платників податків в Державній податковій інспекції у м.Красний Луч 30.06.1996 року, про що свідчить довідка (арк справи 3).
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.
Станом на 04 червня 2008 року за Відкритим акціонерним товариством «Краснолуцький машинобудівний завод» утворилася заборгованість зі сплати податку на додану вартість у сумі 859016,00 грн., що підтверджується податковими деклараціями (арк. справи 8-9).
Згідно до п.5.1 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зважаючи на те, що боржник не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковим органом були направлені відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» перша податкова вимога від 29.12.2001 року, яка була отримана відповідачем 08.01.2002 року, та друга податкова вимога від 08.02.2002 року, яка була отримана відповідачем 15.02.2002 року, але заборгованість відповідачем погашена не була.
Згідно ст.ст. 9,11 Закону України “Про систему оподаткування”, платники податку несуть обов'язки щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та відповідальність за порушення відповідно до законів України.
Пунктом 11 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” зазначено, що органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Посилання позивача на той факт, що 13 травня 2003 року господарським судом Луганської області у відношенні ВАТ «Краснолуцький машинобудівний завод» порушена справа №9/75 б про банкрутство боржника, і введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, на увагу суду не заслуговує у зв'язку з наступним.
Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України податкового боргу з податку на додану вартість, який склався у період з 2004 року по 2008 рік.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» термін «мораторій на задоволення вимог кредиторів» визначається як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Забезпечення вимог кредиторів і мораторій на задоволення вимог кредиторів здійснюється відповідно до ст.12 вищезазначеного Закону, де зазначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі, про що зазначається в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, з моменту введення мораторію боржник не може виконувати грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів, що виникли до введення мораторію, а заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань, не діють.
Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Слід також зазначити, що в абзаці 2 частини 4 статті 12 йдеться лише про задоволення вимог кредиторів, що виникли до введення мораторію.
Зобов'язання, що виникли після введення мораторію, боржник повинен виконувати повністю без будь-яких обмежень.
Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції у м.Красний Луч Луганської області знайшли обґрунтування наданими суду доказами та нормами чинного законодавства. У зв'язку з цим, суд вважає за можливе стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Краснолуцький машинобудівний завод» заборгованість з податку на додану вартість у сумі 859016,00 грн..
Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.
Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Красний Луч Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Краснолуцький машинобудівний завод» про звернення стягнення на активи задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Краснолуцький машинобудівний завод» (п/р 26008301291 в філії Ощадбанку м.Красний Луч, МФО 364133, код 00165646, вул. Заводський проїзд, б.1, м.Красний Луч, 94500) заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 859016,00грн. на користь Державної податкової інспекції у м.Красний Луч (р/р 614101000008/0 в УДК в Луганській області, м.Луганськ, МФО 804013, код 21763720), звернувши стягнення на його активи.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
СУДДЯ