Справа № 815/5774/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Соколова М.С.,

за участі:позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2.(за довіреністю);

представника відповідача - Захарченка А.О.(за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ДПІ у Суворовському районі м. Одеси) про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.08.2015 року 0019251701; податкових повідомлень-рішень від 21.08.2015 року: №№ 0019261701, 0019271701, 0019281701, вимоги від 21.08.2015 року № 0019241701.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що у період з 20.07.2015 року по 31.07.2015 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на підставі п. 75.1 ст. 75 та ст. 77, ст. 82 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ та повідомлення від 06 липня 2015 року № 208/15-54-17-01 проведено документальну планову перевірку фінансово - господарської діяльності щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2014 року. Позивач зазначає, що за результатами перевірки відповідачем складено акт № 1717/15-54-17-01/НОМЕР_6 про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1, яким виявлені з боку ФОП ОСОБА_1 наступні порушення: п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- VI із змінами та доповненнями, підлягає донарахуванню податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за 2014 р. у розмірі 3586,93 грн.; п. 176.2 «б» ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ із змінами та доповненнями, п.3.3 Наказу ДПА України від 24.12.2010 р. №1020 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» не подання звітів за 2-3 кв. 2014 р. за ознакою « 106».; ст.7, ст.9 Закону України від 08.07.2010 року № 2464 -VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» заниження єдиного внеску у розмірі 18132,41 грн., а саме за 2013 рік у розмірі - 2974,41 грн., за 2014 рік у розмірі 15158,00 грн.; ст.20 Розділу II Прикінцевих положень Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку - на суму 9430,16 грн.

Як зазначено позивачем, у зв'язку із встановленими порушеннями відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.08.2015 року 0019251701; податкові повідомлення-рішення від 21.08.2015 року: №№ 0019261701, 0019271701, 0019281701, вимога про сплату боргу від 21.08.2015 року № 0019241701.

Однак, на думку позивача, оскаржувані рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки.

Відповідач надав до суду заперечення на адміністративний позов (а.с.134-135), в яких зазначив, що в ході проведення документальної планової перевірки фінансово - господарської діяльності щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2014 року, податковим органом встановлено ряд порушень вимог податкового законодавства, які знайшли відображення в акті перевірки, та підтверджуються фактичними обставинами, у зв'язку з чим податковим органом й прийняті оскаржувані рішення (а.с.134-135).

У судовому засіданні позивач та представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у запереченнях на позов.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_7 ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Одеської міської ради 21.10.2010 року (а.с.18).

Як з'ясовано судом, ФОП ОСОБА_1 здійснює наступні види господарської діяльності: оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, не віднесеними до інших групувань; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Судом встановлено, що на підставі п.75.1 ст.75 та ст.77, ст.82 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ із змінами та доповненнями та повідомлення від 06 липня 2015року №208/15-54-17-01, виданого ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, головним державним ревізор-інспектором відділу контрольно перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2014р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами вказаної перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси складено акт перевірки № 1717/15-54-17-01/НОМЕР_6 від 07 серпня 2015 року (а.с.37-51).

Висновком акту перевірки встановлено наступні порушення з боку ФОП ОСОБА_1:

- п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- VI із змінами та доповненнями, підлягає донарахуванню податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за 2014 р. у розмірі 3586,93 грн.;

- п. 176.2 «б» ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ із змінами та доповненнями, п.3.3 Наказу ДПА України від 24.12.2010 р. №1020 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» не подання звітів за 2-3 кв. 2014 р. за ознакою « 106».;

- ст.7, ст.9 Закону України від 08.07.2010 року № 2464 -VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» заниження єдиного внеску у розмірі 18132,41 грн., а саме за 2013 рік у розмірі - 2974,41 грн., за 2014 рік у розмірі 15158,00 грн;

- ст.20 Розділу II Прикінцевих положень Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку - на суму 9430,16 грн.

На підставі акту перевірки № 1717/15-54-17-01/НОМЕР_6 від 07 серпня 2015 року ДПІ у Суворовському м. Одеси прийнято наступні рішення:

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.08.2015 року 0019251701, яким у зв'язку із виявленими з боку позивача порушення ст. 7, ст.. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі п.3 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» донараховано штрафні санкції єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 1055, 34 грн. (а.с.52).

- податкове повідомлення-рішення від 21.08.2015 року № 0019261701, яким на підставі встановленого порушення п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем у розмірі 3856,93 грн. та за штрафними санкціями - 964,23 грн. (а.с.53).

- податкове повідомлення-рішення від 21.08.2015 року № 0019271701, яким у зв'язку із встановленням порушення п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510 грн. (а.с.54).

- податкове повідомлення-рішення від 21.08.2015 року №0019281701, яким у зв'язку із встановленням порушеннями ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 18860, 32 грн. (а.с.55).

21.08.2015 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеса сформовано податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ф 0019241701 у розмірі 18132,41 грн. (а.с.56).

Не погоджуючись із прийнятими ДПІ у Суворовському районі м. Одеса рішеннями: рішенням про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.08.2015 року 0019251701; податковими повідомленнями-рішеннями від 21.08.2015 року: №№ 0019261701, 0019271701, 0019281701, вимогою про сплату боргу від 21.08.2015 року № 0019241701, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

У відповідності до п. 177.1, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

У відповідності до п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_4 як орендодавцем та СПД ОСОБА_1 як орендарем укладено договір оренди № 01/17/04/13 від 17.04.2013 року, згідно якого орендодавець зобов'язується надати орендарю у тимчасове користування безоплатно приміщення за адресою: АДРЕСА_1, нежитлове приміщення цокольного поверху (а.с.184-189).

У відповідності до квитанцій про перерахування платежів по сплаті за електроенергію ПАТ «Одесаобленерго», грошові кошти перераховувались громадянином ОСОБА_5 (а.с.182-183).

Договір про постачання електричної енергії укладено також між ВАТ Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» як постачальником та ФОП ОСОБА_6 як споживачем за № 4083 від 05.10.2007 року (а.с.191-196).

При цьому, перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатку 5 до податкової декларації, встановлено завищення позивачем валових витрат у 2014р. на 43683, 17 грн. а саме: ФОП ОСОБА_1 до валових витрат у 2014році було включено сплату збору за провадження торгівельної діяльності у сумі 5720грн. в порушення пп. 139.1.10 п. 139.1 ст.139 Податкового Кодексу України та ФОП ОСОБА_1 до валових витрат за перевіряємий період було включено витрати за електроенергію не пов'язані безпосередньо з ним.

Суд зазначає, згідно п.3.2 договору оренди № 01/17/04/13 від 17.04.2013 року орендар за власний рахунок оплачує спожиту електроенергію та вартість комунальних послуг.

Однак, суд акцентує увагу на тому, що будь-яких документів про сплату електроенергії безпосередньо позивачем згідно укладеного договору до суду не надано.

Відповідно до п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: сума збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, яка враховується у зменшення податкового зобов'язання платника податку в порядку, передбаченому пунктами 152.1 і 152.2 статті 152 цього Кодексу.

Так, податковим органом встановлено, що відповідно до цих правопорушень сума чистого оподаткованого доходу за 2014 рік збільшилась на 43 683,17 грн. і становила 64 189,17 грн. Загальна сума податку на доходи фізичних, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування осіб у 2014 році становила 9 628,38 грн., з яких позивачем було сплачено 5 720,00 грн. та 321,45 грн. (9628.38 - 5720,0 -321,45 = 3586,93 грн.). Виходячи з цього сума податкової заборгованості за 2014 рік по податку на доходи з фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування складає 3586,93 грн.

В запереченнях до адміністративного позову зазначено, що в частині «Висновки» акту перевірки було зроблено арифметичну описку та було зазначено що позивачу підлягає донарахуванню податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за 2014р. у розмірі 3856,93 грн., тому відповідач просив вважати вірною суму, яка підлягає донарахуванню по податки на доходи з фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 3586,93 грн. та вірною суму, яка підлягає донарахуванню по ППР від 21.08.2015 року № 0019261701, - 3586,93 грн.

Відтак, на підставі зазначеного, з урахуванням встановлених судом обставин, суд погоджується з висновком податкового органу щодо порушення позивачем п.177.2 ст.177 та п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що перевіркою дотримання ФОП ОСОБА_1 обов'язків щодо подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого, з них податку (форма №1ДФ), встановлено неподання звітів та не відображення доходу виплаченого фізичній особі за 2-3 кв. 2014 року за ознакою « 106», а саме ФО ОСОБА_4

Суд зазначає, що згідно п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову, позивач не заперечував проти наявності даного порушення з його сторони.

З урахуванням зазначеного, суд погоджується із встановленими актом перевірки порушеннями з боку позивача п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України.

Також, суд зазначає, що актом перевірки встановлено порушення з боку позивача вимог ст.7, ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у зв'язку з чим донарахуванню підлягає сума єдиного соціального податку у розмірі 18132,41грн. , а саме за 2013 рік у розмірі - 2974,41грн., за 2014рік у розмірі 158,00 грн.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Разом з тим, оскільки суд дійшов висновку про заниження позивачем суми чистого оподаткованого доходу, суд погоджується з висновками податкового органу щодо донарахування позивачеві єдиного соціального внеску.

Також, відносно вказаного порушення суд зазначає, що в судових засіданнях позивач посилався на те, що ним було сплачено єдиний внесок за 2013 рік у сумі 2974,41 грн.

Однак, як встановлено судом та вбачається з акту перевірки (а.с.47) позивачем визначено суму єдиного внеску за 2013 рік у розмірі 0 грн., відтак відповідачем суму у розмірі 2974,41 грн. зараховано у рахунок переплати.

Окрім зазначеного, при проведенні перевірки дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за період, що перевірявся, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 реалізовував товар кінцевим споживачам за готівкові кошти через реєстратор розрахункових операцій, при цьому встановлено, що через реєстратор розрахункових операцій у січні-березні 2014 року здійснювалась реалізація товару, які не обліковано у встановленому законом порядку, на суму 9430,16 грн., за що передбачено відповідальність згідно ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, приписи статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачають застосування фінансової санкції до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Як з'ясовано судом, позивачем через реєстратор розрахункових операцій у січні-березні 2014 року здійснювалась реалізація товару, який не облікований у встановленому порядку.

Так, до суду надано відповідні накладні за січень-березень 2014 року (а.с.163), які, при цьому, не обліковані у книзі обліку доходів і витрат (а.с.136), що не заперечувалось позивачем.

У зв'язку із наведеним, суд вважає обґрунтованими твердження податкового органу й відносно порушення позивачем статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 76,79,86, 158-163,КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.08.2015 року 0019251701; податкових повідомлень-рішень від 21.08.2015 року: №№ 0019261701, 0019271701, 0019281701, вимоги від 21.08.2015 року № 0019241701 - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 27.10.2015 року.

Суддя Вовченко O.A.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.08.2015 року 0019251701; податкових повідомлень-рішень від 21.08.2015 року: №№ 0019261701, 0019271701, 0019281701, вимоги від 21.08.2015 року № 0019241701 - відмовити.

27 жовтня 2015 року.