У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Вус С.М.,

суддів Пошви Б.М., Школярова В.Ф.,

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 26 жовтня 2015 року заяву засудженої ОСОБА_2 про перегляд судових рішень щодо неї Верховним Судом України,

в с т а н о в и л а:

у заяві засуджена ОСОБА_2 порушує питання про перегляд вироку Рівненського міського суду Рівненської області від 25 червня 2013 року, ухвали Апеляційного суду Рівненської області від 20 грудня 2013 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 жовтня 2014 року щодо неї, просить зазначені судові рішення скасувати, а справу закрити.

Заявниця стверджує, що суд касаційної інстанції допустив неоднакове застосування однієї і тієї самої норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність, у подібних правовідносинах, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень. На обґрунтування доводів щодо неоднакового правозастосування ОСОБА_2 додає до заяви ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 жовтня 2012 року. Також засуджена зазначає про невідповідність рішення суду касаційної інстанції стосовно неї висновкам щодо застосування норм права, викладеним у постановах Верховного Суду України від 4 квітня 2011 року у справі № 5-1 кс 11, від 12 вересня 2011 року у справі № 5-15 кс 11, від 14 грудня 2013 року у справі № 6-130 цс 13 та від 24 липня 2015 року у справі № 6-381 цс 15.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви, додані до неї копії судових рішень та інші матеріали, колегія суддів дійшла висновку про таке.

Згідно зі статтею 444 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) Верховний Суд України переглядає судові рішення у кримінальних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Перелік підстав для перегляду судових рішень Верховним Судом України визначений у статті 445 КПК, він є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Процесуальні строки подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України встановлені статтею 447 КПК. Норми цієї статті визначають період у часі - три місяці - і вказівку на подію (момент), із якого починається перебіг цього строку для подачі заяви про перегляд судового рішення, у залежності від конкретної підстави, визначеної частиною першою статті 445 КПК, зокрема: день ухвалення оспореного (оскарженого) або порівнюваного судових рішень суду касаційної інстанції (з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 445 КПК); день ухвалення оскаржуваного судового рішення суду касаційної інстанції або день прийняття постанови Верховного Суду України з висновком про застосування норм права (з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 445 КПК).

Отже для вирішення питання щодо дотримання строків подачі заяви про перегляд Верховним Судом України судових рішень насамперед належить з'ясувати, з якої саме підстави, визначеної у частині першій статті 445 КПК, подана заява.

На обґрунтування підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 445 КПК, засуджена зазначає про невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції, про перегляд якого порушено питання, висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду України.

Виходячи з аналізу положень статей 445 і 458 КПК, під «постановою Верховного Суду України» у пункті 3 частини першої статті 445 КПК розуміється судове рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду конкретної кримінальної справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 445 КПК, яке містить висновок щодо застосування відповідної норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність, або норми права, передбаченої КПК.

Проте постанови Верховного Суду України від 14 грудня 2013 року та від 24 липня 2015 року, на які посилається засуджена, ухвалено за результатами розгляду цивільних справ і вони містять висновки щодо застосування норм цивільного права, а посилання на постанови від 4 квітня та 12 вересня 2011 року взагалі нічим не мотивовано.

Отже у цій частині заява засудженої ОСОБА_2 є необґрунтованою.

Ухвалу суду касаційної інстанції, надану заявницею на підтвердження неоднакового правозастосування, постановлено у строк, який значно перевищує тримісячний процесуальний строк, встановлений у частині першій статті 447 КПК для подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України. Сама заява подана 15 жовтня 2015 року, що також суттєво порушує цей строк. Питання про поновлення зазначеного строку ОСОБА_2 у своїй заяві не порушує.

Відповідно до положень частини шостої статті 447 КПК, якщо особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення з пропущенням строку, встановленого частиною першою зазначеної статті, не порушує питання про поновлення цього строку, така заява залишається без розгляду.

На підставі наведеного, керуючись статтею 445, частиною шостою статті 447 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

у х в а л и л а:

заяву засудженої ОСОБА_2 про перегляд судових рішень щодо неї Верховним Судом України залишити без розгляду.

Судді:

С.М. Вус Б.М. Пошва В.Ф. Школяров