Справа № 1-п-12/08
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 жовтня 2008 року м.Шостка
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Чернобая О.І.,
при секретарі Ніколаєнко В.В.,
з участю прокурора Отрошека О.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Шосткинського міськрайонного суду постанову слідчого про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Шостка, гр-ки України, з середньою освітою, одруженої, приватного підприємця, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,
за ст.172 ч.2 КК України,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що на підставі свідоцтва про державну реєстрацію від 18.06.01 р., вона є суб'єктом підприємницької діяльності (державний номер реєстрації 2 633 017 0000 002083), та займається фінансово-господарською діяльністю на території одноповерхового приміщення, яке розташовано за адресою АДРЕСА_1. З метою здійснення фінансово-господарської діяльності ОСОБА_1 приймала на роботу громадян, при цьому не укладала з ними трудові договори та грубо порушувала права на працю людини, які регламентуються діючим законодавством України про працю.
Шосткинською міжрайонною прокуратурою в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів щодо захисту прав і свобод громадян, державних та публічних інтересів проведена перевірка додержання законодавства про працю приватним підприємцем ОСОБА_1, в ході якої були встановлені грубі порушення законодавства про працю відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7., які виразилися в наступному.
Так, згідно з нормами ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно з вимогами ст.21 КЗпП України, відповідно до якої трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно зі ст. 24-1 Кодексу Законів про Працю України, у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою, фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.
Відповідно до ст. 48 КЗпП, на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів ведуться трудові книжки. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі.
Згідно норми ст. 188 КЗпП не допускається прийняття на роботу осіб, молодше шістнадцяти років.
Виступаючи стороною трудового договору в якості роботодавця ОСОБА_1 грубо порушуючи законодавство про працю, в порушення норм ст. 21, 24- 1 КЗпП, Наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08.06.2001 року “Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою”, діючи умисно, з особистих корисливих спонукань, в період часу з липня 2006 року по вересень 2008 року, перебуваючи в м. Шостка, прийняла на роботу ОСОБА_7 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5, однак після прийняття їх на роботу, трудові договори не укладала, в п'ятиденний строк в державній службі зайнятості їх не зареєструвала, та в порушення “Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників” затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. №58, трудові книжки на вищезгаданих працівників не заводила.
Крім того, ОСОБА_1 не зупиняючись на вчиненому, з особистих корисливих спонукань, в порушення згаданих норм, в серпні 2007 року прийняла на роботу ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та в подальшому трудову угоду з ним не оформила, в п'ятиденний строк в державній службі зайнятості договір не зареєструвала, трудову книжку не завела.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 діючи умисно, з особистих корисливих спонукань, грубо порушуючи норми ст. 45 Конституції України, якою закріплено право на відпочинок, ст. ст. 50 - 51 КЗпП, якими встановлюється нормальна тривалість робочого дня в кількості 40 годин на тиждень та скорочена тривалість праці жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років, з липня 2006, коли останньою була прийнята на роботу гр. ОСОБА_4, у якої є дитина віком до чотирнадцяти років, та неповнолітнійОСОБА_6 залучала їх до робіт, які перевищували встановлену законодавством норму тривалості робочого часу, при цьому згоди на це в них не питала.
Не зупиняючись на вчиненому, ОСОБА_1 діючи умисно, з особистих корисливих спонукань, в період часу з липня 2006 року по серпень 2008 року порушуючи охоронювані законом державні соціальні гарантії, передбачені ст. ст. 106 - 108, 110 КЗпП, які закріплюють норми праці в надурочний час, світкові і неробочі дні, не вела табелі обліку робочого часу, відомості нарахування заробітної платні на ОСОБА_7 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка має дитину віком до чотирнадцяти років, ОСОБА_5, та неповнолітнього ОСОБА_6, здійснювала оплату праці найманих працівників в розмірі мінімальної заробітної плати, а ОСОБА_4 не проводила оплату праці за роботу в надурочний час, у святкові і неробочі дні, при цьому, розмір одержаної зарплати в порушення Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 не індексувався.
Крім того, ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих спонукань, грубо порушуючи норми ст. 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якою встановлено право на трудову пенсію, ст. ст. 14-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у відповідності до яких роботодавці є платниками страхових внесків, в період часу з липня 2006 року по серпнеь 2008 року після прийняття на роботу ОСОБА_7., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 трудові відносини з ними не оформила, відомості до Пенсійного і інших фондів про них не подала, в наслідок чого, час, протягом якого вказані особи працювали у ОСОБА_1 до пенсійного стажу їм не зараховано.
Не зупиняючись на вчиненому, ОСОБА_1, в порушення ст. 74 КЗпП, відповідно до якої працівникам надаються щорічні відпустки із збереженням на їх період роботи та заробітної плати, в період часу з липня 2006 по січень 2008 року, порушуючи права ОСОБА_4, у якої є дитина віком до чотирнадцяти років, платну відпустку не надавала, чим порушила її право на відпочинок.
Грубо порушуючи законодавство про працю громадян ОСОБА_7., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, у якої є дитина до чотирнадцяти років, ОСОБА_5 ОСОБА_6 який є неповнолітнім, усвідомлювала характер своїх дій, передбачала настання суспільно - небезпечних наслідків та бажала їх, тобто вчинила злочин з прямим умислом.
Прокурор вважає, що вказана постанова слідчого підлягає задоволенню, а підсудна може бути звільнена від кримінальної відповідальності із зазначених підстав.
Підсудна ОСОБА_1 просить постанову слідчого задовольнити, звільнити її від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, а кримінальну справу відносно неї закрити з вказаних підстав.
Заслухавши, думку прокурора, пояснення підсудної, дослідивши матеріали кримінальної справи, вважаю, що постанова слідчого підлягає задоволенню, а кримінальна справа підлягає закриттю зі слідуючих підстав.
Згідно ст.45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_1 вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, раніше судима не була, після вчинення злочину щиро покаялась у вчиненому, що вбачається з її правдивих та послідовних показань, даних в ході досудового слідства, які повністю співпадають з обставинами справи, тим самим вона активно сприяла розкриттю злочину, вину свою у вчиненому злочині визнала повністю, крім того усунула заподіяну шкоду, що підтверджується долученим до справи трудовим договором. У відповідності з вимогами ст.282 КПК України якщо під час судового розгляду справи будуть установлені підстави для закриття справи, передбачені ст. 7-2 цього Кодексу, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора, своєю мотивованою ухвалою, а суддя - постановою, закриває справу.
Таким чином, підсудна ОСОБА_1 може бути звільнена від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, а кримінальна справа відносно неї підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.72 , 282 КПК України, ст.45 КК України,
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення нею злочину, передбаченого ст.172 ч.2 КК України - у зв'язку з дійовим каяттям.
Провадження в кримінальній справі - закрити.
На постанову суду потягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайонний суд.
Суддя Шосткинського міськрайсуду
Сумської області О.І.Чернобай