КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.05.2009 № 18/446-34/224
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Авдєєва П.В.
Коршун Н.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Пятаков М.В., Покровська О.Ю. (за довір.),
від відповідача - Богдан І.В., Саєнко М.І. (за довір.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Страхова компанія "Інкомстрах"
на рішення Господарського суду м.Києва від 15.10.2008
у справі № 18/446-34/224 (суддя Сташків Р.Б.)
за позовом Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Арма"
до ЗАТ "Страхова компанія "Інкомстрах"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 326035,38 грн.
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2007 р. позивач звернувся до господарського суду із позовом (враховуючи подану заяву про уточнення позовних вимог від 05.12.2007 р.) про стягнення з відповідача заборгованості згідно з Актом заліку зустрічних однорідних вимог від 19.09.2006, що складає 172 471,50 грн., та нараховані штрафні санкції - 14 539,59 грн. пені, 5 174,14 грн. З % річних, 40 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.
За результатами нового розгляду спору, Господарським судом м. Києва 15.10.2008 р. у справі №18/446-34/224 прийнято рішення, яким позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 172471, 50 грн. - основного боргу, 18 400,36 грн. - витрат на оплату послуг адвоката. В іншій частині позову відмовлено.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, оскаржив його до суду апеляційної інстанції з мотиву порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Оскаржуване рішення господарського суду просить скасувати, у справі прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом не повністю були з’ясовані обставини справи. Відповідач посилається на недотримання позивачем процедури повідомлення позивача про настання страхових випадків, не належне оформлення позивачем всіх документів.
Відповідач вказує на те, що надані позивачем підписані (акцептовані) відповідачем бордеро збитків згідно умов Договору не свідчать про дотримання позивачем вимог п.4.1 Договору (згідно якого виплата страхового відшкодування здійснюється перестаховиком на підставі заяви про виплату страхового відшкодування, яка має бути подана перестраховиком не пізніше місяця з моменту здійснення виплати по оригінальному договору страхування), відповідно не можуть бути підставою для виплати відповідачем своєї частки страхового відшкодування. Оскільки необхідною підставою, на думку відповідача, для такої виплати або відмову в виплаті є заява на виплату страхового відшкодування, подана перестрахувальником разом з документами по страховому випадку, зазначеними в п.4.1 Договору.
Крім того, відповідач вважає, що судом було безпідставно стягнуто на користь позивача суму витрат, сплачену за отримані ним послуги адвоката, оскільки дана сума, на думку відповідача, не відповідає об’єму реально наданих юридичних послуг.
Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує повністю, вважає їх необґрунтованими, та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. Оскільки оскаржуване рішення господарського суду вважає законним, просить залишити його без змін.
У відзиві на подану апеляційну скаргу позивач вказує на належне виконання ним зобов’язань у відповідності до вимог, встановлених п.4.1. договору, зокрема, щодо надання відповідачу заяв про виплату страхового відшкодування із додаванням відповідного пакету документів (копії яких наявні в матеріалах справи та надавалися оригінали для огляду суду під час розгляду спору в попередніх судових засіданнях).
Крім того, у відповідності до положень ст.11 ЦК України, згідно якої підставами виникнення цивільних прав та обов’язків у сторін, є не лише договори, а також інші правочини, інші юридичні факти, підписання уповноваженою особою відповідача (першим заступником голови правління відповідача) акту заліку зустрічних однорідних вимог від 19.09.2006 р. в даному випадку є підставою для виникнення у відповідача обов’язку по сплаті суми основного боргу.
Доводи відповідача, заявлені щодо завищення суми гонорара, сплаченого за отримані послуги адвоката, позивач вважає безпідставними. Стверджує, що задоволена судом сума судових витрат в цій частині відповідає об’єму наданих адвокатом юридичних послуг під час вирішення спору та враховує витрати понесені відповідачем на оплату проживання та відряджень, залученого до участі у вирішенні спору іногороднього адвоката.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків та правомірно задовольнив позов частково, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, правовідносини сторін виникли на підставі укладеного між ними 18.02.2002 договору про пропорційне облігаторне перестрахування ризиків.
В п. 2 Договору сторони передбачили механізм передачі ризиків у перестрахування. Згідно з п.2.1 Договору при передачі ризиків (об'єктів) в перестрахування, розподіл відповідальності здійснюється наступним чином: а) об'єкт відповідальності Перестрахувальника встановлюється у розмірі не менше 20% від кожного об'єкта страхування (у разі факультативного перестрахування (ретроцесії)- не менше 10% відповідальності, прийнятої Перестрахувальником); б) об'єм відповідальності Перестраховика встановлюється у розмірі не більше 80% від кожного об'єкта страхування (у разі факультативного перестрахування (ретроцесії) - не більше 80% від відповідальності, прийнятої Перестрахувальником).
Згідно п.2.2 Договору, передбачено, що до п'ятого числа кожного місця, наступного за звітним. Перестрахувальник направляє Перестраховикові бордеро ризиків, який містить відомості, характеризуючи ризики, що прийняті у страхування за звітний місяць. Бордеро ризиків є підставою для виплати Перестраховиком належної Перестрахувальникові частини страхової премії.
Пунктом 2.4 Договору передбачено, що протягом трьох робочих днів після отримання бордеро ризиків Перестраховик зобов'язаний акцептувати його та передати акцептований екземпляр Перестрахувальнику.
Як свідчать матеріали справи, 19.09.2006 між сторонами було підписано Акт заліку зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого сторони прийшли згоди, що залишок заборгованості відповідача перед позивачем по оплаті частки сум страхового відшкодування відповідно бордеро збитків за звітний період з 01.07.2006 по 31.08.2006 до Договору складає 172 471,50 грн. підлягає відшкодуванню протягом 10 днів після підписання даного акта.
Згідно п.4.1 Договору виплата страхового відшкодування відбувається Перестраховиком на підставі заяви на виплату страхового відшкодування, яка повинна бути подана Перестрахувальником не пізніше місяця з моменту здійснення виплати по оригінальному договору страхування, а у випадку касового збитку - з моменту настання страхового випадку по оригінальному договору страхування.
Частиною першою ст. 220 та ч.3 ст. 203 ГК України передбачено припинення господарського зобов'язання, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав, або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони (що відповідає положенням ст.601 ЦК України).
Під час розгляду спору господарським судом було з’ясовано, що після підписання сторонами Акта заліку зустрічних однорідних вимог відповідачем були акцептовані бордеро збитків на суму 79 345,89 грн.: за період з 01.09.2006 до 30.09.2006 на суму 9 538,27 грн.; за період з 01.10.2006 по 31.10.2006 на суму 3418,16 грн.; за період з 01.11.2006 до 30.11.2006 на суму 58 798,15 грн.; за період з 01.12.2006 до 31.12.2006 на суму 7 951,31 грн.
Пунктом 4.4 Договору передбачено, що виплата має бути здійснена Перестраховиком протягом 10 десяти днів робочих днів після отримання документів, зазначених в п.п.4.1-4.2 даного Договору.
Господарським судом першої інстанції було встановлено, що позивачем були надані всі документи по сплаченим страховим випадкам за кожний звітний період відповідачу разом з оригіналами бордеро збитків, а відповідачем повернуто по одному підписаному примірнику оригіналу бордеро збитків позивачу. Однак, відповідачем в порушення умов договору не було сплачено позивачу свою частку страхового відшкодування, яка складає 251 817,39 грн.
Доводи відповідача про те, що бордеро ризиків не є укладеними, оскільки в них не вказані дати їх підписання, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що в кожному бордеро ризиків зазначеного за який період вони складені.
Враховуючи загальні вимоги чинного законодавства, що ставляться до виконання зобов’язань сторонами, а також встановлені судом під час розгляду спору обставини справи, колегія приходить до висновку про правомірність задоволення господарським судом позовних вимог, заявлених в частині стягнення суми основного боргу в сумі 172471,50 грн.
Як свідчать матеріали справи, позивачем також були заявлені вимоги про стягнення з відповідача 14 539,59 грн. - пені, 20 644,84 грн. - інфляційних витрат та 5 174,14 грн. - 3% річних на підставі п.6.2 договору, положень ст.ст. 231-232 ГК України, ст.ст. 546, 549, 625 ЦК України.
З огляду на те, що з наданих позивачем бордеро збитків неможливо встановити дату виникнення простроченої заборгованості, а на запитання судової колегії представником позивача в судовому засіданні надані пояснення про неможливість надання доказів надсилання та отримання відповідачем бордеро ризиків, які містять відомості, характеризуючі ризики, що прийняті у страхування за звітний місяць, колегія погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає необгрунтованими заявлені позовні вимоги в частині стягнення нарахованих штрафних санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції було частково задоволено заявлені позовні вимоги про стягнення судових витрат на послуги адвоката на підставі положень ст.ст. 44, 48 ГПК України, зокрема, в сумі 18400 грн.
В обґрунтування понесених витрат пов’язаних із отриманими юридичними послугами, позивачем до матеріалів справи додано договір про надання правової допомоги від 03.09.2007 укладеним між позивачем та адвокатом Паніною О.М.; акт виконаних робіт від 22.10.2007 до договору про надання правової допомоги від 03.09.2007; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1223, видатковий касовий ордер від 22.10.2007 №2287 на суму 34 782,61 грн.
Згідно ч.5 ст.49 ГПК України, у разі часткового задоволення позову витрати, що підлягають сплаті за надані послуги адвоката, покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача основного боргу та нарахованих штрафних санкцій на загальну суму 192185,23 грн. , а за рішенням Господарського суду м. Києва від 15.10.2008 р. позов було задоволено частково в сумі 172471, 50 грн., в іншій частині позову – відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та адвокатом Паніною О.М. 03.09.2007 р. був укладений договір про надання правової допомоги, у відповідності до предмету якого адвокат зобов’язувався виконати підготовку позовної заяви від імені позивача, підготувати повний пакет документів у справі №18/446. За умовами даного договору сторони дійшли згоди та визначили розмір гонорару адвоката в сумі 40 000 грн. Однак, матеріалами справи підтверджується здійснення розрахунку за отримані адвокатські послуги лише в сумі 34 782,61 грн. ( згідно видаткового касового ордеру від 22.10.2007 №2287.), інших доказів оплати гонорару адвоката позивачем суду не надано.
В судовому засіданні представник позивача надав пояснення щодо відсутності в нього будь-яких претензій до виконання обов’язків адвокатом за договором про надання правової допомоги, а також підтвердив, що обумовлену сторонами правову допомогу під час підготовки та розгляду спору у справі №18/446 адвокат надав. Крім того, факт виконання адвокатом роботи за зазначеним договором підтверджується й наявним в матеріалам справи Актом виконаних робіт від 22.10.2007 р. за Договором про надання правової допомоги, який оформлений та підписаний сторонами належним чином.
За таких обставин колегія вважає, витрати на послуги адвоката підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, у відповідності до вимог ч.5 ст.49 ГПК України, то відповідно розмір витрат пов’язаних із отриманими послугами адвоката підлягають стягненню в сумі 18 400,36 грн.
Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції цілком обґрунтовано задовольнив заявлені позовні вимоги частково. Оскаржуване рішення відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам справи, зібраним у справі доказам на час його прийняття, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Відповідачем належних доказів у відповідності до вимог ст.ст.33-34 ГПК України в обґрунтування власної позиції суду не надано, тому апеляційна скарга визнається необгрунтованою, і задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 15.10.2008 р. у справі №18/446-34/224 залишити без змін.
3. Матеріали справи №18/446-34/224 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набуває чинності з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя Корсак В.А.
Судді Авдєєв П.В.
Коршун Н.М.