КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13.05.2009                                                                                           № 18/291

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Зеленіна  В.О.

 суддів:            Рєпіної  Л.О.

          Баранця  О.М.

 при секретарі:           Волуйко Т.В.

 За участю представників:

 Від позивача – не з’явився.

 Від відповідача – Ігнатьєв С. О. – по довіреності.

 Від третьої особи – не з’явився.

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства (ЗАТ) "Українська страхова група"

 на ухвалу господарського суду м.Києва від 25.12.2008 р.

 у справі № 18/291 (суддя Мандриченко О.В.)

 за позовом                               Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) "Банк "БІГ Енергія"

 до                                                   ЗАТ "Українська страхова група"

              

 третя особа -           Мале приватне підприємство (МПП) "Промислово-енергетична компанія "Союз"

 про                                                   стягнення 98 131,80 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 

Заявник (ЗАТ “Українська страхова група”) звернувся до господарського суду із скаргою на дії ДВС Шевченківського району м. Києва, в якій просив заборонити державному виконавцю провадження виконавчих дій по виконавчому провадженню № 741/39, яке було відкрите 11.08.2005 р.; зупинити виконавче провадження № 741/39 до закінчення перегляду рішення господарського суду м. Києва у справі № 18/291 в порядку касації; визнати недійсною постанову державного виконавця № 741/39 від 19.08.2005 р. про стягнення виконавчого збору у розмірі 7 767,18 грн.; зобов’язати ДВС Шевченківського району м. Києва відкликати платіжну вимогу  № 741/39 від 23.08.2005 р., що була надіслана до фінансових установ, в яких відкриті поточні рахунки боржника, з мотивів, вказаних у скарзі.

Пізніше (12.12.2005 р.) заявник уточнив свою скаргу та просив її доповнити наступними вимогами: визнати недійсною постанову державного виконавця № 741/39 від 19.08.2005 р. про стягнення виконавчого збору у розмірі 7 767,18 грн.; визнати недійсною постанову державного виконавця № 741/39 від 19.08.2005 р. про арешт коштів боржника; зобов’язати державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.12.2008 р. у справі № 18/291 скаргу ЗАТ “Українська страхова група” було задоволено частково. Зокрема, було зобов’язано ДВС Шевченківського району м. Києва винести постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду м. Києва від 17.11.2004 р. у справі                 № 18/291. У задоволенні інших вимог, викладених у скарзі, цією ж ухвалою було відмовлено повністю.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ЗАТ “Українська страхова група” звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить її частково скасувати, оскільки вважає, що вона була винесена по неповно з’ясованим обставинам з порушенням норм процесуального права, а також, що висновки, викладені в ухвалі, не відповідають фактичним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2009 р. було призначено розгляд справи № 18/291 на 13.05.2009 р.

13.05.2009 р. представники позивача та третьої особи у судове засідання не з’явились, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце його проведення.

Згідно ст. 75 ГПК України справу переглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та доповнення до неї, заслухавши пояснення представника відповідача, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.11.2004 р. у справі № 18/291 позов ВАТ “Банк “Біг Енергія” до ЗАТ “Українська страхова група”, за участю третьої особи – МПП “Промислово-енергетична компанія “Союз” про стягнення 98 131,80 грн. був задоволений частково: з відповідача на користь позивача стягнуто 76 571,80 грн. страхового відшкодування, 982,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2005 р. рішення господарського суду м. Києва від 17.11.2004 р. у справі № 18/291 залишене без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2005 р. постанова Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2005 р. залишена без змін.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.11.2007 р. за результатами перегляду рішення господарського суду м. Києва від 17.11.2004 р. у справі № 18/291 за нововиявленими обставинами зазначене рішення залишене без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2008 р. ухвала господарського суду м. Києва від 20.11.2007 р. у справі № 18/291 залишена без змін.

Місцевий господарський суд обґрунтовано частково задовольнив скаргу ЗАТ “Українська страхова група” на дії ДВС Шевченківського району м. Києва. При цьому, колегією береться до уваги наступне.

Постановою ДВС Шевченківського району м. Києва від 11.08.2005 р. було відкрито виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду м. Києва від 08.06.2005 р. про стягнення з ЗАТ “Українська страхова група” на користь ВАТ “Банк “Біг Енергія” заборгованості у розмірі 77 671,80 грн. та запропоновано боржникові добровільного виконати зазначений вище наказ господарського суду у строк до 18.08.2005 р.

19.08.2005 р. ДВС Шевченківського району м. Києва була винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 7 767,18 грн.

Постановою ДВС Шевченківського району м. Києва від 19.08.2005 р. № 741/39 був накладений арешт на грошові кошти боржника – ЗАТ “Українська страхова група” в межах суми боргу у розмірі 85 438,98 грн.

Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що виконавче провадження – це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною   1   статті  5  Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що  державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Частиною 3 статті 5 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, зокрема, на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Частиною 6 статті 30 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що  якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 34 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.08.2005 р. було зупинене виконання рішення господарського суду м. Києва від 17.11.2004 р. у справі № 18/291 до закінчення його перегляду в порядку касації.

17.08.2005 р. боржник звернувся до ДВС Шевченківського району м. Києва з заявою вих. № 319-08/04, в якій просив відкласти проведення виконавчих дій, а саме, примусового виконання рішення суду по виконавчому провадженню № 741/39, відкритому 11.08.2005 р. Зазначена заява була отримана ДВС 17.08.2005 р., про що свідчить відповідна відмітка на заяві.

22.08.2005 р. боржником до ДВС Шевченківського району м. Києва була подана заява вих. № 325-08/05 про зупинення виконавчого провадження, у зв’язку з винесенням Вищим господарським судом України від 10.08.2005 р. ухвали, згідно з якою було зупинено виконання рішення господарського суду м. Києва від 17.11.2004 р. у справі № 18/291 до закінчення його перегляду в порядку касації. Зазначена заява була отримана ДВС 23.08.2005 р., про що свідчить відповідна відмітка на заяві.

Частиною 4 статті 36 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що впродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому статтями 28, 32, 33, 78, 79, 80 цього Закону, а також вживати заходів щодо розшуку боржника або його майна.

Таким чином, державний виконавець ДВС Шевченківського району м. Києва зобов’язаний був зупинити виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду м. Києва від 17.11.2004 р. у справі № 18/291 до закінчення перегляду зазначеного рішення в порядку касації. Однак, державним виконавцем ДВС Шевченківського району м. Києва виконавче провадження зупинене не було, у зв’язку з чим дії ДВС Шевченківського району м. Києва є неправомірними.

Крім того, 23.09.2005 р. Заступником начальника відділу ДВС Київського міського управління юстиції була винесена постанова, якою дії державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві по здійсненню виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду м. Києва від 08.06.2005  р. у справі № 18/291 було визнано такими,  що здійснені з порушенням вимог статті 36 Закону України “Про виконавче провадження”.

Згідно з платіжним дорученням № 618 від 30.11.2005 р. боржник перерахував на користь стягувача заборгованість у розмірі 75 832,15 грн.

ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві у ході примусового виконання рішення господарського суду м. Києва у даній справі стягнуто з боржника 1 839,65 грн., що підтверджується меморіальними ордерами: № 741/39 від 30.08.2005 р. на суму 1 200,00 грн.,            № 18585419 від 30.08.2005 р. на суму 50,09 грн., № 209204 від 29.08.2005 р. на суму 49,00 грн., № 111 від 31.08.2005 р. на суму 540,56 грн.

Вище зазначені обставини свідчать про те, що рішення господарського суду м. Києва у даній справі було виконане у повному обсязі.

30.11.2005 р. боржник звернувся до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві з заявою вих. № 483-11/05, в якій просив винести постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв’язку з фактичним повним виконанням рішення суду.

Пунктом 8 частини 1 статті 37 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.

Таким чином, оскільки у матеріалах справи відсутні докази про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду у даній справі, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що вимога заявника про спонукання ДВС Шевченківського району м. Києві винести постанову про закінчення виконавчого провадження є правомірною, а тому такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується інших вимог, викладених у скарзі, то вони обґрунтовано не були задоволені місцевим господарським судом з огляду на наступне.

Вимога щодо зупинення виконавчого провадження № 741/39, відкритого 11.08.2005 р. до закінчення перегляду рішення господарського суду м. Києва у справі № 18/291 в порядку касації, станом на день розгляду у суді першої інстанції скарги була недоцільною, бо постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2005 р. за результатами розгляду касаційної скарги ЗАТ “Українська страхова група” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2005 р. зазначена постанова залишена без змін; виконання рішення господарського суду від 17.11.2004 р. у справі № 18/291 було поновлено.

Таким чином, на день розгляду скарги у суді першої інстанції, у суду були відсутні підстави, передбачені статтею 34 Закону України “Про виконавче провадження”, для зупинення виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду у даній справі.

Враховуючи ту обставину, що виконавче провадження з примусового виконання рішення у даній справі ДВС Шевченківського району м. Києва зупинене не було та з огляду на зміст частини 4 статті 36 Закону України “Про виконавче провадження”, у суду були відсутні правові підстави для визнання недійсним постанов ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 19.08.2005 р. про стягнення виконавчого збору у розмірі 7 767,18 грн. та про накладення арешту на грошові кошти боржника.

Згідно статті 121-2 Господарського процесуального Кодексу України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов’язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Таким чином, у суду першої інстанції були відсутні підстави для заборони державному виконавцю провадження виконавчих дій виконавчому провадженню № 741/39, відкритому 11.08.2005 р., та для зобов’язання ДВС Шевченківського району м. Києва відкликати платіжну вимогу № 741/39 від 23.08.2005 р., що була надіслана до фінансових установ, в яких відкриті поточні рахунки боржника.

Викладені у апеляційній скарзі обставини не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ЗАТ “Українська страхова група” ухвали.

Враховуючи вище викладене, колегія прийшла до висновку про те, що ухвала господарського суду м. Києва від 25.12.2008 р. у справі  № 18/291  відповідає матеріалам справи та чинному законодавству України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105-106 Господарського процесуального Кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

 

1.          Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Українська страхова група” на ухвалу господарського суду м. Києва від 25.12.2008 р. у справі  № 18/291 – залишити без задоволення.

2.          Ухвалу господарського суду м. Києва від 25.12.2008 р. у справі           № 18/291 – залишити без змін.

3.          Справу № 18/291 повернути до господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Зеленін  В.О.

 Судді                                                                                          Рєпіна  Л.О.

                                                                                          Баранець  О.М.

 28.05.09 (відправлено)