Справа2а-1814/09/1270
Категорія 2.19.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 травня 2009 року м. Луганськ
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Матвєєва В.В ., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни,-
В С Т А Н О В И В:
30 жовтня 2008 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни.
В обґрунтування позову зазначив, що Управління Пенсійного фонду України в м. Сватове Луганської області в порушення вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп, неправомірно відмовлено в підвищенні пенсії як „дитині війни” за період з 2006-2008 роки в сумі 3430, 80 грн.
До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі. 15.05.2009 року постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач в прохальній частині позовної заяви просить суд, зобовязати відповідача нарахувати щомісячну соціальну допомогу до пенсії за період з 01 січня по 30 вересня 2008 року в сумі 3430, 80 грн. Аналізуючі матеріали справи та обгрунтування позовних вимог, суд приходить до висновну, що позивач просить зобовязати відповідача нарахувати щомісячну соціальну допомогу до пенсії за період з 01 січня 2006 року по 30 вересня 2008 року в сумі 3430, 80 грн.
Згідно із ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Зазначені факти не оспорюються сторонами.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію ст. 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 року № 3235-ІV «Про державний бюджет на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії у 2006 році.
Статею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з квітня -410,06 грн., з 1 жовтня -415,11 грн.
Тобто за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 грн. (410,06 грн. х 30 % / 31 х 23 дні + 410,06 грн. х 2 х 30% + 415,11 грн. х 3 х 30%).
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року встановлені наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня 2008 року - 481 грн., з 1 липня 2008 року - 482 грн., з 1 жовтня 2008 року - 498 грн.
У відповідності до статті 11 КАС України, для повного захисту прав позивача, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та визнати право позивача щодо невиплати підвищення до пенсії за віком як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 року.
Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен донарахувати позивачу 715,23 грн. (481 грн. х 30%/31 х 10дн. -481грн. х 10% /31 х10дн. +481 грн. х 30% - 481 грн. х 10% + 482 грн. х 3 х 30% -482 грн. х 3 х 10% + 498 грн. х 3 х 30 % - 498 грн. х 10%).
Таким чином, суд вважає, що відповідач мав провести перерахунок та виплату позивачеві підвищення до пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 710,91 грн. та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 715,23 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Ст.ст. 22, 46 Конституції України, передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цієї Конституцією, не є вичерпними, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Враховуючи обставини справи суд вважає за необхідне поновити строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за 2007 рік.
За 2008 рік річний строк звернення до суду не є пропущеним.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду з невиплати підвищення до пенсії позивачеві за віком, як дитині війни, протиправною та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України здійснити виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 710,91 грн. та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 715,23 грн.
В ідповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, а відповідач є суб'єктом владних повноважень, судові витрати відносяться за рахунок держави.
Судовий збір підлягає до сплати в розмірі, встановленому Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року - 3, 40 грн.
В ідповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 19.12.2006 року № 489-V, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп, Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік», Законом України «Про прожитковий мінімум»,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни задовольнити частково.
Поновити строк звернення до суду за захистом порушених прав щодо перерахунку та виплати підвищення до пенсії за 2007 рік.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області щодо відмови у виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 710,91 грн. та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 715,23 грн., усього 1426,14 грн.
Стягнути на користь позивач з Державного бюджету України судовий збір у сумі 1, 70 грн.
В іншій частині позовних вимог позивачеві відмовити за необгрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
СУДДЯ