ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 жовтня 2015 року № 826/12135/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Нагорянський С.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1

доТимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції

провизнання неправомірними дій, скасування висновку

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - Тимчасова спеціальна комісія) про:

- визнання неправомірними дій Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції щодо проведення перевірки судді Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 на підставі Закону України "Про відновлення довіри до судової влади";

- визнання неправомірними дій Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції щодо ухвалення висновку Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції від 22 квітня 2015 року щодо проведення перевірки судді Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_1;

- скасування висновку Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції від 22 квітня 2015 року про визнання в діях судді Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 наявності ознак порушення присяги судді та про направлення висновку до Вищої ради юстиції для подальшого розгляду та прийняття рішення.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що Тимчасова спеціальна комісія діяла неправомірно під час проведення перевірки щодо позивача, а складений за результатами перевірки висновок є необґрунтований та неупереджений. Зазначає, що вона не прибула на засідання комісії з підстав перебування на лікарняному (з 20 квітня 2015 року по 25 квітня 2015 року) та не змогла надати заперечення на скаргу, а тому фактично була позбавлена захистити свої права під час засідання комісії. Позивач вважає, що матеріали перевірки щодо неї не містять жодного доказу тієї обставини, що особи, які були притягнуті до відповідальності (ОСОБА_2 та ОСОБА_3) були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом України "Про відновлення довіри до судової влади". Крім того, прийняті нею 20 лютого 2014 року постанови про накладення адміністративних стягнень у вигляді адміністративного арешту на ОСОБА_2 та ОСОБА_3, не були оскаржені даними особами. Також позивач зазначає, що станом на день звернення до суду з даним позовом оскаржуваний висновок комісії вона так і не отримала.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, письмових заперечень проти позову до суду не надав, своєї правової позиції стосовно обставин позову письмово також не висловив.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

У судові засідання призначені на 28 липня 2015 року та на 10 серпня 2015 року сторони не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судових засідань.

У зв'язку з неявкою сторін, 10 серпня 2015 року суд ухвалив про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження, у відповідності до частини 6 статті 128 КАС України.

Розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду та вирішення справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 працює суддею Червонозаводського районного суду міста Харкова, відповідно до Указу Президента України від 24 квітня 2012 року.

22 квітня 2014 року Тимчасовою спеціальною комісією з перевірки суддів загальної юрисдикції складено висновок №25/2-15 про визнання у діях судді Червонозаводського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 наявність ознак порушення присяги судді, який направлено з матеріалами перевірки до Вищої ради юстиції для розгляду і прийняття рішення.

Вважаючи неправомірними дії відповідача щодо проведення перевірки судді та ухвалення висновку за результатами проведення перевірки, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх порушених прав.

Правові та організаційні засади проведення спеціальної перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - перевірка суддів) як тимчасового посиленого заходу з використанням існуючих процедур розгляду питань про притягнення суддів судів загальної юрисдикції до дисциплінарної відповідальності і звільнення з посади у зв'язку з порушенням присяги з метою підвищення авторитету судової влади України та довіри громадян до судової гілки влади, відновлення законності і справедливості регламентовано Законом України «Про відновлення довіри до судової влади» від 08 квітня 2014 року № 1188-VII (далі - Закон № 1188-VII).

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 1188-VII, суддя суду загальної юрисдикції підлягає перевірці у разі прийняття ним одноособово або у колегії суддів таких рішень: про накладення адміністративних стягнень на осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, на підставі статті 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця та про залишення зазначених рішень без змін судом апеляційної інстанції в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом.

Частиною 5 статті 6 Закону № 1188-VII передбачено, що з метою забезпечення прав судді, щодо якого проводиться перевірка, йому, з метою його захисту, надається право бути присутнім безпосередньо та/або через свого представника на засіданні Тимчасової спеціальної комісії, надавати усні та письмові пояснення, а також будь-які докази на свій захист. Суддя, щодо перевірки якого на веб-сайті Вищої ради юстиції або в газеті "Голос України" розміщено оголошення про призначення засідання Тимчасової спеціальної комісії, має право ознайомитися із заявою щодо його перевірки та матеріалами до неї. Якщо суддя, щодо якого проводиться перевірка, не може особисто прибути на засідання Тимчасової спеціальної комісії, він може бути представлений на засіданні комісії через представника, повноваження якого підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю, а якщо представник має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, - ордером або угодою про надання правової допомоги судді, щодо якого проводиться перевірка. Неприбуття з будь-яких причин на засідання Тимчасової спеціальної комісії судді, щодо якого проводиться перевірка, або його представника не перешкоджає проведенню засідання Тимчасової спеціальної комісії та ухваленню нею висновку щодо такого судді.

Відповідно до ст. 4 Закону № 1188-VII, Тимчасова спеціальна комісія здійснює свою діяльність у формі засідань, які фіксуються протокольно. Тимчасова спеціальна комісія здійснює свою діяльність на підставі цього Закону, відповідно до Регламенту Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, що затверджується на першому засіданні Тимчасової спеціальної комісії.

Регламент Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції затверджено рішенням Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції від 03 липня 2014 року № 1 (далі - Регламент № 1).

Пунктом 4.2.1. Регламенту № 1 передбачено, що заяви про проведення перевірки індивідуально визначеного судді (суддів) подаються юридичними або фізичними особами у письмовій формі до Комісії протягом шести місяців з дня здійснення відповідного оголошення про її утворення та надсилаються на поштову адресу Вищої ради юстиції.

Відповідно до статті 7 Закону № 1188-VII, за результатами перевірки суддів Тимчасова спеціальна комісія ухвалює висновок, який повинен бути обґрунтованим і який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої ради юстиції. Висновок Тимчасової спеціальної комісії про порушення суддею присяги разом із матеріалами перевірки направляється Вищій раді юстиції для розгляду та прийняття нею рішення у строк не більше трьох місяців з дня надходження висновку у порядку, визначеному законом. Порушення даного строку Вищою радою юстиції не є підставою для припинення процедури перевірки судді. Суддя має право на оскарження рішення Вищої ради юстиції в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України. Висновок Тимчасової спеціальної комісії про порушення суддею присяги є обов'язковим для розгляду Вищою радою юстиції.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка стосовно позивача була проведена у зв'язку із надходженням заяв від громадян ОСОБА_4 та заступника прокурора Харківської області Стратюка О. щодо порушення норм законодавства України суддею Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 при прийнятті нею 20 лютого 2014 року постанов про накладення адміністративних стягнень у вигляді адміністративного арешту на ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які були учасниками масової акції протесту 19 лютого 2014 року.

У заявах зазначено, що суддя ОСОБА_1 прийняла рішення про накладення адміністративних стягнень на осіб, які були учасниками акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади» на підставі ст. 185 КУпАП за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків. У зв'язку з чим заявники вважають, що суддя підлягає перевірці на підставі п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 1188-VII.

Системний аналіз наведених вище норм та обставин справи свідчить про те, для здійснення комісією перевірки слугували заяви громадян ОСОБА_4 та заступника прокурора Харківської області Стратюка О., а отже перевірку проведено стосовно позивача за наявності підстав, визначених п.5 ч.1 ст. 3 Закону № 1188-VII та Регламенту.

Згідно висновку №25/2-15, на засідання Комісії суддя ОСОБА_1 не прибула, 21 квітня 2015 року надіслала телеграму, в якій повідомила про неможливість бути присутньою на засіданні, у зв'язку з хворобою.

При цьому, неприбуття на засідання комісії судді, щодо якого проводиться перевірка, з будь-яких причин, не є перешкодою для проведення Тимчасовою спеціальною комісією засідання та ухвалення нею висновку щодо такого судді (абз. 4 ч. 5 ст. 6 Закону № 1188-VII).

Крім того, зі змісту висновку також вбачається, що Тимчасовою спеціальною комісією було розглянуто письмові пояснення позивача стосовно заяв ОСОБА_4 та заступника прокурора Харківської області Стратюка О.

Вищенаведене спростовує посилання позивача не те, що вона була позбавлена захистити свої права під час засідання Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції.

Суд критично оцінює доводи позивача про те, що матеріали перевірки не містять доказів, що особи, які були притягнуті до відповідальності були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності № 1188-VII, оскільки доказів протилежного позивачем не надано.

Стосовно посилань позивача на ту обставину, що прийняті нею 20 лютого 2014 року постанови про накладення адміністративних стягнень не були оскаржені та є чинними, суд зазначає, що згідно п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону № 1188-VII, заяви про проведення перевірки повинні містити відомості стосовно обґрунтування необхідності проведення перевірки щодо відповідного судді (суддів) із зазначенням судових рішень, що становлять зміст перевірки суддів відповідно до цього Закону.

При цьому, Закон № 1188-VII не містить посилань стосовно необхідності перевірки Тимчасовою спеціальною комісією набрання чи не набрання таким судовим рішенням законної сили, або ж факту оскарження зазначених судових рішень.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 7 Закону 1188-VII, Тимчасова спеціальна комісія ухвалює висновок, який повинен бути обґрунтованим і який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої ради юстиції. Висновок Тимчасової спеціальної комісії про порушення суддею присяги разом із матеріалами перевірки направляється Вищій раді юстиції для розгляду та прийняття нею рішення у строк не більше трьох місяців з дня надходження висновку у порядку, визначеному законом. Порушення даного строку Вищою радою юстиції не є підставою для припинення процедури перевірки судді. Суддя має право на оскарження рішення Вищої ради юстиції в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України. Висновок Тимчасової спеціальної комісії про порушення суддею присяги є обов'язковим для розгляду Вищою радою юстиції.

Із системного аналізу вищенаведених положень Закону слідує, що відповідач зобов'язаний направити висновок про порушення суддею присяги разом із матеріалами перевірки до Вищої ради юстиції. Крім того, пунктом 6.9.4 Регламенту № 1 визначено вимоги стосовно оформлення висновку щодо проведеної перевірки судді (суддів).

За результатами аналізу матеріалів справи, у суду відсутні підстави вважати, що оскаржуваний висновок за формою та за своїм змістом не відповідає вимогам пункту 6.9.4 Регламенту № 1.

Стосовно доводів позивача про те, що вона не отримувала оскаржуваного висновку Тимчасової спеціальної комісії, суд зазначає наступне.

Так, згідно пункту 6.9.5 Регламенту № 1, копія повного тексту висновку надається судді за його письмовою заявою. При цьому, матеріали справи не містять докази звернення позивача до Тимчасової спеціальної комісії з відповідною заявою.

Таким чином, суд вважає, що перевірка позивача була проведена у відповідності до вимог Закону України «Про відновлення довіри до судової влади» та Регламенту Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, а висновок Тимчасової спеціальної комісії за своїм змістом та формою відповідає вимогам Регламенту, відтак суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання неправомірними дій Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції щодо проведення перевірки позивача на підставі Закону України "Про відновлення довіри до судової влади" та щодо ухвалення висновку від 22 квітня 2015 року щодо проведення перевірки позивача.

З приводу позовних вимог позивача про скасування висновку Тимчасової спеціальної комісії від 22 квітня 2015 року про визнання в діях позивача наявності ознак порушення присяги судді та про направлення висновку до Вищої ради юстиції для подальшого розгляду та прийняття рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6.9.1 Регламенту № 1, за результатами розгляду питання Комісія приймає рішення, зокрема, висновок про порушення суддею (суддями) присяги, який разом із матеріалами перевірки направляється до Вищої ради юстиції для розгляду та прийняття нею рішення у строк не більше трьох місяців з дня надходження висновку у порядку, визначеному Законом. Порушення даного строку Вищою радою юстиції не є підставою для припинення процедури перевірки судді. Суддя має право на оскарження рішення Вищої ради юстиції в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Вищенаведені положення кореспондують з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади».

Статус Вищої ради юстиції визначено у статті 1 Закону України «Про Вищу раду юстиції», згідно якої, Вища рада юстиції є колегіальним, постійно діючим, незалежним органом, відповідальним за формування незалежного високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність (частина перша).

Частиною 2 ст. 171-1 КАС України передбачено, що до Вищого адміністративного суду України оскаржуються акти, дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, а також рішення, дії чи бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З огляду на викладене, суд вважає, що належним способом захисту позивача у даному випадку буде оскарження рішення Вищої ради юстиції, прийняте за результатами розгляду висновку Тимчасової спеціальної комісії, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача про скасування висновку Тимчасової спеціальної комісії від 22 квітня 2015 року.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.І. Нагорянський