ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" червня 2009 р. м. Черкаси Справа № 17/909
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін: позивача –Бакатанов В.Г. - по довіреності, відповідача –не з’явився, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/909 |
за позовом | товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» |
до | сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Верхнячка-Агро» |
про | стягнення 23 182 грн. 93 коп., |
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»(далі-позивач) звернулось в суд з позовом про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Верхнячка-Агро»(далі-відповідач) 23 182,93 грн. заборгованості за передану у власність відповідача продукцію згідно договору поставки № Ап-05-0044 від 14.04.2008 року з них: 7 016,03 грн. основної заборгованості, 3 227,22 грн. інфляційних, 4 453,68 грн. річних, 4 802,40 штрафу та 3 683,60 грн. пені.
В судовому засіданні 18.05.2009 року представник позивача позов з підстав викладених в позовній заяві підтримав, подав заяву від 18.05.2009 року про уточнення позовних вимог, в якій просить припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 7 016,03 грн. основної заборгованості у зв’язку зі сплатою відповідачем цієї заборгованості, на вимогу суду надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 15.03.2009 року місцезнаходження відповідача: (Черкаська область, Христинівський район, смт. Верхнячка, вул. Свердлова, буд. 1), тоді як ухвали суду: від 27.03.2009 року про порушення провадження у справі та від 21.04.2009 року про відкладення розгляду справи надсилалась за зазначеною в позовній заяві адресою: (Черкаська область, Христинівський район, смт. Верхнячка, вул. Свердлова, буд. 2), тобто відповідач не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, тому суд відклав розгляд справи на 03.06.2009 року.
За належною адресою відповідачу направлялись ухвали суду від 18.05.2009 року та від 03.06.2009 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він без поважних причин в судові засідання 03.06.2009 року та 10.06.2009 року не з’явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд, з урахуванням поданої позивачем заяви від 18.05.2009 року про уточнення позовних вимог, припиняє провадження у справі № 17/909 в частині позовних вимог про стягнення 7 016,03 грн. основної заборгованості, в іншій частині позовних вимог позов задовольняє частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки № Ап-05-0044 від 14.04.2008 року, за умовами пункту 1.1 якого приватне підприємство «Хімагромаркетинг Агро», правонаступником якого згідно статуту (а.с.12) є ТОВ «Хімагромаркетинг»(далі-позивач), зобов’язалось передати згідно переліку та у зазначені в договорі строки, а СТОВ «Верхнячка-Агро»(далі-відповідач) зобов’язалось прийняти та оплатити засоби захисту рослин (товар) загальною вартістю складає 116 770,33 грн. (пункт договору 1.2) в наступні строки: 23 354,07 грн. –не пізніше 01 травня 2008 року; 93 416,26 грн. –не пізніше 01 жовтня 2008 року.
Сторони в пункті 3.3 договору домовились, що товар поставляється продавцем на умовах СРТ «перевезення до місця призначення за рахунок продавця». За згодою сторін поставка товару може бути здійснена на умовах EXW (склад продавця); одержання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем у день поставки товару. При прийманні товару покупець зобов’язаний перевірити кількість, асортимент, цілісність тари, пломб (при їхній наявності), а також відсутність ознак ушкодження та псування товару (пункт 3.4 договорів). Одночасно з передачею товару продавець зобов’язаний передати покупцеві рахунок на оплату товару, податкову накладну, видаткову (відвантажувальну) накладну, товарно-транспортну накладну (пункт 4.3 договору).
В подальшому сторонами були укладені Додаткові угоди до договору поставки № Ап-05-044 від 14.04.2008 року:
- № Ап-05-0044ДС1 від 16 травня 2008 року, якою сторони доповнили перелік засобів захисту рослин та встановили строки здійснення оплати за цей товар: 405,77 грн. –не пізніше 25 травня 2008 року; 1 623,10 грн. –не пізніше 01 жовтня 2008 року;
- № Ап-05-0044ДС2 від 03 червня 2008 року, якою сторони доповнили перелік засобів захисту рослин та встановили строки здійснення оплати за цей товар: 1 816,80 грн. –не пізніше 10 червня 2008 року; 4 239,20 грн. –не пізніше 01 жовтня 2008 року;
- № Ап-05-0044ДС3 від 04 червня 2008 року, якою сторони доповнили перелік засобів захисту рослин та встановили строки здійснення оплати за цей товар: 306 грн. –не пізніше 01 липня 2008 року;
- № Ап-05-0044ДС4 від 17 червня 2008 року, якою сторони доповнили перелік засобів захисту рослин та встановили строки здійснення оплати за цей товар: 491,80 грн. –не пізніше 25 червня 2008 року; 1 967,20 грн. –не пізніше 01 жовтня 2008 року;
- № Ап-05-0044ДС5 від 09 жовтня 2008 року, якою сторони домовилися зменшити кількість товару на загальну суму 95 604,17грн.
За правовою природою даний договір є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору в межах строків поставки, визначених пунктом 1.1 договору та Додатковими угодами, поставив відповідачу товар на загальну суму 32 016,03 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с.24-38): № Ап-05-0042 від 15.04.2008 року, № Ап-05-0116 від 19.05.2008 року, № Ап-05-0121 від 21.05.2008 року, № Ап-05-0152 від 02.06.2008 року, № Ап-05-0164 від 05.06.2008 року, № Ап-05-0166 від 05.06.2008 року, № Ап-05-0201 від 17.06.2008 року, довіреностями серія ЯОВ № 947045 від 15.04.2008 року, серія ЯОГ № 114588 від 19.05.2008 року, серія НБЕ № 948410, серія НБЕ від 948425, товарно-транспортними накладними від 15.04.2008 року, 21.05.2008 року, 05.06.2008 року.
Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Проте, як встановлено судом, відповідач станом на момент подання позову розрахувався з позивачем лише в сумі 25 000 грн., що підтверджується виписками з банку (а.с.21-23), свого обов’язку щодо повної оплати вартості товару у строки встановлені договором поставки № Ап-05-0044 від 14.04.2008 року та додатковими угодами № Ап-05-0044ДС1 від 16.05.2008 року, № Ап-05-0044ДС2 від 03.06.2008 року, № Ап-05-0044ДС3 від 04.06.2008 року, № Ап-05-0044ДС4 від 17.06.2008 року, № Ап-05-0044ДС5 від 09.10.2008 року не виконав, і на момент звернення позивача до суду з позовом заборгованість в сумі 7 016,03 грн. не сплатив.
В судовому засіданні 18.05.2009 року представник позивача подав заяву від 18.05.2009 року про уточнення позовних вимог, в якій просить припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 7 016,03 грн. основної заборгованості у зв’язку зі сплатою відповідачем цієї заборгованості, що підтверджується банківською випискою від 07.04.2009 року, тому суд припиняє провадження у справі № 17/909 в частині позовних вимог про стягнення 7 016,03 грн. основної заборгованості на підставі пункту 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сторонами в пункті 5.5 договору погоджено змінити розмір процентної ставки, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, та встановлено в розмірі п’ятнадцяти відсотків.
Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов’язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само п’ятнадцяти процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
Крім того, за змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 5.2 договору, згідно з яким в разі несвоєчасної оплати товару (порушення пункту 2.1 договору), відповідач зобов’язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Начислення пені здійснюється з дня прострочення, але продавець має право застосовувати штрафну санкцію лише у випадку прострочення оплати покупцем понад 30 днів.
Також сторони в пункті 5.4 договору встановили, що у випадку прострочення виконання зобов’язань, передбачених пунктом 2.1 договору, більше ніж 30 днів, покупець додатково сплачує продавцеві штраф у розмірі 15 % від ціни договору.
Оскільки сторонами було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, то суду необхідно встановити, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов’язку щодо оплати за поставлений товар, і відповідно з якого моменту необхідно нараховувати 15% річних, інфляційні, пеню та штраф за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення.
Суд вважає, що строк виконання відповідачем зобов’язання щодо оплати позивачу за поставлений товар настав у строки вказані в пункті 2.1 договору та додатковими угодами № Ап-05-0044ДС1 від 16.05.2008 року, № Ап-05-0044ДС2 від 03.06.2008 року, № Ап-05-0044ДС3 від 04.06.2008 року, № Ап-05-0044ДС4 від 17.06.2008 року, і відповідно в межах цих строків у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати за поставлений товар, а в разі його неоплати у ці строки, позивач має право нараховувати 15% річних, інфляційні та пеню за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення, нараховуючи їх в залежності від порушення строків оплати, а при простроченні відповідачем оплати більше ніж на 30 днів додатково нарахувати штраф у розмірі 15 % від ціни договору.
За цих обставин, суд вважає, що нараховувати 15% річних, інфляційні та пеню необхідно виходячи з наступних періодів та на відповідні суми заборгованості:
Сума боргу | Дата початку нарахування | Кінцева дата нарахування | Пеня | 15 % річних | інфляційні |
23 354,07 | 02.05.2008 | 28.10.2008 | 2 757,65 грн. (23 354,07*180*0,0656/100) |
405,77 | 26.05.2008 | 21.11.2008 | 47,91 грн. (405,77*180*0,0656/100) |
1 816,80 | 11.06.2008 | 07.12.2008 | 214,53 грн. (1 816,80*180*0,0656/100) |
491,80 | 26.06.2008 | 22.12.2008 | 58,07 грн. (491,80*180*0,0656/100) |
306,00 | 02.07.2008 | 28.12.2008 | 36,13 грн. (306,00*180*0,0656/100) |
5 641,59 | 02.10.2008 | 02.03.2009 | 562,62 грн. (5 641,59*137*0,0656/100=507,02) (5 641,59*15*0,0657/100=55,60) |
23 354,07 | 02.05.2008 | 02.03.2009 | 2 919,26 грн. (23 354,07*15%*305/366) |
405,77 | 26.05.2008 | 02.03.2009 | 46,73 грн. (405,77*15%*281/366) |
1 816,80 | 11.06.2008 | 02.03.2009 | 197,31 грн. (1 816,80*15%*265/366) |
491,80 | 26.06.2008 | 02.03.2009 | 50,39 грн. (491,80*15%*250/366) |
306,00 | 02.07.2008 | 02.03.2009 | 30,60 грн. (306,00*15%*244/366) |
5 641,59 | 02.10.2008 | 02.03.2009 | 351,44 грн. (5 641,59*15%*152/366) |
32 016,03 | 01.10.2008 | 28.02.2009 | 3 233,62 грн. |
Загальна сума пені складає: 2 757,65+47,91+214,53+58,07+36,13+562,62=3 676,91 грн. Оскільки позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3 683,60 грн., то суд задовольняє позов в цій частині частково в сумі 3 676,91 грн., а в іншій частині позову про стягнення пені відмовляє за необґрунтованістю.
Загальна сума 15% річних складає: 2 919,26+46,73+197,31+50,39+30,60+351,44=3 595,73 грн. Оскільки позивач просить стягнути з відповідача 15% річних в сумі 4 453,68 грн., то суд задовольняє позов в цій частині частково в сумі 3 595,73 грн., а в іншій частині позову про стягнення 15% річних відмовляє за необґрунтованістю.
Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 3 227,22 грн. за відповідний період, також встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку - 3 233,62 грн.), але оскільки позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 3 227,22 грн., то задовольняє позов в цій частині.
Період заборгованості | Сума боргу (грн.) | Середній індекс інфляції за період | Інфляційне збільшення суми боргу |
01.10.2008 - 28.02.2009 | 32 016,03 грн. | 1.101 | 3 233,62 грн. |
Крім того, позивач просить суд стягнути 4 802,40 грн. штрафу на підставі пункту 5.4 договору поставки № Ап-05-0044 від 14.04.2008 року.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Тобто штраф й пеня є різновидами неустойки.
Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм права, такі господарські санкції як штраф та пеня не є тотожними, крім того, при укладенні договору поставки № Ап-05-0044 від 14.04.2008 року сторони дійшли згоди щодо стягнення одночасно штрафу й пені у разі невиконання відповідачем умов цього договору, а саме: у випадку прострочення виконання зобов’язань, передбачених пунктом 2.1 договору, більше ніж на 30 днів, а тому одночасне їх застосування не суперечить вимогам чинного законодавства України.
Отже враховуючи, що строк оплати вартості товару відповідачем прострочений більше ніж на 30 днів, розмір штрафу, з вимогою про стягнення якого звернувся до суду позивач, є арифметично вірним, суд задовольняє позов в цій частині і стягує з відповідача 4 802,40 грн. штрафу.
З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 15 302,26 грн., з яких: 15% річних в сумі 3 595,73 грн., пені в сумі 3 676,91 грн., інфляційних в сумі 3 227,22 грн. та 4 802,40 грн. штрафу за невиконання зобов’язань по договору поставки № Ап-05-0044 від 14.04.2008 року.
На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в сумі 223,18 грн. та 113,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись пунктом 11 частини 1 статті 80, статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ: |
1. Провадження у справі № 17/909 в частині позовних вимог про стягнення 7 016,03 грн. основної заборгованості –припинити.
2. В іншій частині позовних вимог позов задовольнити частково.
3.Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Верхнячка-Агро»(Черкаська область, Христинівський район, смт. Верхнячка, вул. Свердлова, буд. 2, р/р 26009051501077 ЧГ РУ «Приватбанк», МФО 354347, код ЄДРПОУ 32230836) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»(м. Київ, проспект. Возз’єднання, буд. 15, р/р 260010307001 в Банк «Фінанси та Кредит»СФ ВАТ, МФО 384812, код ЄДРПОУ 30262667) –15% річних в сумі 3 595,73 грн., пені в сумі 3 676,91 грн., інфляційних в сумі 3 227,22 грн., 4 802,40 грн. штрафу, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 223,18 грн. та 113,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
4. В іншій частині позову відмовити.
Повернути позивачу сплачене в більшому розмірі державне мито в сумі 233,97 грн. згідно платіжного доручення № 88 від 20.02.2009 року.
Видати довідку.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.
Суддя С.С.Боровик
Повний текст рішення оформлений та підписаний 10.06.2009 року.