№ 2а-1184\10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2010 року

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Соколянської О.М.,

секретарі Язовських О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшого сержанта міліції ОСОБА_2 про визнання протиправними дії відповідача, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дії відповідача, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 08.07.2010 року інспектором ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшого сержанта міліції ОСОБА_1 винесено постанову АЕ №307515 у справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень за скоєння правопорушення, передбаченого ч. і ст. 122 КпАП України, а саме перевищення встановленого обмеження швидкості руху транспортних засобів більше як на двадцять кілометрів на годину. У протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові вказано, що 08.07.2010 року позивач рухався на автомобілі ЗАЗ дн. 51191 АЕ про ім.Газети Правди м.Дніпропетровська зі швидкістю 84 км/год, чим перевищив встановлену швидкість руху на 24 км/год. Позивач вважає, що вказаного правопорушення він не скоював, швидкість руху не перевищував, а тому протокол про адміністративне правопорушення складено незаконно. Незаконною є також постанова у справі про адміністративне правопорушення, яка підлягає скасуванню. Позивач вважає дії інспектора незаконними у зв'язку з численними порушеннями як норм КпАП України, так і відомчих інструкцій.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не явився, надавши суду заяву про слухання справи без його участі ас.14.

Відповідач інспектор ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшого сержанта міліції ОСОБА_2 в судове засідання не явився, надавши суду заяву про слухання справи без його участі, позов не визнає ас.16.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судом по справі встановлено, що 8 липня 2010 року відповідачем складено протокол, згідно якого позивач 08.07.2010 року ю години 40 хвилин рухався на автомобілі ЗАЗ дн. 51191 АЕ по пр-ку ім.Газети Правди м.Дніпропетровська зі швидкістю 84 км/год, чим перевищив встановлену швидкість руху на 24 км/год. Швидкість заміряна приладом «Іскра» ас.6. Як вбачається з протоколу позивач не погодився з даним протоколом, вказавши в ньому, що він швидкість не перевищував. На підставі вказаного протоколу відповідачем було винесено постанову серії АЕ №307515, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. і ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 340 гривень ас.5.

Суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідачем були допущені порушення процесуальних норм, що потягло за собою винесення помилкової та необґрунтованої постанови.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь- які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення ддя правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи вбачається, що фактично єдиним доказом винності позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ч. і ст. 122 КУпАП є протокол в той час, як в даному випадку - невизнання позивачем своєї провини - відповідач мав забезпечити збір інших доказів, які б підтверджували факт вчинення правопорушення чи спростовували його, однак цього зроблено не було.

Згідно ст. 252 КпАП України, посадова особа, при розгляді справи, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Статтею 283 КУпАП України, закріплені вимоги до постанови про адміністративне правопорушення, так, в постанові, крім іншого, повинні бути зазначені докази на підставі яких базується висновок про скоєння особою адміністративного правопорушення та вказати мотиви відхилення інших доказів.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. і от. 122 КУпАП являється безпідставним.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що дії відповідача підлягають визнанню неправомірними, постанова - скасуванню, а провадження в адміністративній справі відносно позивача закриттю в зв’язку з відсутністю події та складу правопорушення.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 4-9, 13, 14, 159, ібо, 161, 162,163 КАС України, ст. ст. 247, 292, 293 КпАП України, суд -

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшого сержанта міліції ОСОБА_2 про визнання протиправними дії відповідача, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.

Скасувати постанову інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшого сержанта міліції ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.122 КпАП України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 340 гривень.

Провадження у адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити в зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до апеляційного суду протягом ю днів з моменту оголошення.

Суддя О.М.Соколянська