Талалаївський районний суд Чернігівської області 

смт. Талалаївка, вул. Леніна, 38, 17200, (04634) 2-15-42

Справа №2-96/2010p.

РІШЕННЯ

Іменем України

03 червня 2010 року Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Бабич О.І.

з участю: секретаря судового засідання Ярошенко Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївці справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити нарахування і виплату доплати до пенсії як дитині війни.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з цивільним позовом до управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області, про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити недотриману соціальну допомогу, як дитині війни з 01.01. 2009 року по 31.12.2009 року, та виплатити на її користь1838 гривень 00 копійок.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона є дитиною війни та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй щомісячно повинна підвищуватися пенсія на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком. Всупереч того, що державні соціальні гарантії дітям встановлені ч. 2 ст.З Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не можуть бути гені чи скасовані іншими нормативно - правовими актами, розмір пенсії щомісячно протиправно не підвищувався на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Позивач через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Представник відповідача через канцелярію суду також подав письмові заперечення на позов, який не визнає, просить в його задоволенні відмовити. Свої заперечення обґрунтовує тим, що відповідач діяв в межах повноважень наданих йому Законом України та підзаконними шо-правовими актами. Відповідач зазначив, що Законом України «Про соціальний дітей війни» передбачено що фінансування виплат по даному закону проводиться з державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України. Крім того ч. З ст. 28 у України «Про Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено що ільний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим ч. 1 цієї статті, ^посовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим законом. З чого відповідач робить висновок, що зазначений мінімальний розмір пенсії за віком для перерахунків чи підвищення пенсії не застосовується.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у сарні доказів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, і держави. Також суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які . у справі.

ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим

подані сторонами документи і матеріали, всебічно з'ясувавши всі фактичні яких грунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає що позовні вимоги овому задоволенню з наступних підстав, статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є с громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої нн було менше 18 років. В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1

далася 21 грудня 1934 року і є дитиною війни в розумінні Закону України «Про эний захист дітей війни», що підтверджується копією пенсійного посвідчення, №805699, юго 21.12.1989 року та паспортними даними серії НМ 062378, виданий 15 червня 2002 Талалаївським РВ УМВС в Чернігівській області. УПФУ в Талалаївському районі не заперечує того факту, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний г, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати іездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у сирості та інших випадках передбачених законом.

Таким чином щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою реалізації говституційного права на соціальний захист громадян, які відповідно до спеціального закону, є їй війни.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за іами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інші розміри на даний час не існує.

Суд не бере до уваги положення частини 3 статті 28 Закону України «Про мгальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з якої вбачається, що мінімальний розмір за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячного нлвшпення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, який передбачено ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове убезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. У разі не встановлення у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію ~~ із зої невизначеності стосовно джерела коштів з яких має виплачуватися зазначена надбавка Тому зазначені обставини не можуть бути підставою для порушення прав громадян на ший захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на льних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів льного законодавства, не може бути постановлена у залежність від бюджетних ь. Посилання ж представників органів державної влади на відсутність коштів, як на не виконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. Так у справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини констатував що не аргумент уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не посилатись на відсутність коштів як на причину виконання своїх зобов'язань. Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не ться звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Тому суд визнає бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Талалаївському Чернігівської області, щодо ненарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії ного ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% ної пенсії за віком за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, -вною.

Пунктом 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107 текст статті 6 у України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції (набрала з 01 січня 2008 року): «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або його довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що деться замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або юго довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що ¦¦¦зачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором і з одним із законів».

Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Г— і н і/ційним судом України рішення про їх не конституційність.

ю до Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 р. було в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної

Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції цього Закону 18.11.2004 року № 2195- IV, поновили свою дію з 22 травня 2008 року і діяли також : 2009 року, та на даний час. Пунктом 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» з метою ;ння окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 ' України «Про соціальний захист дітей війни». Однак Законом України від 19.01.2006 року № 3367-1У «Про внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2006 рік» пункт 17статті 77 виключено та 110 (викладеною цим Законом у новій редакції) установлено, що пільги дітям війни, абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», :я з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Цей закон був 22.03.2006 року, а тому набрав чинності 02.04.2006 року. Тобто з 02.04.2006 року стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і діяти, але підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 % мінімальної пенсії за визначив законодавець, могло здійснюватись лише за певних умов, зокрема, зо результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань

з рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп визнано деякі положення Законів України «Про державний бюджет на 2007 рік», ст. 29 зазначеного Закону, яким було призупинено дію ст. 6 Закону України «Про захист дітей війни»в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах о мінімальної пенсії за віком.

нням Конституційного суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп визнано деякі положення Законів України «Про державний бюджет на 2008 рік та до деяких законодавчих актів України» зокрема ст. 6 Закону України «Про дітей війни»у редакції цього Закону. Жсяституційного суду є обов'язковим до виконання на всій території України. В рішення зазначено, що рішення Конституційного суду в даній справі має для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада N 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», судам з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого цента України, постанови Верховної Ради України, постанови і

розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази ¦срівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача нарахувати недоплачену щомісячну -соціальну допомогу дитині війни у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого зшюнодавством покладено такі повноваження. Конкретний розрахунок зазначеної соціальної допомоги повинен провести відповідач відповідно до своїх функцій з урахуванням фактично здійснених виплат.

Судові витрати по справі підлягають розподіленню відповідно до ст.88 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 1, 6 Закону України «Про оигіальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195- IV суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Ті-^аївському районі Чернігівської області щодо не нарахування, ОСОБА_1 "ІІГНЛІВНИ яка має правовий статус дитини війни, підвищення до пенсії у розмірі 30 % ільної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Просоціальний захист дітей за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, в іншій частині позову відмовити.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням гння її розміру на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату з 01 2009 року по 31 грудня 2009 року відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених раніше виплат. Стяггнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ш витрати в розмірі 3грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного через Талалаївський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня ?ення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом апеляційної скарги з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. і ЦПК України.

Суддя О.І.Бабич