ун. № 2-а-6374/11

пр. № 2-а/2608/147/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2012 року суддя Святошинського районного суду м.Києва Кохановська З.С. розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання відмови неправомірною та зобов’язання провести перерахунок і виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно ст.ст. 50, 67 ч.3 ЗУ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся 13.09.2011 року до суду з даним позовом, яким просить визнати неправомірною відмову Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, щодо проведення перерахунку та доплати йому недоплаченої додаткової пенсії постраждалому внаслідок чорнобильської катастрофи, зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату його додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю згідно зі ст. 50 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка повинна становити 75% від мінімальної пенсії за віком з 12 березня 2011 року з урахуванням проведених виплат та положень ч. З ст.67 Закону України”Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, посилаючись на те, що він являється інвалідом 2 групи, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, отримує щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну його здоров'ю, розмір якої повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законами, але відповідач не виконує положення ст.ст. 50, 67 вказаного Закону.

Представником відповідача надіслано заперечення, якими просить відмовити в задоволенні заявлених вимог, мотивуючи тим, що перерахунок проведено відповідно до ПКМ України від 28.05.2008 року за №530 та від 06 липня 2011 року за № 745.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважаю, що позов визнання відмови неправомірною та зобов’язання провести перерахунок і виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно ст.ст. 50, 67 ч.3 ЗУ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, підлягає задоволенню з 12.03.2011 року по 22.07.2011 року з урахуванням проведених раніше виплат, з наступних підстав.

Позивач являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС інвалідом 2-ої групи, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, якому проводився перерахунок додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ПКМ України від 28.05.2008 року за №530 та від 06 липня 2011 року за № 745.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді:

а) державної пенсії;

б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України № 796-XII особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:

інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;

інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч.3 ст. 67 Закону № 796-XII (в редакції Закону від 5.10.2006 р. №231-V) у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Законом України № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, який набрав чинності 19.06.2011 року доповнено Прикінцеві положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”п.4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, статей 14, 22, 37 та частини третьої 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, що на момент набрання чинності зазначеним Законом Кабінетом Міністрів України не встановлено нового порядку та розміру виплат окремим категоріям громадян, а тому до набрання чинності нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України, прийнятого на виконання вимог пункту 4 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, застосуванню підлягають положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Разом з тим, відповідно до п.7 Прикінцеві положення ЗУ “Про внесення змін до ЗУ “Про державний бюджет України на 2011рік”, який набрав чинності 19.06.2011року, визначено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011рік”.

Відповідно до Постанови КМУ від 06.07.2011року №745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, яка набрала чинності з 23.07.2011 року, визначено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяна здоров’ю, відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”становить для осіб, що належать до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідам 2-ої групи, 20 % від прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, Головним управлінням пенсійного фонду України в м. Києві порушувались права позивача щодо нарахування і виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, оскільки при визначенні розміру пенсій постраждалим особам внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС застосуванню підлягають відповідні статті Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Недотримання вимог законів України при визначенні розмірів пенсії є порушенням п.6 ст.92 Конституції України, оскільки виключно законом України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Згідно зі ст.71 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. ст.162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Таким чином, вважаю необхідним визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві неправомірною щодо перерахунку та виплати вказаної додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 50, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”та зобов’язати останнього здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”з дотриманням правових позицій ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і з урахуванням ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 12.03.2011 року по 22.07.2011 року та здійснити виплату з урахуванням проведених раніше виплат.

Відповідно ст.94 КАС України судові витрати віднести за рахунок Держави, оскільки позивач, як інвалід 2 групи, звільнений від сплати цих витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.46 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 67 Закону України “Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 7, 8. 9, 10, 11, 71, ст. 94, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання відмови неправомірною та зобов’язання провести перерахунок і виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно ст.ст. 50, 67 ч.3 ЗУ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” задовольнити.

Визнати відмову Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку та доплати недоплаченої додаткової пенсії, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи неправомірною.

Зобов’язати Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з дотриманням правових позицій ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і з урахуванням ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 12.03.2011 року по 22.07.2011 року та здійснити виплату з урахуванням проведених раніше виплат.

Судові витрати віднести за рахунок Держави.

Апеляційна скарга на постанову подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

С У Д Д Я: