ун. № 2-а-7279/11

пр. № 2-а/2608/271/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2012 року Суддя Святошинського районного суду м.Києва Кохановська З.С., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання нарахувати та виплатити 30% надбавку до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”та пенсії за віком відповідно до ст.ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся 18.11.2011 року до суду з даним позовом, яким просить поновити строк позовної давності для звернення до суду за захистом його прав, визнати бездіяльність Управління пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва протиправною, зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва встановити доплату до його пенсії, як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та зробити відповідний перерахунок та виплату, враховуючи зміну розміру мінімальної пенсії за віком, починаючи з 16.05.2011 року, зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва провести перерахунок до його пенсії, як пенсіонеру за віком, керуючись показниками заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні у розмірі 1982,63 грн., відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, починаючи з 16.05.2011 року, посилаючись на те, що він належить до соціальної категорії “Дитина війни”і відповідно до ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни”має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком, яку отримує в меншому розмірі а також на те, що відповідачем при проведенні йому перерахунку пенсії за віком застосовано показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2007 рік, а не за 2010 рік, як передбачено ст.42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Представником Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва надіслано заперечення, якими просить відмовити в задоволенні заявлених вимог, мотивуючи тим, що перерахунок державної соціальної допомоги як дитині війни проведено відповідно до ПКМ України № 745 від 06.07.2011 року та № 530 від 28.05.2008 року, а вимоги щодо проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії не відповідають нормам Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”від 09.07.2003 року № 1058.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м.Києва від 29 листопада 2011 року позовні вимоги про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання нарахувати та виплатити 30% надбавку до пенсії як дитині війни та пенсії за віком відповідно до ст.ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" за період з 16.05.2011 року по 17.05.2011 року залишено без розгляду відповідно до ст.100 КАС України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважаю, що позовні вимоги щодо проведення перерахунку та виплати 30 % надбавки до пенсії як дитині війни підлягає задоволенню за період з 18.05.2011 року по 22.07.2011 року, а вимоги щодо проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010 рік не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Позивач є дитиною війни в розумінні ст.1.Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від 18.11.2004 року № 2195-1У, набрав чинності 01.01.2006 року.).

Пунктом 12 ст. 71 Закону "України “Про державний бюджет на 2007 рік”дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”було зупинено, як і в 2006 році було зупинено цю ж норму Законом України “Про Державний бюджет на 2006 рік”.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 у справі № 1-28/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року зворотної дії в часі не має, відтак на період до 09 липня 2007 року та з 01.01.2008 року до 22.05.2008 року не поширюється. Рішень щодо аналогічних норм Закону України “Про Державний бюджет на 2006 рік”Конституційним Судом України не приймалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, вважаю наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, ч. 3 ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених згідно з цим Законом.

Однак, враховуючи той факт, що Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії, суд вважає за можливе застосувати саме ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванню” для розрахунку зазначеного підвищення до пенсії дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України " Про соціальний захист дітей війни", оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ”.

Законом України № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, який набрав чинності 19.06.2011 року доповнено Прикінцеві положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”п.4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, статей 14, 22, 37 та частини третьої 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, що на момент набрання чинності зазначеним Законом Кабінетом Міністрів України не встановлено нового порядку та розміру виплат окремим категоріям громадян, а тому до набрання чинності нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України, прийнятого на виконання вимог пункту 4 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, застосуванню підлягають положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Разом з тим, відповідно до п.7 Прикінцеві положення ЗУ “Про внесення змін до ЗУ “Про державний бюджет України на 2011рік”, який набрав чинності 19.06.2011року, визначено, що у 2011 році норми і положення статті 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011рік”.

Відповідно до ст.6 Постанови КМУ від 06.06.2011року №745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, яка набрала чинності з 23.07.2011 року, визначено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,80 гривні.

Таким чином, позивач має право та законні підстави для отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 18.05.2011 року по 22 липня 2011 року.

За таких обставин, вважаю, що надбавка, передбачена ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, підлягає нарахуванню і виплаті виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 18.05.2011 року по 22.07.2011 року з урахуванням проведених раніше виплат.

Крім цього, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва і отримує пенсію за віком.

Листом від 02.11.2011 року за № 6222/09/Р-6153 відповідач відмовив у перерахунку призначеної пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії (а.с.11).

Відповідно до частини 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”від 09 липня 2003 р. № 1058-IV (надалі за текстом –“Закон № 1058-IV”) у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

За змістом частини 1 статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.

Підпунктом “б”підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 р. № 107-VI частину 4 статті 42 Закону № 1058-IV викладено в новій редакції. За цією редакцією, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 положення підпункту “б”підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України (№25к/96-ВР) Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 42 Закону № 1058-IV в їх первинній редакції.

Тобто з часу прийняття цього рішення перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV.

28.05.2008 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.

Підпунктом 3 пункту 11 цієї постанови визначено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.

Тобто, фактично цією нормою відтворена редакція частини 4 статті 42 Закону №1058-IV в редакції Закону України від 28 грудня 2007 р. № 107-VI, яка визнана неконституційною.

Отже, починаючи з 28.05.2008 р. діють два нормативно-правові акти (Закон № 1058-IV та постанова Кабінету Міністрів України), які регулюють спірні правовідносини.

При цьому, умови перерахунку пенсії, визначені в наведеному підпункті постанови Кабінету Міністрів України не відповідають умовам, викладеним в частині 1 статті 40, частині 4 статті 42 Закону № 1058-IV в редакції Закону від 09 липня 2003 року № 1058-ІV. Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, вважаю, що при вирішенні даного спору слід застосовувати правила ч. 1 ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже у відповідача відсутні правові підстави для перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010 рік.

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності нарахування і виплати надбавки до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 18.05.2011 року по 22.07.2011 року.

Згідно вимог ст. 94 КАС України з Державного бюджету України підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 28 грн. 23 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Законом України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, ч.1 ст. 40, ч.4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 7, 8. 9, 10, 11, 71, 94, 162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання нарахувати та виплатити 30% надбавку до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”та пенсії за віком відповідно до ст.ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”протиправною.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 надбавки до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 18.05.2011 року по 22.07.2011 року з урахуванням проведених раніше виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 28 грн. 23 коп.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

С У Д Д Я: