ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.05.09 Справа № 6/172/09
Суддя Місюра Л.С.
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі
Бердянського міського району електричних мереж, м. Бердянськ
Запорізької області
До Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Бердянськ
Запорізької області
Про стягнення 1 071 грн. 76 коп.
Суддя Місюра Л.С.
За участю представників:
Від позивача: ОСОБА_2, дов. № 332 від 03.11.2008 р.
Від відповідача: не з’явився
Розглянувши матеріали справи за позовом Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського міського району електричних мереж, м. Бердянськ Запорізької області до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Бердянськ Запорізької області про стягнення 1 071 грн. 76 коп., суддя,
В С Т А Н О В И В:
Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача заборгованість за електроенергію по договору про постачання електричної енергії № 388 від 07.12.2004 р. в сумі 719 грн. 05 коп., індекс інфляції в сумі 277 грн. 48 коп., 3 % річних в сумі 32 грн. 74 коп. і пеню в сумі 236 грн. 41 коп.
В судовому засіданні позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, де остаточно просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлену електричну енергію в сумі 719 грн. 05 коп., інфляційні витрати в сумі 252 грн. 66 коп. (з наступного розрахунку: від суми 342 грн. 66 коп. за період з жовтня 2007 р. по лютий 2009 р.; від суми 376 грн. 39 коп. за період з листопада 2007 р. по лютий 2009 р.); 3 % річних в сумі 32 грн. 71 коп. (з наступного розрахунку: від суми 342 грн. 66 коп. з 11.09.2007 р. по 31.03.2009 р.; від суми 376 грн. 39 коп. за період з 09.10.2007 р. по 31.03.2009 р.); пеню в сумі 67 грн. 34 коп. (з наступного розрахунку: від суми 342 грн. 66 коп. за період з 11.09.2007 р. по 09.03.2008 р. і від суми 376 грн. 66 коп. за період з 09.10.2007 р. по 09.03.2008 р. Позивач також просить при прийнятті рішення, врахувати, що ПП ОСОБА_1 оплатив 08.04.2009р. заборгованість за електроенергію в повному обсязі.
Заява позивача приймається судом, оскільки заявлена відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
В матеріалах справи знаходиться витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, в якому вказано, що ОСОБА_1 проживає за адресою: 71100, АДРЕСА_1.
Позовна заява позивачем та ухвала суду про порушення провадження у справі були надіслані відповідачу саме за цією адресою, а також за адресою: АДРЕСА_2.
Ухвали суду з поштовим повідомленням повернулись до суду з відміткою поштового відділення “за закінченням терміну зберігання”.
Відповідач, повідомлений про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав, проти позову не заперечив.
Згідно пункту 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006р., до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду та направлення суду витребуваних матеріалів.
Стаття 75 ГПК України дозволяє розглянути спір по наявним у справі матеріалами, у випадку якщо відзив та витребувані судом документи не подані.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суддя вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
07.12.2004 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії № 388 з додатками і додатковими угодами (далі –договір).Цей договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік.
Відповідно договору, позивач поставив відповідачу електричну енергію за період з серпня по вересень 2007 р. на суму 719 грн. 05 коп., що підтверджується рахунками за використану електроенергію за відповідні місяці.
Пунктом 7 Додатку № 4 до договору передбачено, що споживач зобов’язаний у термін, що перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжной вимоги-доручення (п.6 цього додатку), здійснити оплату рахунка або платіжной вимоги-доручення, що направляється йому Постачальником електричної енергії. Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається: - при направленні рекомендованим листом –дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області –5 днів, по Україні –7 днів); при направленні нарочним –дата вручення споживачу.
Згідно п. 1 додатку № 5 до договору Споживач самостійно здійснює зняття показів розрахункових засобів обліку, що відповідають споживанню активної електричної енергії та фіксує покази обліку «Актом про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію».
Відповідачем 03.09.2007р. було надано акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за серпень місяць 2007 року. На підставі наданого акту про використану електричну енергію позивачем виставлено рахунок № 388 від 03.09.2007р. за спожиту електричну енергію в серпні місяці 2007р. на суму 342,66 грн..
На підставі п.8 Додатку № 4 договору позивач за вересень місяць 2007 виставив відповідачу рахунок № 388 від 01.10.2007р. на суму 376,39 грн., в якому сума платежу розрахована виходячи із середньодобового обсягу споживання електричної енергії за попередній розрахунковий період так, як у вересні місяці 2007р. відповідач не надав позивачу «Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» в обумовлений термін.
Заборгованість в сумі 719 грн. 05 коп. була погашена відповідачем до заявлення позову, що підтверджується випискою банка від 08.04.2009р.
Таким чином, позов про стягнення з відповідача вказаної суми був заявлений безпідставно, а тому в позові, в цій частині слід відмовити.
Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, споживач сплачує постачальникові електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого невиконано зобов’язання по сплаті, в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.
Відповідно до вказаного пункту договору, з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 67 грн. 34 коп., з наступного розрахунку: від суми 342 грн. 66 коп. за період з 11.09.2007 р. по 09.03.2008 р. і від суми 376 грн. 66 коп. за період з 09.10.2007 р. по 09.03.2008 р.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню інфляційні витрати в сумі 252 грн. 66 коп., 3 % річних в сумі 32 грн. 71 коп.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 22, 44 –49, 75, 82 –85 ГПК України, суддя
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 71100, АДРЕСА_1, поштова адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського міського району електричних мереж (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. 12 Грудня, 25, код ЄДРПОУ 00130926, п/р 260054184 в ЗОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827) інфляційні витрати в сумі 252 грн. 66 коп., 3 % річних в сумі 32 грн. 71 коп., пеню в сумі 67 грн. 34 коп., витрати по держмиту в сумі 28 грн. 41 коп. та на ІТЗ судового процесу в сумі 32 грн. 87 коп. Надати наказ.
В інший частині позову відмовити.
Суддя Л.С. Місюра