ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
20 травня 2009 року |
Справа № 2а-1166/09/0870 |
(17 год. 40 хв.) |
м. Запоріжжя |
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Прудивуса О.В.,
при секретарі судового засідання Скачковій Т.В.,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 |
відповідача - ОСОБА_2 |
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: |
Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області |
до: |
Закритого акціонерного товариства «Пологівський олійноекстракційний завод» |
про: |
зобов'язання надати документи для здійснення перевірки. |
11 лютого 2009 року Державна інспекція з контролю за цінами в Запорізькій області звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Пологівський олійноекстракційний завод», в якій просить зобов'язати відповідача допустити працівників позивача до проведення перевірки та надати бухгалтерські документи, калькуляції та інші документи пов'язані з формуванням, встановленням та застосуванням цін і тарифів, а також поновити термін перевірки.
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суд від 12.02.2009 було відкрите провадження у справі № 2а-1166/09/0870 та призначено її до судового розгляду на 18.03.2009.
У судовому засіданні 18.03.2009 судом було оголошено перерву до 09.04.2009.
Представник позивача у судовому засіданні 09.04.2009 надав суду заяву про зміну позовних вимог та заяву про зупинення провадження у справі до 19.05.2009 через необхідність надання додаткових доказів.
Представник відповідача у судовому засіданні 09.04.2009 надав суду заяву, в який просив зупинити провадження у справі до 19.05.2009 у зв'язку зі зміною позивачем позовних вимог та необхідністю надання додаткових заперечень з урахуванням уточнень позивача та доказів на їх обґрунтування.
Ухвалою суду від 09.04.2009 клопотання сторін були задоволені, провадження у справі зупинено до 19.05.2009.
Ухвалою суду від 20.05.2009 року провадження у справі було поновлено.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що в ході планової перевірки відповідача з питань порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) та їх економічного обґрунтування, відповідачем було відмовлено у надані документації та відомостей щодо формування, встановлення та застосування ціни на олію наливну, яких вимагав позивач. На підставі такої відмови посадовими особами позивача було складено акт від 19.12.2008 про недопущення до проведення перевірки. Внаслідок чого позивач просить зобов'язати відповідача допустити працівників позивача до проведення перевірки, надати бухгалтерські документи, калькуляції та інші документи, пов'язані з формуванням, встановленням та застосуванням цін на олію соняшникову наливну, поновити термін перевірки.
Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення та просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що ціна на олію соняшникову наливну (олію соняшникову нерафіновану невиморожену (пресову)), яку виробляє відповідач та документація щодо якої не була надана позивачеві, є вільною. В зв'язку з чим, такі ціни не підлягають державному регулюванню. Відтак, відповідач посилається на відсутність компетенції позивача на здійснення перевірки з питань формування, встановлення та застосування вільних цін.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, письмових доповненнях та поясненнях до адміністративного позову від 09.04.2009, та просив їх задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях на позовну заяву від 11.03.2009 та письмових запереченнях на доповнення та пояснення позивача від 19.05.2009, та просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Допитана в якості свідка ОСОБА_3 пояснила, що вона працює у позивача на посаді начальника відділу. На підставі посвідчення від 05.12.2008 з 08.12.2008 вона, разом ізОСОБА_4 - головним держінспектором, приступила до перевірки відповідача з питань порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) та їх економічного обґрунтування. Вони були допущені відповідачем до проведення перевірки. Предметом перевірки було формування, встановлення та застосування цін на олію соняшникову, як продовольчий товар. Відповідачем були надані документи стосовно ціноутворення на олію соняшникову нерафіновану виморожену (пресову) вищого ґатунку та олію соняшникову рафіновану дезодоровану виморожену (пресову) марки «П». Від надання документів стосовно олії соняшникової нерафінованої невимороженої (пресової) відповідач відмовився. В зв'язку з відмовою відповідача надати документи стосовно олії соняшникової нерафінованої невимороженої (пресової) 09.12.2008 до прокуратури Пологівського району Запорізької області було направлено листа щодо сприяння у проведенні перевірки відповідача. Проте, прокуратурою Пологівського району Запорізької області було відмовлено у такому сприянні. 16.12.2008 на адресу відповідача був надісланий запит керівника позивача про надання до 17.12.2008 документів для перевірки. Станом на 19.12.2008 запит виконано не було, у зв'язку з чим, 19.12.2008 позивачем було складено акт про недопущення до проведення перевірки. При складанні акту, окрім осіб, яким було доручено здійснювати перевірку, була присутня ще й ОСОБА_5. - провідний держінспектор позивача.
Допитана в якості свідка ОСОБА_4пояснила, що вона працює у позивача на посаді головного державного інспектора. На підставі плану роботи в період з 08.12.2008 по 10.12.2008 нею, разом з начальником відділу позивача ОСОБА_3, була проведена перевірка відповідача з питань формування, встановлення та застосування цін (тарифів) на олію соняшникову. Відповідачем були надані документи щодо олії соняшникової фасованої, від надання документів щодо наливної олії відповідач відмовився. На письмовий запит відповідач інформацію не надав.
Допитана в якості свідка ОСОБА_5. пояснила, що вона працює у позивача на посаді провідного державного інспектора. В перевірці вона участі не приймала, була присутня лише при складанні акту про недопущення до проведення перевірки. Які документи вимагались від відповідача їй не відомо. З приводу того, де та як складався акт про недопущення до проведення перевірки, відповідь не надала.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 пояснив, що він працює на посаді начальника планово-економічного управління відповідача. 08.12.2008 для проведення перевірки прибули представники позивача. Їм була надана інформація щодо формування, встановлення та застосування цін на олію соняшникову фасовану. Інформацію щодо цін на олію соняшникову наливну позивачеві не надали оскільки така олія не є продовольчим товаром, тому ціни на неї не є предметом державного цінового регулювання. На запит позивача були підготовані звіти про фінансові результати підприємства за 2007 рік та 9 місяців 2008 року, проте представники позивача від отримання цих документів відмовились.
Допитана в якості свідка ОСОБА_7 пояснила, що вона працює на посаді начальника лабораторного центру відповідача. Підприємство виробляє такі види олії соняшникової: нерафіновану невиморожену (пресову), нерафіновану виморожену (пресову) вищого ґатунку та рафіновану дезодоровану виморожену (пресову) марки «П». Всі види олії соняшникової повинні відповідати вимогам національного стандарту України ДСТУ 4492:2005. Відповідно до вимог цього стандарту олія соняшникова нерафінована невиморожена (пресова) не може використовуватися в якості продукту харчування, а тому, такий вид олії соняшникової не є продовольчим товаром. Їй не відомо, в наданні яких документів позивачеві було відмовлено.
У судовому засіданні 20.05.2009 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. ст. 4, 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.1990 № 507-ХІІ, п.п. 1, 3-5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, позивач у відносинах з фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача, суд має встановити, чи діяв позивач на підставі закону, чи є його рішення обґрунтованим, безстороннім та добросовісним.
Судом, при розгляді справи, встановлені наступні обставини.
Відповідач первинно зареєстрований в якості юридичної особи Пологівською районною державною адміністрацією Запорізької області 31.07.1995, йому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи - 00384147.
На підставі посвідчення від 05.12.2008 № 2237 в період з 08.12.2008 по 19.12.2008 працівниками позивача проводилась перевірка відповідача з питань порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) та їх економічного обґрунтування.
Відповідача про перевірку було повідомлено телефонограмою від 20.11.2008.
Під час здійснення перевірки позивачу були надані документи щодо формування, встановлення та застосування цін на продовольчу продукцію, яка виробляється та реалізується відповідачем, а саме на олію соняшникову фасовану (нерафіновану виморожену (пресову) вищого ґатунку та рафіновану дезодоровану виморожену (пресову) марки «П»).
Відповідач не надав позивачу матеріали (документи) (далі - витребувані документи), які стосуються порядку формування, встановлення та застосування цін на олію соняшникову наливну (олію соняшникову нерафіновану невиморожену (пресову)), олію соєву та ріпакову наливну, шроти соняшниковий, соєвий та ріпаковий, фосфатидний концентрат.
За наслідками ненадання відповідачем витребуваних документів, 19.12.2008 працівниками позивача було складено акт про недопущення до проведення перевірки.
Правовою підставою вимог позивача є Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.1990 № 507-ХІІ (далі - Закон № 507-ХІІ ) , Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819 (далі - Положення про Держцінінспекцію), постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 № 1222 «Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари» (далі - Порядок декларування), постанова Кабінету Міністрів України від 17.04.2008 № 373 «Про затвердження Порядку формування цін на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання» (далі - Порядок формування).
Відповідно до ст. 4 Закону № 507-ХІІ Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Частиною 2 статті 13 Закону № 507-ХІІ визначено, що к онтроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.
Згідно з абз. 3 п. 4 Положення про Держцінінспекцію, остання, відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції, здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.
Частиною 1 статті 13 Закону № 507-ХІІ встановлено, що д ержавний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до ст. 6 Закону № 507-ХІІ в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.
Статтею 7 Закону № 507-ХІІ визначено, що в ільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону № 507-ХІІ д ержавне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Відповідно до ст. 9 Закону № 507-ХІІ д ержавні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.
З наведеного випливає, що державний контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється лише при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів, а відтак, до компетенції позивача не віднесено здійснення перевірок щодо формування, встановлення та застосування вільних цін і тарифів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 № 559 «Про затвердження переліку об'єктів державного цінового регулювання на 2007/08 маркетинговий рік» визначений перелік об'єктів, які підлягали державному ціновому регулюванню в 2007/08 роках. В цій постанові не міститься вказівки на державне регулювання цін на олію соняшникову.
Так само й в переліку об'єктів державного цінового регулювання на 2008/09 маркетинговий рік, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 №36, переліку об'єктів державного цінового регулювання з визначенням періодів такого регулювання у 2009-2010 роках, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 № 33, не міститься вказівки на необхідність державного цінового регулювання цін на олію соняшникову.
З наведеного вбачається, що олія соняшникова не була об'єктом державного цінового регулювання в періоді, на який припадає строк перевірки.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на Порядок формування та Порядок декларування.
Проте, відповідно до п. 1 Порядку формування, ним визначений механізм формування виробниками економічно обґрунтованих цін на окремі продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання.
Згідно з п. 1 Порядку декларування, ним визначений порядок декларування суб'єктами господарювання змін оптово-відпускних цін, крім іншого, ще й на олію соняшникову.
Разом з тим, в п. 2 Порядку декларування міститься конкретизація, відповідно до якої д екларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зазначені у пункті 1 цього Порядку, у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця більш, як на 1 відсоток.
Таким чином, лише ціни на олію соняшникову, яка є продовольчим товаром, тобто товаром, який може використовуватися як харчовий продукт (їжа), є предметом державного цінового регулювання.
Відповідно до п. 4.1 національного стандарту України ДСТУ 4492:2005 «Олія соняшникова. Технічні умови», затвердженого Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.12.2005 № 379, який згідно з наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 30.03.2007 № 70 набрав чинності з 01.07.2007 (далі - ДСТУ 4492:2005) олію соняшникову, залежно від технології і показників якості, поділяють на такі види, ґатунки та марки: нерафінована холодного пресування першого віджиму вищого та першого ґатунку, нерафінована невиморожена (пресова, екстракційна або суміш пресової з екстракційною) вищого, першого та другого ґатунку, нерафінована виморожена (пресова) вищого та першого гатунку, гідратована невиморожена (пресова, екстракційна або суміш пресової з екстракційною) першого та другого ґатунку, гідратована виморожена (пресова) вищого та першого ґатунку, рафінована невиморожена (пресова, екстракційна або суміш пресової з екстракційною), рафінована виморожена (пресова, екстракційна або суміш пресової з екстракційною), рафінована дезодорована невиморожена (одержана з пресової, екстракційної або суміші пресової з екстракційною) марки П, рафінована дезодорована невиморожена (одержана з пресової) марки Д, рафінована дезодорована виморожена (одержана з пресової, екстракційної або суміші пресової з екстракційною) марки П та рафінована дезодорована виморорожена (одержана з пресової) марки Д.
Згідно приміток до таблиці 1 до п. 4.1 ДСТУ 4492:2005: олія соняшникова нерафінована холодного пресування першого віджиму призначена для безпосереднього вживання в їжу; олія соняшникова пресова, екстракційна та суміш пресової з екстракційною призначена для промислового перероблення в харчові продукти; для безпосереднього вживання в їжу, поставки в торговельну мережу та на підприємства ресторанного господарства призначена олія соняшникова тільки пресова нерафінована та гідратована вищого та першого ґатунку виморожена, а також виморожена та невиморожена рафінована та рафінована дезодорована марки П.
Таким чином, відповідно до таблиці 1 до п. 4.1 ДСТУ 4492:2005 не призначеними для безпосереднього вживання в їжу є такі види олії соняшникової: нерафінована невиморожена (пресова, екстракційна або суміш пресової з екстракційною), гідратована невиморожена (пресова, екстракційна або суміш пресової з екстракційною), рафінована дезодорована невиморожена (одержана з пресової) марки Д та рафінована дезодорована виморожена (одержана з пресової) марки Д.
З наведеного вбачається, що олія соняшникова нерафінована невиморожена (пресова), яку виробляє відповідач і щодо якої ним не були надані для перевірки витребувані документи, не є продовольчим товаром, а відтак не є об'єктом державного цінового регулювання.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що вимоги позивача виходять за межі повноважень, наданих йому законом.
Суд зазначає, що його вимога щодо надання всіх наявних у позивача документів та матеріалів, які можуть бути використані як докази у справі, позивачем не була виконана. Так, суду для дослідження в ході судового розгляду та долучення до матеріалів справи не були надані: письмове повідомлення позивача про проведення планової перевірки відповідача; наказ позивача від 02.12.2008 № 186, на підставі якого проводилась перевірка відповідача; план роботи позивача на четвертий квартал 2008 року в повному обсязі.
Разом з тим, відповідно до вимог ст. ст. 5, 7 Закону № 877-V, наявність таких документів є обов'язковою.
В зв'язку з чим доводи позивача щодо законності проведення ним перевірки відповідача в період з 08.12.2008 по 19.12.2008 не є переконливими.
З урахуванням встановлених обставин та наявних у справі доказів, суд доходить висновку, що в задоволенні позову має бути відмовлено.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 4, 6-9, 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.1990 № 507-ХІІ, ст.ст. 5, 7-8, 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V, п.п. 2-4, пп. 1, 2, 9, 12 п. 5, п. 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області до Закритого акціонерного товариства «Пологівський олійноекстракційний завод» про зобов'язання надати документи для здійснення перевірки відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови не у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: О.В. Прудивус
Постанова в повному обсязі складена 25.05.2009.