ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
26.05.09р. | Справа № 41/110-09 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецпрокат",
м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз", смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область
про стягнення 7051,92 грн.
Суддя Орєшкіна Е.В.
В засіданні приймали участь представники:
Від позивача: Труфанова О.С., довіреність № 05/01 від 05.01.09 року
Від відповідача: Верещак Б.І., довіреність № 1947 від 13.01.09 року
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованості в розмірі 7051,92 грн., витрат по сплаті держмита –102 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу –118 грн., витрат на оплату послуг адвоката –2500 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов’язань щодо оплати поставленої йому позивачем продукції за усною домовленістю сторін.
Відповідач проти позову заперечує, просить суд в позові відмовити посилаючись на те, що строк оплати отриманої від позивача продукції на момент пред'явлення позову до суду у нього не настав, оскільки поставка за накладними, доданими до позовної заяви, здійснена позивачем на виконання умов укладеного між сторонами договору № 575 від 03.02.04 року та позивачем партія продукції за специфікацією від 03.06.08 року к договору № 575 від 03.02.04 року поставлена не була, тоді як оплата товару за умовами договору настає лише при поставці всієї партії продукції, узгодженої сторонами специфікацією.
26.05.09 року відповідачем суду подано клопотання, яким він просив суд витребувати у позивача оригінал специфікації від 03.06.08 року к договору № 575 від 03.02.04 року.
Клопотання мотивоване тим, що два оригінали вказаної специфікації знаходяться у позивача, після їх передачі для підпису останній не повернув відповідачу жодного її примірника, факт часткового виконання специфікації позивачем підтверджує її наявність у нього.
Клопотання відповідача судом не задоволено, оскільки:
- по-перше, воно подано суду 26.05.09 року, тобто в останній день двомісячного терміну розгляду справи, передбаченому ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, що унеможливлює за часом відкладення розгляду справи;
- по-друге, відповідачем не подано доказів надіслання або надання позивачу специфікації від 03.06.08 року к договору № 575 від 03.02.04 року, тому відсутні підстави витребування її від позивача, позивач, в свою чергу, факт отримання від відповідача зазначеної специфікації заперечив.
За згодою представників сторін в судому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
На підставі виданих відповідачем своєму представнику довіреностей на право одержання матеріальних цінностей № 229 від 27.06.08 року, № 701 від 03.09.08 року, № 738 від 09.09.08 року позивачем за накладними № 710 від 27.06.08 року, № 914 від 03.09.08 року, № 938 від 09.09.08 року (а.с. 12-14) поставлена відповідачу продукція на загальну суму 7051,92 грн.
Враховуючи, що сторонами термін виконання зобов’язання –оплати продукції не встановлений, в силу ст. 530 ЦК України, кредитор (позивач у справі) вправі вимагати його виконання у будь-який час. Боржник (відповідач у справі) повинен виконати таке зобов’язання в семиденний строк від дня пред’явлення вимоги кредитором.
В якості доказу звернення до відповідача з вимогою на оплату товару позивачем поданий лист № 04/02-1 від 04.02.09 року (а.с. 15-16), надісланий на адресу відповідача 05.02.09 року, що підтверджується поштовою квитанцією № 6164 та описом вкладення до цінного листа ф. 107 від 05.02.09 року, копії яких додані до позовної заяви (а.с. 17).
Оскільки законом форма вимоги не встановлена, суд приймає зазначений лист як доказ звернення позивача в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України.
Отже, строк оплати отриманого товару, з урахуванням часу на перебіг пошти, у відповідача настав з 08.02.09 року по 14.02.09 року.
Фактичні дії сторін підпадають під норми ст.ст. 11, 202, 509, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли зобов’язання по оплаті поставленої позивачем продукції.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до вимог цивільного кодексу, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
У встановлений законом строк відповідач оплату суми 7051,92 грн. позивачу не здійснив. Докази погашення заборгованості, що є предметом позову у справі, сторонами на момент вирішення спору не подані, в матеріалах справи вони відсутні.
За таких обставин суд вбачає підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 7051,92 грн.
Заперечення відповідача суд не може прийняти до уваги з огляду на наступне.
Відповідачем поданий до суду договір № 575 від 03.02.04 року (далі - договір), укладений між сторонами, за умовами якого постачальник (позивач у справі) прийняв на себе зобов’язання поставити покупцю (відповідачу у справі) продукцію, асортимент, кількість та ціна якої зазначені у підписаних сторонами специфікаціях, які є невід’ємними частинами договору, та покупець, відповідно, зобов’язання прийняти цю продукцію та її сплатити.
Відповідно до п. 6.1. договору, він набирає сили з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.04 року.
Додатковою угодою № 01 від 03.01.05 року к договору № 575 від 03.02.04 року строк дії договору продовжений до 31.12.06 року, додатковою угодою № 2 від 09.01.07 року –до 31.12.08 року.
Згідно ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
Відповідно до п. 8 ст. 181 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Подана відповідачем специфікація від 03.06.08 року к договору № 575 від 03.02.04 року, в якій зазначені найменування постачаємої продукції, її кількість, ціна, вартість, строк її поставки та оплати, з боку постачальника (позивача у справі) не підписана та не скріплена його печаткою, тобто відповідачем належними доказами, у відповідності із ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не доведений факт узгодження між сторонами зазначеною специфікацією суттєвих умов договору, тому такий договір, згідно п. 8 ст. 181 Господарського кодексу України, вважається неукладеним.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Щодо стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в сумі 2500 грн. слід зазначити наступне.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише у тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Позивачем, в якості підстави для відшкодування понесених витрат на адвокатські послуги надано, зокрема, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1591 видане Весніну Сергію Олександровичу, угода про ведення справи від 06.02.09 року, укладена між позивачем та Весніним С.О., акт № 1 від 24.02.09 року прийому-передачі виконаних робіт до угоди про ведення справи від 06.02.09 року.
Оскільки позивачем на вимогу суду не подано фінансового документу, який би підтвердив сплату ним адвокату Весніну О.С. адвокатських послуг, вимога позивача щодо покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката задоволенню не підлягає.
На підставі вищенаведеного та
керуючись ст. ст. 1, 33, 44, 49, 82 –84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Агро-Союз»- 52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул.. Нижньодніпровська,1, код ЄДРПОУ 31682313 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецпрокат»- 49069, м. Дніпропетровськ, вул.. Артема, б. 90, код ЄДРПОУ 32466206 заборгованості –7051,92 грн. (сім тисяч п’ятдесят одна грн. 92 коп.), витрат по сплаті держмита –102 грн. (сто дві грн.), витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118 грн. ( сто вісімнадцять грн.).
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СУДДЯ Е.В. ОРЄШКІНА
Рішення підписано 27.05.09 року
З оригіналом згідно
Пом. судді О.А.Лисінська