ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.05.09р.Справа № 2/84-09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідросервіс-Л", м.Дніпропетровськ 

до  Приватного підприємства "Ісіда", м.Дніпропетровськ

Третя особа: ОСОБА_1, суб"єкт підприємницької діяльності-фізична особа 

про визнання недійсним договору

Суддя  Боділовська М.М.

Представники:

  Від позивача: Гайбатов М.Е., довіреність  від 23.02.2009 року.

  Від відповідача: ОСОБА_2., довіреність №7 від 07.01.2009р.

  Від третьої особи : ОСОБА_2., довіреність №1561 від 12 серпня 2008р. 

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідросервіс-Л", м.Дніпропетровськ до Приватного підприємства "Ісіда", м.Дніпропетровськ про визнання недійсним договору. Третя особа: ОСОБА_1, суб"єкт підприємницької діяльності-фізична особа.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на відсутність у позивача підстав для звернення з позовом, оскільки він не надав доказів порушення  його охоронюваних законом інтересів.

Як вбачається із змісту позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідросервіс-Л" (надалі - Позивач) являється власником будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Гідросервіс-Л»належать не житлові будівлі та споруди, які складаються з: Будівлі цеху безалкогольних напоїв літ. А-2, прибудова літ. А-1, загальною площею 1126,0 кв.м.,

-          літ.А*-1 - прибудова (незакінчене будівництво)

-          літ. а - естакада,

-          літ. а - сходи,

-          будівля насосної водозабірної літ. Б,

-          будівля насосної літ. В,

-          літ. Г - градирна (тим час.)

-          споруди № 1-2,

-          мостіння-І.

В будівлях позивача знаходиться обладнання, яке належить приватному підприємству «Ісіда», а саме: лінія по розливу та закупорюванню газованих напоїв, яка складається з: установки розливу,  закупорювальної установки, етикетировочної установки, установки для пакування у поліетиленову плівку, транспортерів, сатураційної установки, повітряного компресору, ємність.

Крім цього обладнання, Приватному підприємству «Ісіда»належить на праві власності інше майно та виробниче обладнання, яке складається з: насосу, установки видуву пляшок, термостату, ємностей, ваги, дистилятора, компресорів і таке інше.

Право власності відповідача на лінію по розливу води підтверджується договором купівлі-продажу № 89 від 12.12.2002 р., укладеного між Приватним підприємством «Стандарт» та Приватним підприємством «Ісіда».

Згідно з актом введення в експлуатацію лінії розливу води від 12.06.2003 р., це обладнання введено відповідачем в експлуатацію.

Не являючись власником вищезазначеного обладнання, позивач звернувся до відповідача з письмовою пропозицією про демонтаж цього обладнання відповідачем і вивезення його з приміщень, які належать позивачу.

У травні 2008 р. до позивача звернувся громадянин ОСОБА_1, який у письмовій заяві просив забезпечити можливість до 15.05.2008 р. забрати належне йому майно.

Листом від 12.05.2008 р. позивач направив заявнику - ОСОБА_1 - відповідь, у якій ТОВ «Гідросервіс-Л» пропонував надати документи, що підтверджують його право власності на конкретне майно і забрати його. Відповідь від ОСОБА_1 не отримана.

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської обл. знаходиться справа № 26/238-08 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Гідросервіс-Л»та третьої особи Приватного підприємства «Ісіда»про усунення перешкод у користуванні власністю.

Оскільки розгляд справи не завершений «Гідросервіс-Л»може стати вірогідним боржником при виконанні судового рішення.

Згідно з умовами договору купівлі продажу № 1 від 10.08.05 р., укладеного між третьою особою та відповідачем, продавець зобов'язався передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався сплатити його вартість на умовах, передбачених договором.

Як свідчить акт приймання-передачі обладнання до договору від 10.08.05 р., продавець виконав своє зобов'язання і передав покупцю обладнання. В порушення статті 655 Цивільного кодексу України, та умов договору покупець не виконав своє зобов'язанні по оплаті товару.

Як свідчить пункт 4. договору купівлі-продажу № 1 від 10.08.05 р. цей товар проданий в кредит відповідно до ст. 694 ЦК України, з відстрочкою платежу.

При цьому законодавством встановлені особливості оплати товару з відстрочкою платежу. Ст. 695 ЦК України до суттєвих умов договорів про продаж товарів в кредит відносить ціну товару, порядок, строки і розмір платежів. Ці суттєві умови, визначені законодавством, у договорі купівлі-продажу сторонами не визначені.

Умовами договору купівлі-продажу № 1 від 10.08.05 р. не передбачений порядок переходу права власності від продавця до покупця на проданий товар.

Враховуючи, що законодавець встановив особливий порядок оплати при продажу товару в кредит, він передбачив, що з моменту передачі товару, проданого в кредит і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар ( п. 6 ст. 694 ЦКУ).

Позивач вважає перелічені в позові обставини підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу № 1 від 10.08.2005р., який укладено між відповідачем і третьою особою.

Представник відповідача і третьої особи ОСОБА_2. повідомив, що продавець і покупець по договору купівлі-продажу №1 від 10.08.2005р. претензій до умов договору не мають.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив відсутність фактів порушення охоронюваних законом інтересів позивача, в зв`язку з чим не знаходить підстав для задоволення позову.

Керуючись викладеним, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя М.М. Боділовська

Рішення підписано 21.05.2009р.