справа №2-а -185/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

04 червня 2009 року                                 м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:

головуючого судді - Благодатної О.Ю.,

при секретарі         - Вишняковій К.С.,                  

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК про визнання дій противоправними та зобов’язанні виконати певні  дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач  ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК  де просить визнати відмову відповідача в підвищенні  пенсії неправомірною, зобов’язавши відповідача зробити перерахунок  помісячної  пенсії    з урахуванням підвищення  на 30%  від мінімальної пенсії за віком, починаючи  з 01.01.06 р., мотивуючи тим,  що вона є особою, що має статус «діти війни».

На підставі ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни з 01.01.06 р. повинна виплачуватись щомісячна соціальна грошова допомога у розмірі  30% мінімальної пенсії за віком, однак в період з  2006 р. по теперішній час. допомога не сплачується.

Позивач у судове засідання не з’явився, просила розглянути справи у її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, представив письмовий відгук, згідно якого  просить розглянути справу у відсутність відповідача, проти позову заперечує, також просив застосувати строк позовної давності.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позов  підлягає  частковому  задоволенню по наступних підставах.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус дитини війни і має право користуватись пільгами відповідно до ЗУ «Про соціальний захист прав дітей війни».

Згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» пенсія позивачу повинна збільшуватись на 30% від мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 ст.71 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» призупинена дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний  захист прав дітей війни» на 2007 рік.

Згідно ст.ст. 22 ч.3, 64 Конституції України, право громадян на соціальний захист, інші  соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України     від 9 липня 2007 р. № 1-29/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України положення п.12 ст.71 ЗУ  «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким припинена на 2007 рік дія ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Рішенням Конституційного суду від 22.05.08  р. № 10-рп визнані положення ст. 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-10, розділу 2 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України», неконституційними, в зв'язку, з чим втратили свою дію. Таким чином, вищезгадана норма ст. 6 ЗУ від 18.11.04 № 2195-1У «Про соціальний захист дітей війни» в даний час є такою, що діє.

Відповідно до ч. 2 ст.3 ЗУ «Про соціальний захист прав дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином  у суду є підстави для визнання дій відповідача  з 22.05.08 р. ( с моменту набрання законної сили Рішення Конституційного суду від 22.05.08  р. № 10-рп ) по невиконанню ст. 6 ЗУ «Про соціальний  захист дітей війни» відповідно яких відповідач був зобов’язаний підвищити позивачу пенсію на 30% від мінімальної пенсії за віком, неправомірними.

 Суд вважає можливим зобов’язати відповідача підвищити помісячну пенсію  на 30%  від мінімальної пенсії за віком  починаючи з 11.03.08 р., оскільки позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до адміністративним позовом в частині стягнення допомоги за період з  01.01.06 р. до 11.03.08 р., встановлений ст. 99 КАС України, відповідачем заявлялось клопотання  про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення в суд з позовом, у відповідності  з чим позовна давність застосовується судом  по заяві сторони у спорі до ухвалення рішення.  

Керуючись ст.ст. 22, 64 Конституції України, ст.ст.3 ч.2, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст.   8-12, 99, 100, 159, 160 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК про визнання дій противоправними та зобов’язанні виконати певні  дії – задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим  з 22.05.08 р. по невиконанню ст. 6 ЗУ «Про соціальний  захист дітей війни» по зобов’язанню підвищити ОСОБА_1 пенсію на 30% від мінімальної пенсії за віком - неправомірними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим  зробити перерахунок  помісячної  пенсії  ОСОБА_1 з урахуванням підвищення  на 30%  від мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22.05.2008 р., відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду  може бути подане протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: