ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"13" травня 2009 р.                                                              Справа №  19/73

За позовом               Товариства з обмеженою відповідальністю «Саноіл»

                          смт.Високий Харківського району Харківської області

до відповідача:       Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 м.Рівне

про стягнення                73 038 грн. 48 коп. збитків

Суддя Грязнов В.В.

Представники сторін:

від позивача-                                Фещук В.В., представник (довір.№1-юр від 05.01.2009р.);

від відповідача-        не з’явився.

Представник Позивача не заявив клопотання про технічну фіксацію судового процесу. Суддею роз’яснено стороні статті 20, 22, 91, 107 ГПК України. Відводу судді не заявлено.

Суть спору: Позивач-ТзОВ «Саноіл»звернувся до суду з заявою про стягнення з Відповідача-Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 73 038 грн. 48 коп. збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 17.10.2007р.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначив, що 17 жовтня 2007р. автопоїзд у складі сідельного тягача марки DAF FT XF 105.410, державний номер НОМЕР_1 з напівпричіпом бортовим тентованим марки Schwarzmuller SPA3E, державний номер НОМЕР_2, що належать на праві власності ТзОВ «Саноіл», під керуванням водія ОСОБА_2, який перебуває з Товариством у трудових відносинах здійснював перевезення вантажу для ТзОВ «Интерпайп Україна», відповідно до укладеного між даним підприємством та Позивачем договору перевезення №046/ 07 від 10.05.2007р., за маршрутом: м.Новомосковськ Дніпропетровської обл., Україна – прикордонний перехід Ягодин –Duisburg, Germany.

Приблизно о 23 год. 15 хв. в районі 145 кілометра автодороги «Устилуг-Луцьк-Рівне»сталась дорожньо-транс-портна пригода – зіткнення автопоїзду Позивача з вантажним автомобілем марки МАЗ, державний номер НОМЕР_3, що належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 – Відповідачу у даній справі, під керуван-ням водія ОСОБА_3. Внаслідок ДТП обом вищевказаним транспортним засобам було завдано меха-нічних пошкоджень.

Відповідно до Довідки від 15.01.2008р. за №70/75, наданої відділом ДАІ для ОДДЗ ВДАІ УМВС України в Рівненській області –дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм, що керував транспортним засобом Відповідача, п.13.1. Правил дорожнього руху України, через що відбулось зіткнення автомобілів і їх пошкод-ження. Крім того, згідно довідки, 19.10.2007р. матеріали про адміністративне правопорушення були направлені до Го-щанського районного суду Рівненської області. Під час розгляду адміністративних матеріалів Гощанським районним судом водій Відповідача (ОСОБА_3.) свою вину визнав повністю і підтвердив факт вчинення ним адміністративного правопорушення, що підтверджується копією Постанови по справі №3-2444 від 12.12.2007р.

Внаслідок вищевказаної ДТП автопоїзду Позивача були завдані чисельні механічні пошкодження, а саме: в сідельному тягачі - відбите ліве дзеркало, розбите вітрове скло, розірвано задній спойлер зліва, двері та спальний відсік з лівої сторони деформовано; деформовано ліву стійку кабіни; в напівпричепі - розірвано тент з лівої сторони, деформо-вано стійку з ліва, що підтверджується копією Довідки виданої відділом ДАІ для ОДДЗ ВДАІ УМВС України в Рівнен-ській області.

Позивач повідомив, що майнову шкоду, завдану автопоїзду в результаті ДТП, йому було відшкодовано в повному обсязі 22.02.2008р. ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа», відповідно до Комплексного договору добро-вільного страхування транспортного засобу (КАСКО), на підставі Автотоварознавчого дослідження (Звіт №1701 від 24.10.2007р.), проведеного ФОП ОСОБА_4

Однак, в зв'язку з пошкодженням транспортних засобів в результаті ДТП, яка сталась з вини водія Відпо-відача, Позивач вважає, що також поніс інші збитки, які полягають в наступному:

1. Внаслідок ДТП технічний стан пошкодженого автопоїзда (сідельний тагяч марки DAF FT XF 105.410, дер-жавний номер НОМЕР_1 з напівпричіпом бортовим тентованим марки Schwarzmuller SPA3E, державний номер НОМЕР_2) не дозволяв його подальшої експлуатації, та вимагав негайного проведення ремонтних робіт. З метою вико-нання договірних зобов'язань перед ТзОВ «Інтерпайп Україна»щодо перевезення вантажу, Позивач вимушений був залучити інший транспортний засіб для продовження перевезення вантажу за маршрутом: м.Новомосковськ, Дніпропет-ровської області, Україна - прикордонний перехід Ягодин - Duisburg, Germany. На місце ДТП, 18 жовтня 2007р., з м.Ка-линівка Київської області прибув інший автопоїзд (сідельний тягач марки DAF FT XF 105.410, державний номер НОМЕР_4 з напівпричіпом бортовим тентованим марки «Krone SDP27», державний номер НОМЕР_5), також належний Позивачу. Вантаж, що перевозився у причіпі пошкодженого автопоїзду було перевантажено в автопоїзд, що прибув, який в подальшому і продовжив перевезення вантажу за вищевказаним маршрутом. Пошкоджений автопоїзд своїм ходом повернувся до гаража Позивача, який розташовано у м.Дергачі Харківської області. Слідуючи до гаража пошкоджений автопоїзд здійснив заїзд до м.Ірпінь Київської області, де експертом-товарознавцем було проведено огляд сідельного тягача та зафіксовано його пошкодження.

Внаслідок, залучення іншого автопоїзду, замість пошкодженого, а також в зв'язку з поверненням пошкодженого автопоїзду з місця ДТП до гаража –Позивач вважає, що поніс додаткові збитки, пов'язані з витратами дизельного палива на пробіг автопоїздів. Розмір цих збитків склав 1 293,89 грн. (розрахунок - Додаток № 1 додається).

2. Відповідно до Автотоварознавчого дослідження (Звіт №1701) від 24.10.2007р., –внаслідок пошкодження у ДТП сідельного тягача марки DAF FT XF 105.410, рік випуску 2007, державний номер НОМЕР_1. втрата його товар-ного вигляду склала 22 813,47 грн.

Втрата товарного вигляду не була відшкодована Позивачу ЗАТ «УСК «Княжа», оскільки відповідно до Комплек-сного договору добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО), Страховик не несе відповідальність за не-прямі збитки, викликані страховим випадком (втрата товарної вартості, втрачений прибуток, орендна плата, моральний збиток).

Таким чином, внаслідок ДТП, яка сталась з вини водія Відповідача, –Позивач вважає, що зазнав збитку, який виражається у втраті товарного вигляду належного йому транспортного засобу.

3. В зв'язку з незадовільним технічним станом, пошкодженого у ДТП автопоїзду, його було направлено на ремонт до гаражу (автобази) Позивача. Відповідно до наказу генерального директора №24/10-1ПР від 24.10.2007р., ре-монт сідельного тягача здійснювався власними силами Позивача і тривав до 07.12.2007р., що підтверджується актами приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (форма №03-2) від 07.12.2007р. А для ремонту напівпричепу був залучений підрядник. Після завершення відновлювального ремонту транспортні засоби знову були задіяні Позивачем для здійснення господарської діяльності.

Крім того, Позивач зауважив, що оскільки з 18.10.2007р. належні йому і пошкоджені внаслідок ДТП транс-портні засоби не могли використовуватись для здійснення господарської діяльності і перебували на відновлювальному ремонті, –він, з метою виконання договірних зобов'язань перед контрагентами щодо перевезення вантажів –вимушений був залучити до перевезення вантажів контрагентів транспортні засоби стороннього перевізника. Таким чином, протягом строку ремонту транспортних засобів –з 18.10.2007р. по 07.12.2007р., перевезення вантажів за замовленнями контр-агентів Позивача здійснювалось транспортними засобами ФОП ОСОБА_5, згідно укладеного з ним Договору №27/02 від 27.02.2007р.

Позивач повідомив, що за період ремонту транспортними засобами ФОП ОСОБА_5 було здійснено 17 перевезень вантажів за замовленнями контрагентів Позивача по території України, що підтверджується актами викона-них робіт та копіями ТТН (список перевезень додається -Додаток № 2 до Позовної заяви). Загальна вартість перевезень за вищевказаний період склала 48 931,12 грн. Вищевказані кошти були перераховані на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_5 відповідно до умов Договору, що підтверджується платіжними дорученнями.

Позивач вважає, що внаслідок пошкодження транспортних засобів в результаті ДТП, яка сталась з вини Відпо-відача та необхідностітривалого їх ремонту, він поніс реальні збитки в розмірі 48 931,12 грн., оскільки був вимушений залучити для здійснення своєї господарської діяльності транспортні засоби стороннього перевізника.

Покликаючись на статті 22, 1166, 1187 Цивільного кодексу України, Позивач вважає, що збитки, завдані йому внаслідок ДТП –повинен відшкодовувати саме ФОП ОСОБА_1, як особа яка на праві власності володіє джерелом підвищеної небезпеки - транспортним засобом, яким було завдано шкоди Позивачу.(т.1, арк.справи  2-5; т.2, арк.справи 54-57).

Відповідач-СПД –фізична особа ОСОБА_1 не виконав вимог ухвал господарського суду від 25.03.2009р., 15.04.2009р. та 22.04.2009р.; в жодне судове засідання не з’явився, хоч про слухання справи 13 травня 2009р. був пові-домлений господарським судом у встановленому порядку.(т.2, арк.справи 51,53).

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі Відповідача.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2007р. близько 23 год. 15 хв. на 145-му кілометрі автодороги «Устилуг-Луцьк-Рівне»водій ОСОБА_3, який керував автомобілем МАЗ-5551, державний номер НОМЕР_3, що належить фізичній особі ОСОБА_1 –не вибравши безпечного інтервалу при зустрічному роз’їзді допустив зіткнення із зустрічним автопоїздом у складі сідельного тягача марки DAF FT XF 105.410, державний номер НОМЕР_1 з напівпричіпом бортовим тентованим марки Schwarzmuller SPA3E, державний номер НОМЕР_2, що належать на праві власності ТзОВ «Саноіл», під керуванням водія ОСОБА_2, який перебуває з Товариством у трудових відносинах.(т.1. арк.справи 13, 32-33).

Внаслідок ДТП обом вищевказаним транспортним засобам та автопричіпу було завдано механічних пошкод-жень.

Внаслідок вищевказаної ДТП автопоїзду Позивача були завдані чисельні механічні пошкодження, а саме: в сі-дельному тягачі - відбите ліве дзеркало, розбите вітрове скло, розірвано задній спойлер зліва, двері та спальний відсік з лівої сторони деформовано; деформовано ліву стійку кабіни; в напівпричепі - розірвано тент з лівої сторони, деформо-вано стійку зліва, що стверджується копією Довідки виданої відділом ДАІ для ОДДЗ ВДАІ УМВС України в Рівненській області.(т.1, арк.справи 32-33).

З метою виконання договірних зобов’язань перед ТзОВ «Інтерпайп Україна»згідно укладеного 10 травня 2007 року договору перевезення №046/07 та своєчасну доставку належного першому вантажу до Duisburg, Germany - ТзОВ «Саноіл»залучив інший транспортний засіб для продовження перевезення вантажу, для чого 18 жовтня 2007р. на місце ДТП з м.Калинівка Київської області прибув інший автопоїзд (сідельний тягач марки DAF FT XF 105.410, державний номер НОМЕР_4 з напівпричіпом бортовим тентованим марки e SDP27», державний номер НОМЕР_5), також належний Позивачу. Вантаж, що перевозився у причіпі пошкодженого автопоїзду було перевантажено до автопоїзду, що прибув і надалі продовжив перевезення вантажу за вищевказаним маршрутом.(т.1, арк.справи 22-31).

Внаслідок, залучення іншого автопоїзду, замість пошкодженого, а також в зв'язку з поверненням пошкодженого автопоїзду з місця ДТП до гаража –Позивач витратив кошти на дизельне паливо необхідне для прогону обох автопоїздів; сума коштів складає 1 293 грн. 89 коп.

На запит господарського суду відділом ДАІ РЕР у м.Рівне та Рівненському районі МВСУ в Рівненській області надано відомості (лист №35/24-744 від 10.09.2008р.), що бази данних станом на 10.09.2008р. автомобіль марки МАЗ 5551, державний номер НОМЕР_6 зареєстровано за фізичною особою ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1.(т.1, арк.справи 120; т.2, арк.справи 38-39).

ОСОБА_1 зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності розпорядженням місь-кого голови м.Рівне №170-р від 11.02.1994р., отримав ліцензію на внутрішні перевезення вантажів автомобільним тран-спортом 22.11.2006р.(т.2, арк.справи 38-39).

По факту залишення водієм Відповідача ОСОБА_3 місця ДТП - матеріали про адмініст-ративне правопорушення були направлені до Гощанського районного суду Рівненської області.  Під час розгляду Гощан-ським районним судом адміністративних матеріалів –водій ОСОБА_3 свою вину визнав повністю і підтвердив факт вчинення ним адміністративного правопорушення, що вбачається з Постанови від 12.12.2007р. по справі №3-2444. (т.1, арк.справи 34, 35).

Пошкоджений автопоїзд своїм ходом повернувся до гаража Позивача, який розташовано у м.Дергачі Харківсь-кої області. Під час даного переїзду, пошкоджений автопоїзд здійснив заїзд до м.Ірпінь Київської області, де експертом-товарознавцем було проведено огляд сідельного тягача та зафіксовано його пошкодження.

Відповідно до Звіту автотоварознавчого дослідження №1701 від 24.10.2007р. сідельного тягача марки DAF FT XF 105.410, державний номер НОМЕР_1, проведеного ФОП ОСОБА_4,–завдані ТзОВ «Саноіл»внаслідок ДТП 17.10.2007р. збитки складають 98 822 грн. 74 коп., а втрата його товарного вигляду склала 22 813 грн. 47 коп.(т.1, акр. справи 39-56).

В добровільному порядку Відповідач, як власник МАЗ 5551, державний номер НОМЕР_6 не відновив пошкод-жене авто і напівпричіп Позивача, завданих збитків не відшкодував, що стверджується матеріалми справи.

Майнову шкоду, завдану автопоїзду в результаті ДТП, було відшкодовано в повному обсязі ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа» 22.02.2008р. згідно з умовами Комплексного договору добровільного страхування транспор-тного засобу (КАСКО), на підставі Автотоварознавчого дослідження (звіт №1701 від 24.10.2007р.), що стверджується письмовими поясненнями Позивача.(т.1, арк.справи 3).

В зв’язку з незадовільним технічним станом, пошкодженого у ДТП автопоїзду, який перешкоджав експлуатації сідельного тягача, його було направлено на ремонт до гаражу (автобази) Позивача. Відповідно до наказу №24/10-1ПР від 24.10.2007р., ремонт здійснювався власними силами Позивача і тривав з 26.10.2007р. до 07.12.2007р., що стверджується актами приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (форма №03-2) від 07.12. 2007р. Після завершення відновлювального ремонту сідельний тягач DAF FT XF 105.410, державний номер НОМЕР_1 знову був задіяний Позивачем для здійснення перевезень.(т.1. арк.справи 38, 57-58; т.2, арк.справи 71).

З метою виконання договірних зобов'язань перед контрагентами щодо перевезення вантажів ТзОВ «Саноіл»протягом строку ремонту сідельного тягача –з 18.10.2007р. по 07.12.2007р. залучив стороннього перевізника –фізичну особу підприємця ОСОБА_5, відносини я ким врегульовано Договором №27/02 від 27.02.2007р.

Вбачається, що транспортними засобами ФОП ОСОБА_5 за період відновлювального ремонту було здійснено 17 перевезень вантажів за замовленнями контрагентів Позивача по території України, що підтверджується ак-тами виконаних робіт та копіями ТТН на загальну суму 48 931 грн. 12 коп. Вищевказані кошти були перераховані ТзОВ «Саноіл» на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_5, що підтверджується платіжними дорученнями.(т.1. арк. справи 59-107).

Дана справа вже розглядалась господарським судом.

Так, ухвалою господарського суду Рівненської області від 03.10.2008р. провадження у даній справі було при-пинено з підстав п.1 ст.80 ГПК України, оскільки на думку суду, спір підлягав вирішенню не у господарському суді, а у Рівненському міському суді, позаяк власником джерела підвищенної небезпеки є громадянин ОСОБА_6, а не суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1.(т.1, арк.справи 70).    

Проте, з таким висновком не погодився Львівський апеляційний господарський суд, зауваживши, що висновок місцевого господарського суду щодо непідвідомчості господарському суду спору з таким суб’єктним складом сторін –є помилковим.

При цьому, колегія суддів покликається на п.3 Рекомендацій президії Вищого господарського суду №04-5/120 від 27.06.2007р. “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам”, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

а) участь у спорі суб’єкта господарювання;

б)  наявність між сторонами,  по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

в)  відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Постановою від 22.01.2009р. Львівський апеляційний господарський суд скасував вищезазначену ухвалу, а спра-ву направив до місцевого суду для здійснення розгляду по суті.(т.2, арк.справи 27-30).

У судовому засіданні 13.05.2009р. Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є зав-дання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно ст.1187 ЦК України,–джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіган-ням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактив-них, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підс-таві володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого ство-рює підвищену небезпеку.

Основні ознаки джерела підвищеної небезпеки також містяться у визначенні, яке на рівні керівних роз’язнень запропонував Пленум Верховного суду України в п.4 Постанові від 27 березня 1992р.”Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”: Джерелом підвищеної небезпеки слід вважати діяльність, здійс-нення якої створює підвищену ймовірність завдання шкоди через неможливість повного контролю за нею людиною, а також діяльність по використанню, транспортуванню, збереженню предметів, речовин та інших об’єктів виробничого, господарського або іншого призначення, які мають такі ж самі властивості.   

Характерними ознаками джерела підвищеної небезпеки є: 1) неможливість повного контролю зі сторони лю-дини; 2) наявність шкідливих властивостей; 3) велика ймовірність завдання шкоди.

Якщо шкоду заподіяно джерелом підвищеної небезпеки, його володілець несе відповідальність перед потерпі-лим і у тому разі, коли це є наслідком вини осіб, які перебувають з ним в трудових відносинах або експлуатують таке джерело на підставах, передбачених законом.

Відповідно до ч.5 ст.35 ГПК України,–факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не довод-яться при розгляді справи.

Як вбачається з пояснень Позивача та наданих ним доказів, зокрема довіки органу ДАІ, Автотоварознавчого дослідження (звіт №1701 від 24.10.2007р.) та рахунку сервісної компанії №23027 від 26.10.2007р., при виконанні ремон-тних робіт, виходячи з характеру та складності пошкоджень, було здійснено заміну понад 20 запасних частин сідельного тягача DAF FT XF 105.410, державний номер НОМЕР_1, в тому числі кузовних деталей, скляних елементів, освіт-лювальних приладів, в процесі ремонту проводилися складні слюсарні, зварювальні, рихтувальні, фарбувальні роботи, роботи автоелектрика.(т.2, арк.справи 66).

Вбачається, що в період з 26.10.2007р. по 07.12.2007р. пошкоджений внаслідок ДТП сідельний тягач Позивача перебував на ремонті, тому не міг використовуватись для здійснення автоперевезень; період проведення ремонтних ро-біт транспортного засобу Позивача (44 дні) був зумовлений виключно строками доставки оригінальних запасних час-тин (остання доставлена 20.11.2007р.), складністю проведення ремонту, пов’язану із значною кількістю механічних по-шкоджень та їх характером.

Пунктом 8 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інте-ресів можуть бути - відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 1 ст.1172 Цивільного кодексу України передбачено те, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Збитки за своєю юридичною природою є грошовим вираженням майнової шкоди. Частиною 1 ст.1166 Цивіль-ного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Зобов’язання щодо відшкодування шкоди, як і інші зобов’язання, відповідно до загальної норми частини 2 ст. 509 Цивільного кодексу України виникають з підстав встановлених статтею 11 цього кодексу, зі змісту якої впливає, що кожна із передбачених нею підстав має назву юридичного факту, тобто виникнення зобов'язання шкоди ґрунтується на фактах завдання цієї шкоди.

Як вбачається з системного аналізу господарським судом норм чинного законодавства, що регулює дані право-відносини, для застосування вищевказаного виду цивільно-правої відповідальності необхідною є наявність відповідних умов: завданої шкоди, протиправності у поведінці заподіювача шкоди, причинного зв’язку між першими двома елемен-тами; вини заподіювача шкоди. Частиною 2 статті 1166 Цивільного кодексу України закріплено принцип презумпції ви-ни, а саме –обов’язок доводити відсутність своєї вини покладено на особу, яка завдала шкоди.

Під час вирішення даного спору, господарський суд виходить з таких обставин: з вини водія Відповідача пошкод-жено належний Позивачу автомобіль; позивач власними силами відновив пошкоджене майно; в добровільному порядку Відповідач завдані збитки не відшкодував; в чинній постанові Гощанського районного суду –вину особи, яка перебуває з Відповідачем в трудових відносинах або експлуатує таке джерело на підставах, передбачених законом –стверджено. При цьому, господарський суд позбавлений необхідності досліджувати обставини, які є встановленими фактами відповідно до закону, тобто обставини спричинення шкоди майну Позивача внаслідок винних дій працівника Відповідача, оскільки це вже встановлено Гощанським районним судом (постанова від 12.12.2007р.).

Враховуючи зазначене вище у сукупності, господарський суд дійшов висновку, що вимоги Позивача в частині стягнення збитків, пов’язаних із втратою товарного вигляду сідельним тягачем DAF FT XF 105.410, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та витратами дизельного палива на додатковий пробіг автомобілів після ДТП 17.10.2007р. стверджуються договором перевезення, заявкою, міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR), подорожніми листами, картками обліку, касовими чеками заправних станцій, довідками ВДАІ, постановою по справі №3-2444 від 12.12.2007р., Звітом автотоварозначого дослідження від 24.10.2007р., довідками реєстраційного органу Місьвиконкому та Відділу Державтоінспекції і підлягають задоволенню на підставі стст. 11, 16, 22, 509, 1166, 1172, 1187, 1188 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, з пояснень Позивача вбачається, що з метою виконання договірних зобов’язань перед ВАТ «САН Інтербрю Україна», і недопущення настання наслідків за їх невиконання, змушений був залучити до перевезення ванта-жів транспортні засоби стороннього перевізника. Таким чином, протягом терміну ремонту сідельного тягача,–перевезен-ня вантажів для ВАТ «САН Інтербрю Україна» здійснювалось ФОП ОСОБА_5, згідно із До-говором №27/02 від 27.02.2007р.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень Позивача, договір №27/02 про залучення транспорту ОСОБА_5 було укладено 27.02.2007р., тобто до дати ДТП, з метою забезпечення періодичної потреби Позивача в додатко-вих транспортних засобах, необхідних для виконання договірних зобов'язань перед контрагентами на випадок несправ-ності та ремонту транспортних засобів, належних позивачеві. Судом встановлено, що даний договір був укладений Пози-вачем з метою мінімізації в майбутньому можливих ризиків невиконання договірних зобов’язань перед контрагентами у випадку неможливості використання позивачем власних транспортних засобів, через їх несправність або з будь-яких інших причин, в тому числі внаслідок проведення відновлювальних ремонтних робіт, зумовлених пошкодженням транс-портних засобів внаслідок дорожньо-транспортних пригод, та уникнення негативних наслідків пов’язаних із таким неви-конанням.

Вбачається, що внаслідок пошкодження сідельного тягача Позивача в результаті ДТП, яка сталась з вини водія Відповідача, перший поніс збитки в розмірі неотриманого доходу, оскільки був змушений залучити для забезпечення виконання укладених раніше договорів перевезення іншого перевізника - ФОП ОСОБА_5, яким було здійснено 17 перевезень вантажів для ВАТ «САН Інтербрю Україна» по території України, що підтверджується актами виконаних робіт та копіями ТТН. Загальна вартість перевезень склала 48 931 грн. 54 коп., а плата за них –перерахована на розрахун-ковий рахунок ФОП ОСОБА_5 згідно з рахунками відповідно до умов договору, що підтверджується платіжними дорученнями.(т.1, арк.справи 104-107).

Заявлені збитки, пов’язані з необхідністю залучення стороннього автоперевізника, на думку Позивача складають суму 48 931 грн. 54 коп. Проте, з міркуваннями Позивача в повній мірі погодитись неможливо з наступних підстав.

Збитками, згідно чч.2, 3 ст.22 ЦК України, –є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкод-женням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Крім того, це доходи, які особа могла б реально одержати за зви-чайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Упущеною вигодою є ті втрати, яких фактично зазнала особа внаслідок порушення цивільного права та інтере-су, тобто ті доходи, які особа могла б отримати, якби інша сторона не порушила її прав.

При обчиленні розміру упущеної вигоди має значення достовірність (реальність) тих доходів, які потерпіла осо-ба передбачала отримати за звичайних умов цивільного обороту. Обов’язок щодо доведення розміру тих доходів, яких особа отримала б у випадку непосягання на її право, –покладається на потерпілого.

Однак, як вбачається з матеріалів справи – обчислення матеріальних збитків в сумі 48 931 грн. 54 коп. здійснено Позивачем шляхом додавання вартості перевезень (разом з ПДВ), згідно підписаних з ФОП ОСОБА_5 актів приймання-передачі за період 29.10.2007р. – 12.12.2007р.(арк.справи 7, 61-103). Заявлена сума збитків фактично є сумою доходу, який міг би отримати Позивач самостійно надавши зазначені послуги перевезення, а не очікуваним прибутком. Тому, віднесення до збитків всієї суми 48 931 грн. 54 коп. є безпідставним на думку суду.

За звичайних обставин, тобто якщо б тягач та напівпричіп не було пошкоджено Відповідачем, –Позивач отри-мав би певні доходи, які він не отримав внаслідок простою протягом 1,5 місяців.

Господарський суд при визначенні розміру упущеної вигоди враховує те, що витрати пов’язані з перевезенням вантажів по території України, які могли би бути понесені Позивачем за період 29.10.2007р. – 12.12.2007р., не входять до розміру упущеної вигоди. За наявності можливості виконати укладені договори Позивач поніс би певні витрати, –  роз-рахунку яких він за час провадження у справі (з 05.08.2008р. по 13.05.2009р.) суду не надав.

Проте, витрати Позивача під час виконання перевезень на пальне, страхові послуги, плату за стоянку, добові та заробітну плату водія (водіїв), сплата податків, відрахування до Фондів соціального страхування та амортизаційні нараху-вання –становлять відповідну суму, яка не включається до доходів, які Позивач міг би реально одержати за звичайних обставин –тобто суму упущеної вигоди. Відтак, розмір його заробітку (упущеної вигоди) зменшився би на суму вказаних витрат.

Згідно приписів ст.33 ГПК України –Позивач повинен довести ті обставини, на які він посилається як на під-ставу своїх вимог.

Проте, з огляду на зазначене, неподання Позивачем повного розрахунку суми в частині стягнення упущеної ви-годи, пов’язаної з необхідністю залучення стороннього перевізника –зумовлює неможливість вирішення господарським судом данної вимоги і залишення її без розгляду з підстав п.5 ст.81 ГПК України.

При цьому, необхідно роз’яснити, що після усунення обставини, що зумовила залишення позовної вимоги без розгляду –Позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.

Доказів добровільного відшкодування завданих збитків Відповідач суду не надав.

Оскільки збитки завдано внаслідок винних дій ОСОБА_3, який 17 жовтня 2007р. управляв автомобілем МАЗ-5551, державний номер НОМЕР_3 –Відповідач має право на загальних підставах звернутись до ньо-го з позовом про відшкодування завданої ним шкоди в регресному порядку.

Позов підлягає частковому задоволенню в сумі 24 107 грн. 36 коп. збитків. Решту позовних вимог залишити без розгляду.

На Відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита та витрати з оплати послуг інформацій-но-технічного забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених вимог на підставі частини другої ст.49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій –доведення спору до господарського суду.

Керуючись стст. 33, 35, 43, 46-49, 75, 82-84, 106 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, який проживає у АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7; відомості про розрахункові ра-хунки, дату та місце народження в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Саноіл»(юридична адреса: Харківська область, с.Високе, АТБ “Кемпінг”; фактична адреса: 61002, м.Харків, вул.Артема, 25-Б, код ЄДРПОУ 31610072, р/рах 26007026485 в АСУБ “ГРАНТ” м.Харків МФО 351607) 24 107грн. 36коп. завданих збитків, 241грн. 08коп. витрат по сплаті державного мита та 38грн. 01коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. В частині стягнення 48 931 грн. 12 коп. збитків –позов залишити без розгляду.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                   В.В.Грязнов

Рішення  підписане суддею  "18" травня 2009 р..