ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 40/1612.03.09
За позовом Управління з питань комунального майна приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайтхаус Україна”
про розірвання договору
Суддя: Пукшин Л.Г.
Представники:
Позивач: Кудрявцева Р.М. за довіреністю від 29.05.08 №7/8-150-001/58 ;
Відповідач: не з’явився.
В судовому засіданні 12.03.09, за згодою представника Позивача в порядку ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач –Управління з питань комунального майна приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вайтхаус Україна” про розірвання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення на аукціоні, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гончара Олеся, 55 (літера А), що укладений між Управлінням з питань комунального майна приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вайтхаус Україна” №001084/10 від 06.08.2008 року.
Заявлений позов Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач, порушуючи вимоги Договору купівлі-продажу №001084/10 від 06.08.2008 року, не сплатив вартість об’єкту договору купівлі-продажу - нежитлового приміщення на аукціоні, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Гончара Олеся, 55 (літера А) –651 654,00 грн., що стало підставою для звернення до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу.
В обґрунтування позовних вимог посилається на норми ст.ст. 509, 546, 549, 689, 692 ЦК України, ст.230, 231 ГК України, ст. 23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.
Ухвалою суду від 19.01.09 року порушено провадження у справі №40/16, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 19.02.09.
У зв’язку з неявкою у судове засідання 19.02.09 представника Відповідача, суд відклав слухання у справі до 12.03.09.
Представник Позивача у судове засідання 12.03.09 з’явився, вимоги суду виконав у повному обсязі. В той же час, представник Відповідача вкотре не з’явився, витребуваних судом документів та відзиву на позов не надав, за таких обставин суд прийняв рішення про слухання справи у відповідності із ст.75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Відповідач не надав заперечення проти заявлених позовних вимог. В судові засідання 19.02.09 та 12.03.09 не забезпечив явку повноважного представника. Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.02.09 дані про Відповідача наявні у ЄДРПОУ, місцезнаходження Відповідача –01021, м. Київ, Печерський район, вул. Грушевського, 28/2, нежиле приміщення 43.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення, оскільки, ухвала про порушення провадження у справі направлялась на адресу Відповідача, що вказана в позовній заяві та Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Більше того, в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення Відповідачу у справі.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Судом заслухані пояснення представників, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд, встановив:
06 серпня 2008 року Управління з питань комунального майна приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та Товариство з обмеженою відповідальністю „Вайтхаус Україна” уклали договір купівлі-продажу (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов’язується передати у власність, а покупець зобов’язується прийняти нежилі приміщення (об’єкт продажу) загальною площею 112,00 кв.м., які находяться за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара, 55 (літера „А”) і зобов’язується сплатити за них грошову суму, визначену цим договором.
06.08.09 Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г. та у відповідності до ст. 210 ЦКУ зареєстрований у реєстрі за № 2369.
Покупець, відповідно до п.1.2 Договору, зобов’язується прийняти об’єкт продажу і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі, та пройти державну реєстрацію права власності на приміщення.
При цьому Сторони у Договорі обумовили, що право власності на Об’єкт продажу переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об’єкта приватизації (п. 1.5 Договору), яка відповідно до п. 1.7 Договору становить 651 654,00 грн.
Покупець зобов’язався, згідно з п.2.1 Договору, внести 651 654,00 грн. за об’єкт продажу протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору.
Передача Об’єкту продажу продавцем і прийняття його покупцем засвідчуються актом прийому-передачі встановленого зразка, що підписується сторонами у триденний термін після повної слати вартості придбаного об’єкту продажу (п.3.1 Договору).
Кожна сторона за Договором зобов’язується виконувати свої обов’язки належним чином (п. 4.1 Договору).
Проте, за твердженням Позивача, Відповідач (як покупець за договором) порушив взяті на себе зобов’язання щодо сплати вартості придбаного об’єкту продажу, яка становить 651 654,00 грн., у зв’язку з чим у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у сумі 651 654,00 грн.
13.10.08 Позивач звернувся до Відповідача з листом –попередженням № 7/9-287-007/58 стосовно сплати заборгованості у сумі 651 654,00 грн. та неустойки відповідно до встановлених законодавством вимог. При цьому, Позивач попередив про можливість звернення до суду з вимогою розірвання укладеного Договору. Проте ця вимога, за твердженням Позивача, залишилась Відповідачем без належного реагування.
Таким чином, спір по справі виник з причини порушення Відповідачем договірних зобов’язань, що передбачені п. п. 2.1, 4.1 Договору. Це стало підставою для звернення Позивача до суду з вимогою розірвання Договору купівлі-продажу.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Сторони є вільними в укладенні Договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як зазначалось вище, Відповідач згідно з п. 4.1 Договору зобов’язався виконувати свої обов’язки належним чином, зокрема, щодо внесення 651 654,00 грн. за об’єкт продажу протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору (п.2.1 Договору).
Строк виконання зобов’язання, що передбачене п. 2.1 Договору, закінчився 04.09.08.
Таким чином, на підставі доказів, що забезпечені Позивачем, суд прийшов до висновку, що Відповідач порушив договірні зобов’язання що передбачені п. 2.1 Договору. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду справи у судовому засіданні Відповідач зобов’язання по сплаті 651654,00 грн. за об’єкт продажу згідно з умовами Договору не виконав, суму заборгованості не сплатив.
У разі невиконання однією із сторін умов договору та із врахуванням ч.8 ст.23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” він може бути розірваний на вимогу другої сторони за рішенням суду (п. 11.3 Договору).
Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Із врахуванням вимог ст.32 ГПК України суд взяв до уваги пояснення представника Позивача та витяг з рішення Шевченківської районної у м. Києві ради про бюджет району на 2008 рік, у якому визначається загальний обсяг доходів бюджету Шевченківського району м. Києва на 2008 рік, де передбачено надходження від відчуження майна, що перебуває у комунальній власності району.
На підставі вказаного вище суд прийшов до висновку, про істотне порушення Відповідачем Договору, а відтак, про розірвання Договору купівлі-продажу.
У разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються (ч.2 ст. 653 ЦК України). Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов’язання припиняються з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили (ч.3 ст.653 ЦК України).
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд, згідно зі ст. 34 ГПК України, приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Згідно ст. 44 ГПК України Позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, відшкодовуються за рахунок Відповідача (ст. 49 ГПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва –
ВИРІШИВ:
1. Позов Управління з питань комунального майна приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради задовольнити повністю.
2. Розірвати договір купівлі-продажу нежилих приміщень загальною площею 112,00 кв.м., які находяться за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара, 55 (літера „А”), що укладений між Управлінням з питань комунального майна приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вайтхаус Україна”.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайтхаус Україна” (Україна, 01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2 нежиле приміщення №43, код ЄДРПОУ 35922548) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення) на користь Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва (01030, м. Київ, б-р. Шевченка, 26/4 р/р 35418001002508) державне мито у розмірі 85,00 грн. (вісімдесят п’ять грн. 00 коп.), витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. (сто вісімнадцять грн. нуль коп.) .
4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Пукшин Л.Г.
Дата підписання рішення 17.03.2009