Справа № 2-359/2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    28 квітня 2009 року    Золочівський районний суд Харківської області в складі:

                   головуючого – судді                                      Юхименко О.М.

                   при секретарі                                                  Озерській Ю.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт. Золочів  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Золочівської селищної ради Харківської області   про визнання права власності  в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до Золочівського районного суду Харківської області з позовом про визнання права власності на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами  в порядку спадкування.

В обґрунтування своїх позовних вимог  позивач вказує, що на підставі Свідоцтва про право власності на житловий будинок від 13.08.1991 року його батькові ОСОБА_2  належав житловий будинок № 12 по вулиці Чапаєва в смт. Золочів Харківської області. 19 липня 1947 року не залишивши заповіту ОСОБА_2 помер. Після смерті батька він та його мати ОСОБА_3 стали володіти та користуватися житловим будинком.  6 вересня 1979 року його мати померла. В зв‘язку з тим, що після смерті матері крім нього інших спадкоємців не було,  він без будь-яких умов і застережень  фактично прийняв спадщину після померлої матері, продовжуючи проживати у спірному будинку, сплачувати комунальні платежі та земельний податок, вступивши тим самим в його володіння. Звернувшись до державного нотаріуса з приводу оформлення спадщини, йому було відмовлено, оскільки він пропустив строк для прийняття спадщини.    

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав. Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

          Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст. 174 цього ж Кодексу у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом‘якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов‘язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

 Згідно ст.549 Цивільного кодексу України (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

З наданого Технічного паспорта на житловий будинок та Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 13 серпня 1991 року вбачається, що житловий будинок № 12 по вул.Чапаєва в смт.Золочів, Харківської області дійсно належить на праві особистої власності ОСОБА_2. Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Золочівської селищної ради Харківської області від 13 серпня 1991 року в обмін на свідоцтво про право власності виданого Золочівською селищною радою 14 липня 1956 року.

 Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер 19 липня 1947 року.

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла 6 вересня 1979 року.

Оскільки на час відкриття спадщини діяв Цивільний Кодекс УРСР 1963 року і правовідносини тривають до теперішнього часу, то до правовідносин, що виникли, необхідно застосовувати правила книги шостої ЦК України 2004 року.  

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, і той із подружжя, котрий його пережив.  Згідно з п. 3. ст. 1268 ЦК України спадкоємці, які постійно проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, вони не заявили про відмову від неї.  Відповідно до п. 5 цієї ж статті ЦК спадщина належить спадкодавцям і з часу її відкриття.

    Після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадщину прийняв їх син  ОСОБА_1 Доказом того, що на момент відкриття спадщини позивач разом з батьками  проживав в спірному житловому будинку є будинкова книга, надана позивачем в якості доказу,  а також квитанції про сплату комунальних платежів та земельного податку.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання  права власності на спірний житловий будинок  в порядку спадкування за ОСОБА_1.

Виходячи в вищевикладеного та керуючись ст.ст.130,174, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, та ст. 549 ЦК УРСР (1963 року), ст.ст. 1261,  1268 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати  за ОСОБА_1  право власності в порядку спадкування після померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_3   на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою Харківська область, смт.Золочів, вулиця Чапаєва, буд. № 12.

         Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку п.4 ст. 295 ЦПК України. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у вищезазначений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: