Судове рішення 2-А-158 від 05.07.2010

Судове рішення #5065253

Код суду 0555 Справа № 2-А-158/2009

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 2009 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого – судді Циктіча В.М.,

при секретарі Осадчій А.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Ясинувата адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області, третя особа – Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області, про визнання неправомірними дій відповідача та про зобов”язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за 2006-2008 роки, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2009 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області про визнання неправомірними дій відповідача та про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату недоплаченої як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги за 2006 – 2008 роки. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус дитини війни і відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 року має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідач неправильно нарахував їй щомісячну державну соціальну допомогу, внаслідок чого утворилася заборгованість за 2006 – 2008 роки, яка складає 4471,20 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши суду письмові заперечення, в яких зазначив, що дійсно позивач знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Ясинувата, отримує пенсію за віком, державна соціальна надбавка як дитині війни складає 49,80 грн. Свої дії вважає правомірними, оскільки пунктом 17 статті 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” дію абзацу 7 статті 5 та статтю 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” зупинено. Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19.01.2006 року пункт 17 ст.77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” виключено; статтею 110 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” встановлено, що стаття 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” вводиться у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному КМ України за погодженням з Комітетом ВР України з питань бюджету. Крім того, визнання рішенням Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року неконституційними положень п.12 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” не потягло за собою виділення коштів на виплату зазначеної допомоги, відповідні видатки на підвищення дітям війни допомоги не передбачено. Також відповідач наполягав на застосуванні ст.ст.99, 100 КАС України, оскільки вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду, і за таких обставин просить в позові відмовити.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов, додатково просив суд визнати поважними причини пропуску строку для звернення до адміністративного суду, пояснивши, що він є людиною похилого віку, має незадовільний стан здоров'я, тому не мав достатнього часу для звернення до суду за захистом свого порушеного права та прийняття участі у судовому розгляді справи.

Представники відповідача та третьої особи до суду не з'явились, надавши суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Судом, відповідно до ч.2 ст.100 КАС України, визнана поважною причина пропущення позивачем строку звернення до суду.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАСУ одним із завдань адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», цей Закон визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлює Закон України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6), тобто станом на 2 вересня 1945 року йому не виповнилося 18 років, статус дитини війни підтверджується відміткою у пенсійному посвідченні серії НОМЕР_1 (а.с.5).

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 17 статті 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” з 01 січня 2006 року зупинено на 2006 рік дію абзацу 7 статті 5 та статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19 січня 2006 року пункт 17 ст.77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” виключено; статтею 110 даного Закону встановлено, що стаття 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” вводиться у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

З огляду на зазначене, заперечення відповідача щодо виплати допомоги позивачці за 2006 рік є обґрунтованими, а вимоги позивача в даній частині є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинена на 2007 рік дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, який набрав чинності з 01.01.2007 року, встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Разом з тим, рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 09 липня 2007 року норма ст.6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» про підвищення пенсії дітям війни на 30% підлягає застосуванню.

На час розгляду судом цієї справи встановлено, що розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» затверджений прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.

Зазначена стаття змінена Законом України від 15 березня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та з 28 березня 2007 року діє в іншій редакції, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому зазначена стаття доповнена абзацом, яким встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню з 09 липня 2007 року, а саме з дня прийняття Конституційним Судом України рішення про неконституційність положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема п.12 ст.71, яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підлягає застосуванню з 22.05.2008 року.

З огляду на зазначене, позов підлягає частковому задоволенню щодо визнання неправомірними дій відповідача з не нарахування державної соціальної допомоги дітям війни з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року та зобов’язання відповідача забезпечити нарахування та виплату позивачеві щомісячної доплати в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за вказаний час.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області щодо відмови у нарахуванні ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області забезпечити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення даної постанови без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя:

КОПІЯ