Код суду 0555 Справа № 2-А-103/2009
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 травня 2009 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Циктіча В.М.,
при секретарі Осадчій А.О.,
за участю: позивачки ОСОБА_1.,
її представниці ОСОБА_2.,
представниці відповідача Опанасенко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради про визнання неправомірними дій, стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу, -
В С Т А Н О В И В :
Позивачка ОСОБА_1. у лютому 2009 року звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народилася дитина, у зв”язку з чим їй призначена допомога, розмір якої не відповідає нормам, встановленим ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, відповідно до якої розмір щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку повинен дорівнювати встановленому законом прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років. Внаслідок зазначених неправомірних дій відповідача за 2007 рік утворилась заборгованість в загальній сумі 1978,79 грн., яку вона просила стягнути з відповідача. Крім того, неправомірними діями відповідача їй завдана моральна шкода, яка полягає у її хвилюванні з цього приводу та неможливості надати дитині належне матеріальне забезпечення, приниженні честі та гідності жінки-матері. Розмір моральної шкоди оцінює в 1000 грн. та просить їх стягнути з відповідача. Також просила суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 300 грн., які вона сплатила за надання правової допомоги.
В судовому засіданні позивачкою позовні вимоги змінені, згідно з ними пред”явила вимоги до відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради (далі – УПСЗН), просила суд відновити пропущений строк для звернення до суду; визнати неправомірними дії відповідача щодо неправильного нарахування за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; стягнути з відповідача недоплачену суму зазначеної вище допомоги за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р.; стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 800 грн., у тому числі 500 грн. – витрати на представництво в суді, 300 грн. – витрати на складання позовної заяви; стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 1000 грн.
Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши суду письмові заперечення, де зазначив, що позивачка з 20.02.2007 р. до 31.12.2009 р. перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Допомога їх призначалась відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 11 січня 2007 року №13 „Деякі питання призначення і виплати допомоги сім”ям з дітьми” та постанови Кабінету міністрів України від 22 лютого 2008 року № 57 „Питання призначення і виплати допомоги сім”ям з дітьми”, ст.56 Закону України«Про Державний бюджет на 2007 рік» та ст.58 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік”, якими встановлені конкретні розміри допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зазначені виплати здійснюються за рахунок коштів відповідної субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам, витрати, пов”язані з задоволенням судами позовних заяв даної категорії в Державному бюджеті на 2009 рік не враховані. Просив в позові відмовити, оскільки управління діє в межах діючого законодавства та наданих повноважень.
Представниця відповідача в судовому засіданні позовні вимоги також не визнала, просила в позові відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та правовідносини, які ним відповідають.
Позивачка ОСОБА_1. є матір’ю дитини ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, у зв’язку з чим мала право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ч.1 ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” (далі – Закон № 2811-ХІІ), а саме, в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Частиною 1 статті 1 Закону №2811-XII встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закон №2811-XII передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону №2811-ХІІ, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по день досягнення дитиною трьох років.
Статтею 15 Закону Закон №2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначенням та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Статтею 1 Закону №2811-XII до компетенції Кабінету Міністрів України віднесено встановлення порядку призначення і виплати державної допомоги даного виду. Разом з тим, вказаною статтею функції щодо визначення розміру грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Кабінету Міністрів України не делеговані.
Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У зв'язку з цим, Рішенням Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 9 липня 2007р. вищевказане положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Таким чином, позивачка мала право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено розмір мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня – 434 грн., з 1 квітня – 463 грн., з 1 жовтня – 470 грн.
З урахуванням викладеного, сума недоплаченої відповідачем позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає 2072 грн. 77 коп., виходячи з наступного розрахунку:
за липень (463/31 х 23 – 99,72/31 х 23) = 269 грн. 54 коп.
за серпень (463 - 103,41) = 359 грн. 59 коп.
за вересень (463 - 104,85) = 358 грн. 15 коп.
за жовтень (470 - 104,85) = 365 грн. 15 коп.
за листопад (470 -107,73) = 362 грн. 27 коп.
за грудень (470 -110,88) = 359 грн. 12 коп.
Загальна сума складає – 2073 грн. 82 коп.
Статтею 4 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів, таким чином, стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку стягується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Посилання представників відповідача на ті обставини, що позов не підлягає задоволенню у зв’язку з тим, що виплата допомоги здійснюється згідно фінансування, суд не може прийняти до уваги у зв’язку з тим, що рішення Конституційного Суду України є обов’язковим для виконання на всій території України, та крім того, жодних виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менш як прожитковий мінімум, встановлений для дітей у віці до 6 років за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року відповідачем не здійснювалося.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі ст.152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст i спрямованість діяльності держави. Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, судом не враховуються посилання відповідача на нормативні акти, які встановлюють інший ніж Закон № 2811-ХІІ розмір допомоги по догляду за дитиною.
За наявності вказаних обставин суд вважає, що УПСЗН Ясинуватської міської ради неправомірно відмовило позивачці у виплаті за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, не менше як прожитковий мінімум, встановлений для дітей у віці до 6 років, Зазначеними діями відповідача порушено право позивачки.
В силу ст.24 Закону 2811-ХІІ посадові особи, винні у порушенні законодавства про державну допомогу сім'ям з дітьми, несуть відповідальність згідно з
законом. Статтею 23 Цивільного Кодексу України (далі – ЦК) встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Суд вважає, що неправомірними діями відповідача позивачці спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв”язку з протиправними діями щодо неї. Як зазначила позивачка, про порушення свого права вона дізналась у січні 2009 року, тобто саме з цього часу почала хвилюватись. З врахуванням цього її душевні страждання тривали з січня 2009 р. до дня звернення до суду, тобто до 19.02.2009 р.
Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування суд враховує нетривалий час, протягом якого позивачка відчувала душевні страждання, їх глибину та характер правопорушення, керуючись вимогами розумності та справедливості, вважає, що факт визнання судом дій відповідача неправомірними є адекватним завданій моральній шкоді та компенсує пережиті позивачкою негативні наслідки.
Позивачка, посилаючись на незнання чинного законодавства, просила відновити пропущений строк, що суд сприймає як клопотання про визнання даної причини пропуску звернення до суду поважною.
У судовому засіданні представниця позивача наполягала на застосуванні судом передбаченого ст.99 КАС України річного строку звернення до суду за захистом порушеного права.
Стаття 57 Конституції України кожному гарантує право знати свої права. Зазначене право забезпечене обов”язком держави довести до відома населення закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права та обов”язки громадян.
Рішення Конституційного Суду України є загальнодоступними, громадянам забезпечена можливість вільного доступу до законодавчих та інших нормативно-правових актів. За загальним правилом обов”язок з”ясувати зміст об”єктивного права лежить на особі.
З огляду на викладене, враховуючи значний проміжок часу, протягом якого позивачка мала можливість, однак не скористалася наданим правом, суд не знаходить підстав для визнання поважною причиною пропущення строку звернення до суду правову необізнаність позивачки.
В силу ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Не підлягають задоволенню з вищенаведених причин вимоги позивачки про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення даної постанови без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: