Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року справа №812/5420/13-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В.,Чебанова О.О.,при секретарі судового засідання Куленко О.Д., за участю представника відповідачів: МВС України; ГУМВС України у Луганській області Горбенка Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у справі 812/5420/13-а за позовом ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, в якому позивач, з урахуванням уточнень до позову, просила суд:

визнати неправомірними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо надання неповної, необґрунтованої відповіді на неодноразові звернення, що спонукало її звертатися до Прем'єр-Міністра України;

визнати неправомірними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо не складення висновку про виплату родині ОСОБА_5 передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 565 від 24.07.1993 року "Про виплату одноразової грошової компенсації сім'ям осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули у період проходження служби з 1945 по 1990 рік" одноразової грошової компенсації та щодо безпідставного позбавлення права власності родини ОСОБА_5 на виплату їй одноразової грошової компенсації, а саме, у спосіб, не передбачений чинним законодавством, тобто на підставі того, що загиблий при виконання службових обов'язків колишній працівник міліції ОСОБА_5 знаходився у стані алкогольного сп'яніння;

зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України скласти висновок про виплату родині ОСОБА_5 передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 565 від 24.07.1993 року "Про виплату одноразової грошової компенсації сім'ям осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули у період проходження служби з 1945 по 1990 рік" одноразової грошової компенсації.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що заступником директора Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС України 08.12.12. складено відповідь, що висновок про виплату одноразової компенсації не складався, так як загиблий знаходився у стані алкогольного сп'яніння, а тому виплата родині не проводилась. На думку позивача, така відповідь є неправомірною, оскільки чинне законодавство не містить виключень щодо відсутності необхідності складання висновку про виплату компенсації, якщо загиблий працівник органів МВС знаходився у стані алкогольного сп'яніння, крім того, відповідач не має відповідних медичних доказів такого стану загиблого. У свідоцтві про смерть ОСОБА_5 від 27.08.81. не зазначено про стан алкогольного сп'яніння загиблого.

Також позивач зазначає, за приписами вказаної постанови КМ України грошова компенсація не виплачується лише у випадку загибелі працівника міліції внаслідок вчинення злочину. Позивач вказує, що відповідно до матеріалів службового розслідування обставин загибелі ОСОБА_5 факту вчинення ним злочину встановлено не було.

Таким чином, позивач вважає, що у діях відповідача мало місце невиправдане втручання у право родини загиблого ОСОБА_5 на мирне володіння своїм майном.

10 жовтня 2013 року на адресу суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_4, як третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в якому заявник просила суд:

визнати неправомірними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо надання неповної, необґрунтованої відповіді на неодноразові звернення, що спонукало її звертатися до Прем'єр-Міністра України;

визнати неправомірними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо не складення висновку про виплату родині ОСОБА_5, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 565 від 24.07.1993 року "Про виплату одноразової грошової компенсації сім'ям осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули у період проходження служби з 1945 по 1990 рік" одноразової грошової компенсації та щодо безпідставного позбавлення права власності родини ОСОБА_5 на виплату їй одноразової грошової компенсації, а саме, у спосіб, не передбачений чинним законодавством, тобто на підставі того, що загиблий при виконання службових обов'язків колишній працівник міліції ОСОБА_5 знаходився у стані алкогольного сп'яніння;

зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України скласти висновок про виплату родині ОСОБА_5 передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 565 від 24.07.1993 року "Про виплату одноразової грошової компенсації сім'ям осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули у період проходження служби з 1945 по 1990 рік" одноразової грошової компенсації.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено повністю.

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії задоволений частково.

Визнана неправомірною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області щодо нескладення відповідного висновку про виплату сім'ї ОСОБА_5, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України № 565 від 24.07.1993 року «Про виплату одноразової грошової компенсації сім'ям осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули у період проходження служби з 1945 по 1990 рік».

Зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області скласти відповідний висновок про виплату сім'ї ОСОБА_5, передбачений Постановою Кабінету Міністрів України № 565 від 24.07.1993 року «Про виплату одноразової грошової компенсації сім'ям осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули у період проходження служби з 1945 по 1990 рік».

У задоволенні інших вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у справі № 812/5420/13-а в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 було скасовано та ці вимоги були залишені без розгляду на підставі ст.99 КАС України.

В решті постанова Луганського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у справі № 812/5420/13-а була залишена без змін.

Суд касаційної інстанції ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року в частині залишення позовних вимог без розгляду скасував, а справу в цій частині направив до апеляційного суду для продовження розгляду.

У решті судове рішення залишено без змін.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач ГУМВС України в Луганській області та звернувся з апеляційною скаргою у якій зазначив, позивач - ОСОБА_4 не має права на зазначену компенсацію, оскільки вона не є членом сім'ї загиблого ОСОБА_5 внаслідок повторного укладення шлюбу, а також внаслідок того, що вказана Постанова КМ України передбачає виплату компенсації лише батькам та дітям загиблого. Крім того, зазначив, що за нормами Постанови КМУ «Про виплату одноразової грошової компенсації сім'ям осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули у період проходження служби з 1945 по 1990 рік» висновок має складатися лише у разі позитивного вирішення питання про виплату компенсації. Просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідачів підтримав вимоги апеляційної скарги.

У судове засідання позивач ОСОБА_3, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_4, не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, При таких обставинах колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність осіб, які не з'явилися.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Колегія суддів зазначає, що справа розглядається після перегляду судом касаційної інстанції, який скасував ухвалу апеляційної інстанції в частині залишення позовних вимог без розгляду та направив в цій частині справу для продовження розгляду.

Тому, при перегляді справи в апеляційній інстанції розглядаються вимоги які були задоволені судом першої інстанції, а саме вимоги про:

визнання неправомірною бездіяльності Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області щодо нескладення відповідного висновку про виплату сім'ї ОСОБА_5, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України № 565 від 24.07.1993 року «Про виплату одноразової грошової компенсації сім'ям осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули у період проходження служби з 1945 по 1990 рік»;

зобов'язання Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області скласти відповідний висновок про виплату сім'ї ОСОБА_5, передбачений Постановою Кабінету Міністрів України № 565 від 24.07.1993 року «Про виплату одноразової грошової компенсації сім'ям осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули у період проходження служби з 1945 по 1990 рік».

Судом апеляційної та судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 була дружиною загиблого співробітника міліції ОСОБА_5, від шлюбу має доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 137-147).

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_3 звернулась до Прем'єр-Міністра України із скаргою від 13.11.2012. на неможливість отримання грошової компенсації відповідно до Постанови КМ України "Про виплату одноразової грошової компенсації сім'ям осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули у період проходження служби з 1945 по 1990 рік" через дії посадових осіб МВС та ГУМВС України в Луганській області. У скарзі позивачем також висловлено прохання щодо сприяння отриманню такої компенсації (а.с.33-34).

Вказане звернення секретаріатом Прем'єр-Міністра України спрямовано на адресу першого відповідача - Міністерства внутрішніх справ України для розгляду по суті поставлених питань.

Листом від 06.12.2012 № 15/5-П-955 за підписом Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС України, позивачу повідомлено, що виплата грошової компенсації проводилась управліннями МВС за місцем проживання батьків та неповнолітніх дітей загиблого, підставою для виплати компенсації був документ. який стверджував факт загибелі особи під час проходження служби в органах МВС. У листі також зазначено про те, що усі документи, що підтверджують виплати таких компенсацій знищено включно по 2006 рік, тому встановити факт отримання чи неотримання такої компенсації є неможливим. Разом з цим, у листі вказано, що висновок про виплату одноразової компенсації на підставі висновку службового розслідування за фактом загибелі ОСОБА_5 відповідно до вказівки МВС не складався та виплати не проводились (а.с. 35-36).

Зазначені обставини сторонами не заперечувались.

24.07.1993 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 565 "Про виплату одноразової грошової компенсації сім'ям осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули у період проходження служби з 1945 по 1990 рік", якою передбачено наступне.

Виплатити одноразову компенсацію батькам і неповнолітнім (за станом на 1 січня 1993 р.) дітям осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули під час проходження служби, починаючи з 1945 року (крім осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули або пропали безвісти під час Великої Вітчизняної війни) по 31 грудня 1990 року (до введення державного обов'язкового особистого страхування осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ) у розмірі 100-кратної мінімальної заробітної плати на час виплати компенсації.

Підставою для виплати грошової компенсації є документ, що стверджує факт загибелі особи начальницького або рядового складу органів внутрішніх справ під час проходження служби. У разі відсутності такого документа управління внутрішніх справ вживає заходів до розшуку відомостей для підтвердження факту загибелі особи начальницького або рядового складу під час проходження служби.

Виплату грошової компенсації розпочати з 1 серпня 1993 року.

Виплата грошової компенсації провадиться управлінням внутрішніх справ за місцем проживання батьків і неповнолітніх дітей загиблого рівними частками.

Грошова компенсація не сплачується батькам і неповнолітнім дітям осіб начальницького і рядового складу загиблих внаслідок вчинення ними злочину під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 послався на листи заступника міністра внутрішніх справ від 28.08.1993 року та від 08.12.1993року.

Проте з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог погодитися неможливо.

Так суд апеляційної інстанції зазначає, що на виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів № 565 на адресу начальників УВС Республіки Крим, областей, ГУВС м.Києва, УВС м.Севастополя був направлений лист від 28.08.1993р. № 3585/5т (арк.справи 37) за підписом заступника Міністра внутрішніх справ, в якому запропоновано створити в УВС комісію для забезпечення виявлення сімей загиблих осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають право на отримання грошової компенсації відповідно до цієї постанови та по наслідках перевірок підготувати спеціальні висновки про виплату одноразової компенсації батькам або неповнолітнім дітям загиблих.

З аналізу тексту вказаного листа вбачається, що по-перше: листом визначається рекомендаційний характер створення комісій та складання висновку; по-друге зазначено, що спеціальні висновки складаються в разі виплати одноразової грошової компенсації.

Також на виконання Постанови кабінету міністрів № 565 був направлений лист за підписом заступника міністра внутрішніх справ України від 08.12.2015 року у пункті 2 якого зазначено, що питання про виплату одноразової грошової допомоги сім'ям осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули в період проходження служби, але не при виконанні службових обов'язків (самогубство, алкогольне сп'яніння, утоплення і таке інше) вирішується комісією УВС області в індивідуальному порядку з оформленням відповідного висновку, який затверджується керівництвом УВС.

З аналізу тексту цього листа вбачається, що питання про виплату грошової компенсації оформлюється висновком, який складається у разі, якщо особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ загинули в період проходження служби, та загибель пов'язана з самогубством, алкогольним сп'янінням, утопленням і таке інше. У разі випадку загибелі особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при виконанні службових обов'язків, обов'язок складання висновку, листом не встановлений. (арк.справи 38).

Під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції встановлено, та це не оспорюється сторонами, що ОСОБА_5 загинув під час виконання службових обов'язків, тобто з цього випливає, що висновок про виплату грошової компенсації не складається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у тексті Постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.1993р. № 565 "Про виплату одноразової грошової компенсації сім'ям осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули у період проходження служби з 1945 по 1990 рік" взагалі мова не йдеться про складання будь-якого висновку.

З урахованням вищенаведеного колегія суддів зазначає, що з тексту постанови КМУ від 24.07.1993 року, листів виданих МВС на виконання цієї постанови не вбачається обов'язок складання висновку у разі загибелі особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при виконанні службових обов'язків.

При таких обставинах колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що як в разі позитивного так і в разі негативного рішення про виплату грошової компенсації особам, вказаним у постанові КМУ № 565, комісією, створеною у відповідному управлінні МВС, повинен бути складений відповідний висновок - про надання компенсації або про відмову у наданні такої компенсації.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4 про визнання неправомірними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо не складення висновку про виплату родині ОСОБА_5, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 565 від 24.07.1993 року одноразової грошової компенсації та зобов'язання відповідача скласти висновок про виплату родині ОСОБА_5 передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 565 від 24.07.1993 року одноразової грошової компенсації необхідно відмовити.

Пунктом 3 частини 1 статті 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив висновки які не відповідають обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 необхідно відмовити.

Повний текст постанови складений 23 жовтня 2015 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у справі 812/5420/13-а - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у справі 812/5420/13-а в частині задоволення позовних вимог скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про:

визнання неправомірною бездіяльності Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області щодо нескладання відповідного висновку про виплату сім'ї

ОСОБА_5, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України № 565 від 24.07.1993 року «Про виплату одноразової грошової компенсації сім'ям осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули у період проходження служби з 1945 по 1990 рік»;

зобов'язання Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області скласти відповідний висновок про виплату сім'ї ОСОБА_5, передбачений Постановою Кабінету Міністрів України № 565 від 24.07.1993 року «Про виплату одноразової грошової компенсації сім'ям осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які загинули у період проходження служби з 1945 по 1990 рік» - відмовити.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення постанови у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

О.О.Чебанов