КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 01.06.2009                                                                                           № 7/24

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:            Гольцової  Л.А.

          Рябухи  В.І.

 при секретарі:           Терещенко Я.О.

 За участю представників:

 від позивача - Сатонін В.І., дов.від 12.03.08 № 172/33,

 від відповідача - не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Корпорації "Альтіс-Холдинг"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 11.02.2009

 у справі № 7/24 (суддя Якименко М.М.)

 за позовом                               Закритого акціонерного товариства "Трансмост"

 до                                                   Корпорації "Альтіс-Холдинг"

              

             

 про                                                   стягнення суми,

 

ВСТАНОВИВ:

 Закрите акціонерне товариство “Трансмост” (далі – позивач) звернулосядо Господарського суду міста Києва з позовом до Корпорації “Альтіс-Холдинг”  (далі – відповідач) про стягнення  заборгованості за договором підряду від 02.06.05 № ГЖД 2.

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.09 позов задоволено повністю. Рішення мотивоване тим, що відповідач взяті на себе зобов’язання по договору виконав частково; в установленому порядку обставини, повідомлені позивачем, не спростував.

          Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення. На думку скаржника, судом були неправильно застосовані норми господарського процесуального права України, справу розглянуто за відсутності його повноважного представника.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.09                                     апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження з призначенням її розгляду на 15.04.09. Пунктом 3 даної ухвали суд зобов’язав позивача надати докладний письмовий відзив на апеляційну скаргу.

          В судове засідання 15.04.09 з’явився представник позивача, однак вимог ухвали суду не виконав. Представник відповідача (апелянта) в судове засідання не з’явився.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.09 розгляд справи було відкладено на 20.05.09 та зобов’язано сторони  надати додаткові документи.

          В судове засідання 20.05.09 представник відповідача не з’явився вдруге, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки відповідача суду невідомі. Про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи свідчить відбиток штампу з відміткою про відправку документа та підпис працівника суду, зроблені на звороті у лівому нижньому куті першого примірника ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження та ухвали про відкладення розгляду справи про надсилання копій ухвал учасникам процесу відповідно 02.04.09 та  16.04.09. Додатковим доказом належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є також  повідомлення про вручення поштового відправлення від 06.04.09 позивачеві та від 06.04.09 – відповідачеві.  

          Представник позивача надав в судовому засіданні відзив на апеляційну скаргу, в якому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення. На його думку, рішення відповідає матеріалам та обставинам справи, прийняте відповідно до чинного  законодавства.

          Крім того, представником позивача були надані копія сумісного графіку виконання та оплати робіт до договору підряду від 02.06.08 № ГЖД-2 і розрахунок суми позову, витребувані попередньою ухвалою суду.

          Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів знайшла розбіжності в даних,  наданих в розрахунку, та наявних матеріалах справи. Для з’ясування даного питання суд апеляційної інстанції відклав розгляд справи на 01.06.09 (ухвала суду від 20.05.09).

          В судовому засіданні 01.06.09 представник позивача надав витребувані судом документи, в усній формі заперечував доводи скарги та просив оскаржуване рішення залишити без змін. Представник відповідача в засідання не з’явився втретє, не повідомивши суд про причини неявки, витребувані судом документи не надав.

Стаття 75 ГПК України надає право суду в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

          Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України)  у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, відзиву, колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Закрите акціонерне товариство “Трансмост” звернулося з позовом до Корпорації “Альтіс-Холдінг” про стягнення  заборгованості та пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.08  позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 7/24 з призначенням її розгляду на  22.01.09.

Будучи обізнаним про порушення провадження у даній справі, відповідач заявив клопотання про відкладення розгляду. В судове засідання 22.01.09 представники сторін не з’явились, в зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 02.02.09. Дана ухвала надіслана судом відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02 № 75.

В судовому засіданні 02.02.09 за участю представників обох сторін відбулося обговорення обставин та дослідження письмових доказів у справі, в результаті чого оголошено перерву до 11.02.09.

11.02.09 в судове засідання представник відповідача не з’явився через хворобу, про що повідомив суд в клопотанні про відкладення розгляду справи.

Як вбачається зі змісту протоколу судового засідання 11.02.09, представник позивача заперечував проти задоволення поданого відповідачем клопотання.

Основним доводом для скасування прийнятого рішення в апеляційній скарзі зазначено його прийняття  за відсутності повноважного представника відповідача.

Статтею 28 ГПК України встановлено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства,  організації.

Слід зазначити, що положення  ГПК України не обмежують кількості представників, яких може призначити одна особа. Крім того, юридичну особу за посадою може представляти її керівник.

Право на представництво юридичної особи пов’язане не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє посадову особу чи фізичну особу  повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.

За таких обставин, відповідач не був позбавлений права направити в судове засідання іншого представника для представництва його інтересів, а дії судді щодо продовження розгляду справи відповідають нормам діючого процесуального законодавства.

          Крім того, неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права  згідно з частиною другою ст.104 ГПК України може бути підставою для застосування або зміни рішення названого суду лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Що стосується суті заявлених позовних вимог, то колегія суддів дійшла висновку про їх правомірність та обґрунтованість, виходячи з наступного.

02.06.08 між  відповідачем (за текстом договору “замовник”) та позивачем (за текстом договору “підрядник”) був укладений договір підряду              № ГЖД2 (далі – договір).

Згідно п.2.1 договору підрядник зобов’язується на свій ризик власними або залученими силами та засобами,  з власних матеріалів виконати у відповідності до діючих будівельних норм і правил та здати в установлений чинним договором строк завершені роботи, а замовник зобов’язується надати підряднику будівельний майданчик, передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію, забезпечити підрядника фронтом робіт, своєчасно прийняти у підрядника виконані роботи та оплатити їх згідно з умовами договору.

Пунктом 1 ст.837 Цивільного кодексу України (далі – ЦК україни) встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Передбачені п.2.1 договору роботи проводились позивачем у житловому будинку №1 (черга № 1) в складі готельно-житлового комплексу з приміщеннями соціально-побутового призначення по проспекту Академіка Глушкова, 92-Б у Голосіївському району м. Києва, будівництво якого здійснюється у відповідності до договірної документації та рішення Київської міської ради від 15.07.04 № 419/1829 (п.1.6 договору).

Статтею 843 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до п.4.1 договору загальна вартість робіт за цим договором становить 8058089,11 грн., крім того ПДВ – 1611617,82 грн. Всього з ПДВ 9669706,93 грн. Загальна вартість робіт визначається за фактично виконаними обсягами робіт на підставі погодженої замовником  в п.4.1.1 вартості влаштування 1 куб.м палі.

Пунктом 1.1 договору сторони погодили, що приймання-виконання підрядних робіт оформлюється актом за формою КБ-2В, а вартість виконаних підрядних робіт – довідкою за формою КБ-3.

До матеріалів справи залучені акти приймання виконаних підрядних робіт (№ КБ-2в),  підписані представниками сторін за договором та скріплені печатками, які свідчать про те, що в період червень-жовтень 2008 року позивач належним чином виконував взяті на себе зобов’язання. Будь-яких зауважень  щодо виконаних робіт зі сторони відповідача не надходило.

Разом з актами приймання виконаних робіт до справи залучені довідки про вартість виконаних підрядних робіт з зазначенням робіт та сум до сплати з урахуванням ПДВ.

На вимогу суду апеляційної інстанції представником позивача надані виписки по особовим рахункам товариства, які вказують на те, що відповідач взяті на себе зобов’язання за договором виконав частково. В результаті цього у останнього виникла заборгованість перед позивачем.

Як визначено ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч.2 даної статті).

Аналогічні норми містяться і в ст.526 ЦК України.

Отже, Господарський суд міста Києва обґрунтовано дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу.

Відповідно до п.12.1 договору у разі порушення замовником строків оплати належним чином виконаних робіт за цим договором та оформлених актів виконаних підрядних робіт та інших передбачених договором документів, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,05% від простроченої суми за кожен день прострочення, але в будь-якому випадку не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від простроченої суми.

Положення ч.2 ст.193 ГК України також надають право стороні за договором застосувати штрафні санкції в разі порушення зобов’язання.

Господарським судом міста Києва обґрунтовано застосовано положення ст.ст.546 та 549 ЦК України, якими визначено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п.1, 3 ст.549 ЦК України).

Отже, вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань є також обґрунтованими та такими, що підлягають  задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.09 у справі № 7/24.

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105  Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський  суд

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.09 № у справі № 7/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу Корпорації “Альтіс-Холдинг” – без задоволення.

2.          Матеріали справи № 7/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Григорович О.М.

 Судді                                                                                          Гольцова  Л.А.

                                                                                          Рябуха  В.І.

 04.06.09 (відправлено)