КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.05.2009 № 4/443
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Авдєєва П.В.
Коршун Н.М.
при секретарі:
За участю представників:
від Військової Прокуратури Київського гарнізону: Гриненко Г.Є. ( старший помічник військового прокурора)
від позивача : представник – Вахнін М.Д. ( за довіреністю)
від відповідача : представник – Войцеховський В.В. ( за довіреністю)
від 3-ї особи: представник – Ємець Ю.В. ( за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступник військового прокурора Київського гарнізону
на рішення Господарського суду м.Києва від 29.01.2009
у справі № 4/443 (суддя Борисенко І.І.)
за позовом Заступник військового прокурора Київського гарнізону
до ТОВ "ГТВ ЛТД"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнати договір оренди таким, що припинив свою дію та зобов"язання звільнити зайняті незаконно приміщення
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2008 року заступник військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Державного підприємства міністерства оборони України звернувся з позовом до господарського суду м. Києва про визнання недійсним договору оренди № 1 від 19.07.1995 року та відповідний додаток до нього від 21.07.1999 року таким, припинили свою дію та зобов’язання відповідача звільнити в примусовому порядку зайняті приміщення цеху № 1 державного підприємства міністерства оборони України „703 металообробний завод котельного обладнання” за адресою: м. Київ, вул. Екскаваторна, 30.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.01.2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Заступник військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Державного підприємства міністерства оборони України не погодившись з прийнятим рішенням звернувся з апеляційним поданням в якому просить скасувати рішення, та прийняти нове , яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Зокрема заступник прокурора посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а саме скаржник зазначає, що від відповідача заяви про оренду державного майна на надходило, та відповідно дозволу на його укладення, органом уповноваженим управляти цим майном, яким є Міністерство оборони України не надавалося.
Відповідач подав відзив на апеляційне подання в якому просить апеляційне подання залишити без задоволення, рішення без змін.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.
19.07.1995р. між ДП Міністерства оборони України «703 металообробний завод котельного обладнання» та ТОВ «ГТВ ЛТД» було укладено договір № 1 оренди нежитлових приміщень цеху № 1, що знаходиться на території державного підприємства, яке розташовано за адресою: м. Київ, вул.. Екскаваторна, 30, загальною площею 923 кв.м.(а.с.9)
Як зазначено в п.4.1. договору оренди термін дії встановлено з 01.08.1995р. по 01.08.2000р.
У відповідності до пункту 2.1. договору оренди, сторонами був складений та підписаний акт прийому-передачі нежитлових приміщень підприємства в оренду ТОВ «ГТВ ЛТД», згідно якого Державне підприємством Міністерства оборони України «703 металообробний завод котельного обладнання» передало, а ТОВ «ГТВ ЛТД» прийняло нежитлові приміщення цеху № 1 державного підприємства, загальною площею 923,0 кв.м. (а.с.15)
21.07.1999р. між сторонами було підписано додаток до договору оренди №1 від 19.07.1995р.(а.с.18), відповідно до якого термін оренди нежитлових приміщень цеху № 1 державного підприємства Міністерства оборони України» 703 металообробний завод котельного обладнання» було продовжено до 01.04.2007р.
У випадку закінчення строку дії договору орендна плата сплачується орендарем на день фактичної здачі орендних приміщень по акту орендодавцю.
В п. 5.1 передбачено, що за вимогою однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішення сулу, у випадку невиконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна” позивач направив на адресу відповідача повідомлення № 60 від 12.04.2007р., в якому зазначалося що термін дії договору оренди № 1 від 19.07.1997р. закінчився, та було запропоновано звернутися до Регіонального відділення Фонду державного майна по м. Києву для перегляду та переукладення договору на зазначені нежитлові приміщення, у відповідно до норм чинного законодавства. (а.с.26)
Як стверджує позивач, Відповідач не виконав вимоги позивача та вимоги п.4.4. договору оренди, орендовані приміщення належним чином не передав та не звільнив, та зазначає, що відповідно до ст.ст. 2, 3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, правовою підставою зайняття державного майна є договір оренди.
Відповідно до п.2 ст. 26 та п.1. ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Дослідивши матеріали справи, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.4.1. договору оренди термін дії встановлено з 01.08.1995р. по 01.08.2000р.
Додатком від 21.07.1999р. до договору оренди № 1 від 19.07.1995р., термін оренди нежитлових приміщень цеху № 1 було продовжено до 01.04.2007р.
Відповідно до приписів ст. 764 Цивільного кодексу України договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором за двох умов: якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму і за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця.
Аналогічна норма міститься в ч.2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п.4 ст.284 Господарського кодексу України, відповідно до яких у разі відсутності заяви однієї із сторін після припинення протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
З вищевикладеного вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовженим на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені протягом місяця після закінчення строку договору.
Відповідно до ст. 763 Цивільного кодексу України договір припиняється після строку його дії.
В матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача про припинення дії договору оренди в розумінні ч.2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", тобто відсутні докази які б свідчили про волевиявлення позивача не продовжувати дію договору.
Лист № 60 від 12.04.2007р. на який посилається позивач в обгрунтування своїх вимог, такою заявою про припинення договору оренди не являється, оскільки за своїм змістом не припиняє дію договору, а пропонує поновити дозвіл на діяльність в управління пожежної безпеки та надати його заводу та погодити договір з регіональним відділенням Фонду державного майна України.
Позивач належним чином не повідомив відповідача про припинення договору оренди по закінченню законодавчого терміну встановленого ст. 764 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" та п.4 ст. 284 Господарського кодексу України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що нагадування орендодавця в листі №60 від 12.04.2007р. про закінчення терміну дії договору оренди, свідчить про те, що позивач станом на 01.04.2007 не вважав договір оренди таким, що припинив свою дію.
Окрім того, слід зазначити, що після закінчення дії договору, строк продовжений про, що свідчить той факт, що позивач після закінчення договору виставляв рахунки саме за орендну плату (а.с.71) , які були прийняті орендодавцем.
Таким чином судом першої інстанції було встановлено, що будь-яких заперечень користування спірним приміщення з боку орендодавця протягом терміну встановленого чинним законодавством України не було.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що Договір на спірне приміщення був продовжений на той самий строк та на тих самих умовах. А отже у позивача відсутні підстави для виселення ТОВ «ГТВ ЛТД» зі спірного нежитлового приміщення.
Доводи апеляційного подання не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
З огляду на викладене, колегія приходить до висновку, що оспорюване рішення відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99,101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційне подання Заступника Військового прокурора Київського гарнізону
залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду м. Києва від 29.01.2009 р. по справі №4/443 залишити без змін.
3. Матеріали справи №4/443 повернути Господарському суду м.Києва.
Головуючий суддя Корсак В.А.
Судді Авдєєв П.В.
Коршун Н.М.