КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25.05.2009                                                                                           № 36/100

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:            Авдєєва  П.В.

          Коршун Н.М.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -представник –  Сидоренко Т.В.   ( за довіреністю)

відвідповідача : представник –   Ковальчук І.І. ( за довіреністю)

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Інтер Мед"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 13.04.2009

 у справі № 36/100 (суддя Трофименко Т.Ю.)

 за позовом                               ТОВ "Інтер Мед"

 до                                                   Міністерство оборони України

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 3749530,00 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 В лютому 2009 року позивач звернувся з позовом до Господарського судум. Києва про стягнення суми основного боргу в розмірі 3 749 530,00 грн., за договором про закупівлю продукції за державні кошти № 14 від 24.12.2008 року.

          Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.04.2009 року в задоволені позову відмовлено повністю.  

          Позивач не погодившись з прийнятим рішенням звернувся з апеляційною скаргою , в якій просить   скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 13.04.2009 року, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

            Зокрема апелянт посилається на те, що судом  першої інстанції  неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а саме скаржник зазначає, що   під час укладення договору, відповідач прийняв на себе зобов’язання прийняти товар та оплатити його вартість у строк до 31.12.2008 року.

          Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу  в якому просить  апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  колегія встановила наступне.

24.12.2008 року  між позивачем та відповідачем  був укладений договір №14 про закупівлю продукції за державні кошти (а.с.33). Даний договір укладений за результатами відкритих торгів.

Відповідно до умов даного договору позивач зобов'язаний поставити відповідачу прилади для вимірювання фізичних та хімічних величин.

Загальна вартість продукції, що поставляється, визначається в специфікації, що додається до договору. Загальна сума договору складала 4 409 470 грн. (п.п. 2.1,2.2 договору) (а.с.39).

25 грудня 2008р. між сторонами по справі була підписана додаткова угода до договору №14 від 24.12.2008р. про закупівлю продукції за державні кошти (а.с.43).

Відповідно до п.2.2 даної угоди загальна сума договору складає З 749 530 грн.

Відповідно до видаткової накладної №РН - 0000609 від 25 грудня 2008 року на виконання умов договору з урахуванням додаткової угоди позивач поставив відповідачу прилади для вимірювання фізичних та хімічних величин на загальну суму 3 749 530 грн. (а.с.45), згідно п. 3.2 договору №14 від 24 грудня 2008р. оплата вартості продукції замовником (відповідачем) здійснюється за рахунками - фактурами виконавця (а.с.75).

Порядок розрахунків в договорі сторони визначили в п. 3.3 - оплата фактично поставленої продукції на підставі належним чином оформлених документів.

Як свідчать матеріали справи, сторони в договорі не обумовили строки оплати відповідачем вартості отриманих приладів для вимірювання фізичних та хімічних величин.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача є такими, що задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так як  сторони при підписанні договору №14 від 24 грудня 2008р. не обумовили строки оплати вартості  приладів для вимірювання фізичних та хімічних величин, а відповідач не направляв на адресу відповідача вимоги про сплату    вартості    отриманого    товару,     суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що          позовні вимоги необгрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню.

          Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

        Керуючись ст.ст. 99,101, 103, 105  ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

   

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу   ТОВ  „Інтер Мед”   залишити без задоволення.2.Рішення Господарського суду  м. Києва  від 13.04.2009 р. по справі №36/100 залишити без змін.

3. Матеріали справи №36/100 повернути Господарському суду м.Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Корсак В.А.

 Судді                                                                                          Авдєєв  П.В.

                                                                                          Коршун Н.М.