КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 01.06.2009                                                                                           № 16/55

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:            Гольцової  Л.А.

          Рябухи  В.І.

 за участю секретаря

судового засідання           Терещенко Я.О.

 за участю представників сторін:

 від позивача:        Соботюк Н.І., представник, довіреність № 6/407 від 14.05.2009;

 від відповідача:   Степ”юк В.С., представник, довіреність б/н від 16.02.2009;

 розглянувши апеляційні скарги Приватного підприємства „Металекс” та Відкритого акціонерного товариства „Рівнефармація”

 на рішення Господарського суду м.Києва від 17.03.2009

 у справі № 16/55 (суддя Ярмак О.М.)

 за позовом                               Відкритого акціонерного товариства „Рівнефармація”;

 до                                                   Приватного підприємства „Металекс”;

              

             

 про                                                   стягнення суми

 

          постанова прийнята 01.06.2009, оскільки відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України засідання суду відкладалось слуханням з 18.05.2009 до 01.06.2009.

ВСТАНОВИВ:

           Відкрите акціонерне товариство „Рівнефармація” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства „Металекс” про стягнення 21 240,78 грн.

          До прийняття рішення по суті спору, Відкрите акціонерне товариство „Рівнефармація” в порядку ст. 22 ГПК України звернулось до суду із заявами про уточнення позовних вимог, в яких просило суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 36 345,14 грн., з яких орендна плата складає 29 328,32 грн., 3 183,31 грн. – комунальні послуги та пеня – 3 453,51 грн. та стягнути з відповідача витрати на відрядження представника позивача.

          В подальшому, позивачем в порядку ст. 22 ГПК України було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просив суд виселити відповідача із спірного приміщення площею 41,8 кв.м., але дана заява не була прийнята судом першої інстанції, оскільки вимоги, які в ній заявлялись є не уточненими позовними вимогами, а по суті – новими позовними вимогами, які мають інший предмет та підстави.

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 у справі № 16/55 позов Відкритого акціонерного товариства „Рівнефармація” до Приватного підприємства „Металекс” про стягнення 21 240,78 грн. задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 29 955,38 грн. основного боргу, а в іншій частині в позові відмовлено.

          Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 Приватне підприємство „Металекс” (далі – ПП „Металекс”) та Відкрите акціонерне товариство „Рівнефармація” (далі – ВАТ „Рівнефармація”) звернулись з апеляційними скаргами, в яких просять: ВАТ „Рівнефармація” – змінити його та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі; ПП „Металекс” – скасувати його та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

          Апеляційну скаргу ПП „Металекс” мотивовано тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи , а також неправильно застосовано норми матеріального права.

          Зокрема, скаржник посилається на те, що плата за теплопостачання та електропостачання не можуть бути стягнуті з відповідача, оскільки відповідно до Закону України „Про електроенергетику” постачання електроенергії здійснюється при наявності ліцензії, а відповідної ліцензії позивач немає, а тому і плата за зазначені послуги не може бути стягнута на користь позивача.

          ВАТ „Рівнефармація” у відзиві на апеляційну скаргу ПП „Металекс” проти ї доводів заперечувало та просило суд залишити її без задоволення.

          Апеляційну скаргу ВАТ „Рівнефармація” мотивовано тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права.

          Зокрема, скаржник посилається на те, що суд невірно відмовив у стягненні пені в сумі 3 453,51 грн. мотивуючи тим, що позивачем не надано належних доказів настання строку оплати, тоді як п.п. 4.1, 4.5, 6.1 договору передбачено стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

          ПП „Металекс” відзив на апеляційну скаргу ВАТ „Рівнефармація” не надало, що відповідно до ст. 96 ГПК України не є перешкодою для перегляду рішення Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку, але представник ПП „Металекс” в засіданні суду 01.06.2009 доводи апеляційної скарги ВАТ „Рівнефармація” не підтримав та просив залишити її без задоволення.

          Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

          Між ВАТ „Рівнефармація” (Орендодавець) та ПП „Металекс” (Орендар) 30.06.2007 укладено договір оренди приміщення, за умовами якого, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в тимчасове користування (далі – оренда) за плату приміщення загальною площею 171 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Рівне, м-н незалежності, 3 (2-й поверх адмін.будівлі) (п. 1.1 договору).

          Передача приміщення в оренду здійснюється впродовж 3-х днів з моменту укладення даного договору, на підставі акту прийому-передачі, підписаного сторонами, який є невід’ємною частиною цього договору (п. 2.1 договору).

          Пунктом 2.2 передбачено, що після закінчення строку оренди Орендар зобов’язаний передати орендодавцю приміщення, що орендується, протягом п’яти днів з моменту закінчення строку оренди за актом передачі.

          Орендар зобов’язаний, зокрема, своєчасно здійснювати орендні платежі в розмірі, визначеному погодженим протоколом, який є невід’ємною частиною даного договору (п. 3.2.2 договору); в разі припинення дії договору оренди повернути Орендодавцеві орендоване приміщення в стані не гіршому, ніж у якому воно було одержано з врахуванням нормального зносу (п. 3.2.8 договору).

          Сума орендної плати за користування майном становить 5 913,18 грн. в місяць, плюс ПДВ. ПДВ нараховується згідно чинного законодавства України (п. 4.1 договору).

          Орендна плата нараховується з дня підписання сторонами акту прийому-передачі майна і вноситься Орендарем щомісячно наперед, першого числа поточного місяця. В разі несвоєчасної сплати орендної плати, або плати за комунальні послуги договір оренди вважається розірваним, Орендар зобов’язаний звільнити орендоване приміщення до 5-го числа поточного місяця (п. 4.2 договору).

          Пунктом 4.5 договору встановлено, що додатково до кінця поточного місяця проводиться плата згідно виставлених рахунків: за електроенергію по показниках окремих лічильників, за споживання води та каналізацію плата проводиться від кількості працюючих осіб, плата за теплопостачання сплачується пропорційно займаної площі.

          У випадку закінчення строку дії договору оренди, орендна плата оплачується Орендарем по день фактичної передачі майна згідно з актом прийому-передачі (п. 4.6 договору).

          Даний договір набирає чинності з дня його підписання і дійсний по 30.12.2007 включно (п. 7.1 договору).

          Якщо жодна із сторін в місячний строк після закінчення договору не заявить про намір його розірвати, або укласти на нових умовах, договір автоматично пролонгується на аналогічний строк (п. 7.2 договору).

          Сторони на виконання п. 2.1 договору, 30.06.2007 склали акт прийому-передачі орендованого приміщення.

          ВАТ „Рівнефармація” листом від 10.07.2008 № 6/682 звернулось до ПП „Металекс” яким повідомило підприємство, що договір від 30.06.2007 є дійсним до 30.06.2008, але у зв’язку з закінчення строку договору оренди, а також невиконанням підприємством умов п. п. 4.2, 4.5 договору щодо своєчасної орендної плати та комунальних послуг, товариство не має наміру на укладення договору оренди з підприємством на новий строк та просило до 15.07.2008 сплатити орендну плату по день звільнення приміщення, а також передати приміщення, що орендується в належному стані за актом передачі.

          Отже, враховуючи зазначений вище лист позивача, договір від 30.06.2007 припинив свою дію 30.06.2008.

          В матеріалах справи наявний акт прийому-передачі орендованого приміщення від 11.07.2008 про повернення відповідачем орендованого приміщення, але даний акт відповідачем не підписаний.

          До матеріалів справи судом першої інстанції залучено акти від 11.07.2008 та від 18.02.2009, які складені працівниками позивача про те, що відповідач, який орендував приміщення площею 171 кв.м. за адресою м-н Незалежності, 3, залишив кімнати з речами площею 41,87 кв.м.

          Згідно ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 764 ЦК України передбачено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

          Згідно із ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

          Матеріалами справи підтверджується заборгованість ПП „Металекс” за договором оренди щодо сплати орендної плати в установленому договором порядку та розмірі (період з грудня 2007 по вересень 2008 на загальну суму 21 240,78грн.) і, ПП „Металекс” не надало доказів оплати заборгованості за договором.

          Оскільки ПП „Металекс” у встановлений ч. 4 ст. 284 ГК України термін було повідомлено про непродовження строку дії договору (лист від 10.07.2008 № 6/682), тобто договір від 30.06.2007 припинив свою дію 30.06.2008 і підприємство лише частково звільнило орендоване приміщення (акти від 11.07.2008 та від 18.02.2009) і матеріали справи свідчать, що не заперечується і відповідачем про несвоєчасну сплату останнім орендних платежів, то колегія суддів вважає, що ПП „Металекс” безпідставно не виконує умови п. 2.2 договору.

          Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).

          Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

          Враховуючи, що відповідач фактично займає орендоване приміщення площею 41,87 кв.м. та в матеріалах справи відсутні докази його звільнення та передачі по акту приймання-передачі позивачу, то він зобов’язаний відповідно до п. 4.6 договору вносити орендну плату по день фактичної передачі майна згідно з актом прийому-передачі, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача суми орендної плати за період з травня 2008 по січень 2009.

          Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідача підлягає стягненню 627,06 грн. суми комунальних послуг за виставленим позивачем рахунком від 21.05.2008 № 169, оскільки в матеріалах справи відсутні докази фактичного користування відповідачем спірним приміщенням після травня 2008.

          До того ж, п. 4.6 договору передбачено сплата Орендарем по день фактичної передачі майна згідно з актом прийому-передачі тільки орендної плати.

          Що стосується стягнення з відповідача суми пені в розмірі 3 453,51 грн., то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив в задоволенні цієї вимоги позивача, виходячи із наступного.

          Пунктом 6.1 договору передбачено, що за порушення термінів перерахування платежів, зазначених в п.п. 4.1, 4.5 даного договору або перерахування оплати не в повному обсязі, Орендар сплачує пеню в розмірі рвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, з урахуванням індексації за кожний день прострочки платежу, включаючи день оплати.

          Оскільки стягнення пені кореспондується із умовами договору про внесення орендних та комунальних платежів в період дії договору, а договір припинив свою дію 30.06.2008, то, відповідно, відсутні підстави для нарахування пені після закінчення дії договору.

          Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача суми понесених витрат на відрядження до м. Києва представника позивача, оскільки відповідно до ст. 44 ГПК України судовими витратами є також витрати, пов’язані з розглядом справи, матеріалами справи, в свою чергу, ці витрати підтверджені (а.с. 53-55, 72-77).

          Посилання ПП „Металекс” в апеляційній скарзі, що плата за теплопостачання та електропостачання не можуть бути стягнуті з відповідача, оскільки відповідно до Закону України „Про електроенергетику” постачання електроенергії здійснюється при наявності ліцензії, а відповідної ліцензії позивач немає, є необґрунтованими, оскільки сплата комунальних послуг відповідачем регулюється умовами договору від 30.06.2007, а не зазначеним Законом.

          Колегія суддів вважає, що посилання ВАТ „Рівнефармація” в апеляційній скарзі, що суд невірно відмовив у стягненні пені в сумі 3 453,51 грн. мотивуючи тим, що позивачем не надано належних доказів настання строку оплати, є помилковими з підстав, наведених у даній постанові суду.

В результаті розгляду апеляційних скарг ПП „Металекс” та ВАТ „Рівнефармація” судом апеляційної інстанції встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмету доказування у цій справі, з'ясовано судом першої інстанцій з достатньою повнотою, в повному обсязі та з дотриманням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 32, 33, 43 ГПК України.

          За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 у справі №16/55.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 у справі №16/55 залишити без змін, а апеляційні скарги Приватного підприємства „Металекс” та Відкритого акціонерного товариства „Рівнефармація” - без задоволення.

2. Матеріали справи № 16/55 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

 Головуючий суддя                                                                      Григорович О.М.

 Судді                                                                                          Гольцова  Л.А.

                                                                                          Рябуха  В.І.

 04.06.09 (відправлено)