У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.05.09                                                                                       Справа №7/487/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Кагітіна Л.П.  , Хуторной В.М.

при секретарі               Пересаді О.В.

за участю представників сторін:

позивача:                        не з’явився;

відповідача 1:                Хрипченко Ю.Ю., довіреність № 01/50 від 27.04.2009 р.;

відповідача 2:                 Каплунова С.М., довіреність № 14-33/180-3129 від 15.05.2009 р.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні               

апеляційну скаргу   Регіонального відділення Фонду державного майна України

                                    по Запорізькій області , м. Запоріжжя

на рішення                Господарського суду Запорізької області від 29.12.2008 року

у справі                      №  7 / 487/ 08   

за позовом                 Товариства з обмеженою відповідальністю

                                   «Українсько – американська фірма «Терма – М», м. Київ

до відповідача 1        Регіонального відділення Фонду державного майна України

                                    по Запорізькій області, м. Запоріжжя

до відповідача 2        Головне управління Державного казначейства в Запорізькій

                                    області,  м. Запоріжжя

про                              стягнення 5653,30 грн.,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українсько – американська фірма        «Терма – М» (далі – ТОВ «УАФ «Терма – М») звернулось в господарський суд Запорізької області з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (далі РВ ФДМУ по Запорізькій області) про стягнення 5653,30 грн. безпідставно отриманих грошових коштів на підставі  ст. 1212 ЦК України.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.12.2008 р.                                     у справі 7/487/08  (суддя Кутіщева Н.С.)  позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 5653,30 грн. безпідставно отриманих грошових коштів. Відшкодовано позивачу за рахунок відповідача 102,00 грн. державного мита  та 118,00 грн.  витрат  на інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач без достатньої правової підстави утримує грошові кошти позивача.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (відповідач у справі) звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 29.12.2008 р. у справі № 7/487/08 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити у повному обсязі.

З підстав, викладених в апеляційній скарзі заявник вважає, що  рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На думку заявника апеляційної скарги посилання суду на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 26.04.2007 р. є безпідставним, оскільки: ухвалою Верховного суду України від 04.06.2008 р. воно скасовано, а справа направлена на новий розгляд. В подальшому ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від  03.11.2008 р. позовна заява Загрудної В.О. залишена без розгляду.

Також, звертає увагу суду на те, що  рішенням районного суду Запорізької області від 26.04.2007 р.  Загрудну В.О. було зобов’язано знести не все майно бази відпочинку, а тільки : літній будиночок площею 66, 1 кв. м., більярдну площею 161,1 кв. м., 9 літніх будиночків площами відповідно 61,08 кв. м., 85,5 кв. м., 60,3 кв. м., 90, 1 кв. м., 58, 3 кв. м., 60,0 кв. м., 32, 48 кв. м., 30, 4 кв. м. та 14, 8 кв. м.  Отже, в користуванні позивача залишилось майно, а саме: склад літ. И (інв. .№ б/н), убиральня літ. О (інв. № б/н), трансформаторна літ. П (інв. № б/н), душ літ. Е (інв. № б/н), насосна літ. Л (інв. № б/н),  огорожа металева №1 (інв. № б/н), огорожа №6 (інв. № б/н), ворота №5 (інв. № б/н), водонапірна вежа №4 (інв. № б/н), підпірна стінка №3 (інв. № б/н), водовідвідний лоток №2 (інв. № б/н), замощення І (інв. № б/н), холодильник «Апшерон» (інв. № 36390), холодильник «Апшерон» (інв. № 44080), холодильник «Апшерон» (інв. № 46070), холодильник «Апшерон» (інв. № 44), холодильние «Снайге» (інв. № 36300),холодильний прилавок (інв. № 44050), стіл більярдний (інв. № 36350). Вказане майно є державним майном, належним чином не повернуто до регіонального відділення та  знаходиться у користуванні позивача.

Крім  того, вказує, що  відповідно до п. 3.4 договору оренди №1395/1194 від 26.04.2005 року, орендна плата по даному договору спрямовується до Державного бюджету України, а саме до Державного бюджету Запорізького району Запорізької області, а тому господарським судом безпідставно відхилено клопотання щодо залучення до справи Управління державного казначейства України.

 Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 12.02.2009 р. апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області прийнята до провадження та призначена до розгляду на  26.03.2009 р. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 23.04.2009 р.  

На підставі ст. ст. 23, 24 та 77 ГПК України залучено до участі у справі в якості відповідача 2 Управління Державного казначейства в Запорізькій області та відкладено розгляд справи  на 28.05.2009 р.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1037 від 27.05.2009 р. справа № 7/487/08 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробка Н.Д., суддів Кагітіна Л.П., Хуторной В.М.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українсько - американська фірма «Терма – М», м. Київ (позивач у справі) апеляційну скаргу відповідача не визнає. Свою правову позицію виклав у письмовому відзиві. Вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим. Мотивує, зокрема, тим, що оскільки 29.08.2007 р. дія спірного договору була припинена, що встановлено судовим рішенням по справі № 7/52/08, яке набрало законної сили, нарахування відповідачем орендної плати за Договором є безпідставним. У зв’язку з чим, вважає, що кошти, переховані позивачем відповідачу є безпідставно отриманими, тобто такими, що підлягають поверненню в сумі 5653,30 грн.

Просить апеляційну скаргу заявника залишити без задоволення, а рішення господарського суду від 29.12.2008 р. у справі № 7/487/08 залишити без змін.

Головне управління Державного казначейства в Запорізькій області (відповідач 2), у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що відповідно до підпункту 3 п. 2 розділу 2 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000 № 131 (в редакції наказу ДКУ від 03.03.2008 № 80), в процесі казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями органи Державного казначейства України формують розрахункові документи і проводять повернення платежів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету, на підставі відповідних документів органів, які повинні забезпечувати надходження платежів та за якими згідно із законом закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету.

Згідно зі статтею 2 Бюджетного кодексу України органи стягнення - податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів та інших надходжень.

Додатком № 8 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено перелік органів, за якими закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету.

Контроль за справлянням (стягненням) до бюджету плати за оренду іншого державного майна покладено на Фонд державного майна України (та його регіональні відділення).

Крім того, починаючи з 21.07.2008 р. діє Порядок виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008    № 609. Відповідно до положень п. 4 та п. 5 якого, безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджету, здійснюється органами Державного казначейства на користь відповідної юридичної чи фізичної особи на підставі судового рішення про повернення надмірно та/або помилково сплачених до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів, за рахунок сум надмірно або помилково зарахованих до бюджету платежів, внесених цією юридичною чи фізичною особою.

Зазначене, на думку відповідача 2, свідчить про те, що відповідно до наданих повноважень органи Державного казначейства України не приймають самостійного рішення щодо повернення надмірно та/або помилково сплаченої плати за оренду іншого державного майна, а здійснюють таке повернення тільки на підставі висновків відповідного органу стягнення або за рішенням суду.

У зв'язку з тим, що на теперішній час до Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області не надходило вищезазначених документів щодо повернення позивачу надмірно та/або помилково сплаченої плати за оренду іншого державного майна, то і підстав для перерахування коштів у Головного управління немає.

Також, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач 2 додатково повідомив, що платежами 10.09.2007 р., 05.10.2007 р., 07.11.2007 р., 09.11.2007 р. та  11.12.2007 р. позивачем було перераховано кошти на рахунок, відкритий для обліку надходжень державного бюджету Орджонікідзевського району м. Запоріжжя за кодом класифікації доходів бюджету 22080300 «Плата за оренду іншого державного майна» на загальну суму 5653,30 грн.

Вважає, що за наявності правових підстав, апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду Державного  майна України по Запорізькій області має бути задоволена.

  Товариство з обмеженою відповідальністю «Українсько - американська фірма «Терма – М», позивач, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, витребуваних судом документів не представив, про причини неявки не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

  В   судовому   засіданні   представники  відповідача 1 та відповідача 2 підтримали  доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

  За клопотанням представників відповідача 1 та відповідача 2, судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення.

  За  клопотанням представників відповідача 1 та відповідача 2 апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

          За їх згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

    Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

     Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.

          Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне:

Як підтверджено матеріалами справи, між сторонами, а саме між ТОВ «Українсько – американська фірма «Терма – М» (Орендарем, позивачем у справі) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (Орендодавцем, відповідачем 1 у справі) 26.04.2005 р. був укладений договір оренди нерухомого майна № 1395/1194, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування держане нерухоме майно  бази відпочинку «Будівельник», що знаходиться за адресою: Запорізька область, Запорізький район,  с. Канівське, строком до 26.04.2008 р.

Рішенням Запорізького районного суду від 26.04.2007 р. було задоволено позов Загрудної В.О. (власника земельної ділянки) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зносу всіх споруд, що орендувались ТОВ «Українсько – американська фірма «Терма – М».

На підставі вищезазначеного факту позивач неодноразово звертався до відповідача з листами про розірвання договору нерухомого майна № 1395/1194 від 26.04.2005 р.

В подальшому позивач звернувся до господарського суду Запорізької області із позовом  про розірвання договору оренди № 1395/1194 від 26.04.2005 р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.03.2008 р. по справі № 7/52/08, залишеним в силі постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.05.2008 р., відмовлено у задоволені вимог про розірвання зазначеного договору на підставі того, що згідно п 10.5 договору договір припиняється у разі загибелі (знищення) майна. Вказаним судовим рішенням встановлено, що станом на 29.08.2007 р. об’єкти нерухомого майна були знищені, а відтак на момент звернення позивача до суду спірний договір  припинив свою дію 29.08.2007 р.

Згідно з позовною заявою ТОВ «Українсько-американська фірма «Терма-М», не зважаючи на те, що дія договору була припинена, відповідач продовжував нараховувати позивачу орендну плату, яку позивачем було сплачено в загальній сумі 5653,30 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень (арк. справи 55-59).

          Стягнення із Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя на користь ТОВ «Українсько-американська фірма «Терма-М» грошових коштів в сумі 5653, 30 грн. як безпідставно отриманих, було предметом судового позову в суді першої інстанції.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України, особа,  яка набула майно  або  зберегла  його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження  майна  було  результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї статті застосовуються до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов’язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 14.03.2008 р. по справі № 7/52/08 за позовом ТОВ УАФ «Терма-М» до РВ ФДМ України по Запорізькій області про розірвання договору оренди № 1395/1194 від 26.04.2005 р., позивачу було відмовлено у задоволенні вимог про розірвання договору оренди у зв’язку з тим, що         п. 10.5 Договору передбачено припинення його дії у разі загибелі (знищення) майна. У своєму рішенні суд прийшов до висновку, що на момент звернення позивача з відповідним позовом до суду, Договір вже припинив свою дію. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд виходив із того, що рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 26.04.2007 р. було задоволено позов Загрудної В.О. та вирішено усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 1,53 га, належній їй на праві власності на підставі державного акту від 09.12.2002 р., знести нежитлові приміщення, компенсувати Загрудною В.О. витрати пов’язані зі зносом споруд та компенсувати їх вартість державі.

Крім того, рішенням господарського суду Запорізької області від 14.03.2008 р. по справі № 7/52/08 встановлено, що станом на 29.08.2007 р. об’єкти нерухомості були знищені, тобто дія Договору оренди була припинена 29.08.2007 р. Такий висновок суду був зроблений на підставі Акту відсутності орендованого майна від 01.08. 2007 р. (складеного комісією у складі представників позивача, відповідача 1 та власника земельної ділянки), в зв’язку із виконанням рішення Запорізького районного суду Запорізької області власником земельної ділянки Загрудною В.О. тобто зносу всіх орендованих споруд та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Також, в рішення суду зазначено, що 29.08.2007 р. комісією у складі представників позивача,  відповідача 1, спеціаліста КРУ та представника Загрудної В.О. було проведено перевірку наявності і стану державного майна переданого в оренду ТОВ «УАФ «Терма-М» згідно із договором оренди від 26.04.2005 р. № 1395/1194, яке знаходиться на балансі ТОВ «УАФ «Терма-М». За результатами перевірки встановлено відсутність майна, причиною якого стало виконання рішення суду, яке набрало чинності. При цьому, судом встановлено, що 31.07.2007 р. Загрудною В.О. було сплачено вартість всього майна на підставі рішення суду та судової будівельно-технічної експертизи № 553 від 12.02.2007 р. у розмірі 85543,60 грн. Висновки експерта про вартість майна регіональним відділенням в судовому порядку не оскаржені. До експертної оцінки увійшло все майно без виключення.

Відповідно до ч. 2, 4, 5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України,     факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

         Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Як свідчать обставини справи, не зважаючи на факт припинення дії Договору        № 1395/1194 від 26.04.2005 р. відповідач 1 продовжував нараховувати орендну плату за користування вже неіснуючим майном, а підприємство позивача помилково сплатило виставлені на оплату рахунки в загальній сумі 5653,30 грн., доказом чого є наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень (арк. справи 55-59).

Крім того, відповідач 2 у своєму відзиві також підтвердив, що платежами 10.09.2007 р., 05.10.2007 р., 07.11.2007 р., 09.11.2007 р. та  11.12.2007 р. позивачем було перераховано кошти на рахунок, відкритий для обліку надходжень державного бюджету Орджонікідзевського району м. Запоріжжя за кодом класифікації доходів бюджету 22080300 «Плата за оренду іншого державного майна» на загальну суму 5653,30 грн.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком  суду першої інстанції  та доводами позивача, що позивач без достатньої правової підстави утримує грошові кошти позивача, а отже помилково перераховані кошти в розмірі 5653,30 грн. підлягають стягненню на підставі          ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга залишається судом без задоволення.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів дійшла висновку про відповідність рішення господарського суду Запорізької області нормам чинного законодавства. Підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Судові витрати по розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідно до приписів ст. 49 ГПК України покладаються на заявника.

  Керуючись ст. ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд

                                              П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 29.12.2008 р. у справі №7/487/08 залишити без змін.

  

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  

 Кагітіна Л.П.  Хуторной В.М.