У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
28.05.09 Справа №2/33-09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді Коробка Н.Д. , Кагітіна Л.П. , Хуторной В.М.
при секретарі: Пересаді О.В.
за участю представників
позивача: Мінін М.В., дов. № 1/2007 від 13.01.2007 р.
відповідача: Матохнюк А.А., дов. № 7 від 30.04.2009 р.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства «Аграрій 3000», смт. Новотроїцьке Херсонської області
на рішення господарського суду Херсонської області від 12.03.2009 р.
у справі № 2/33-09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніфер», м. Каховка Херсонської області
74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Мелітопольська, 17, корпус Б
до Приватного підприємства «Аграрій 3000», смт. Новотроїцьке Херсонської області
75300, Херсонська область, смт. Новотроїцьке, вул. Лугова, буд. 5
про стягнення 70.185,27 грн.
Встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Уніфер», м. Каховка Херсонської області, (далі - позивач), звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного підприємства «Аграрій 3000», смт. Новотроїцьке Херсонської області, (далі - відповідач), про стягнення 91.919,44 грн., які складаються з 47.458,77 грн. основного боргу за договором поставки № 08/08-КО від 28.12.2007 р., 9.596,25 грн. пені, 10.745,88 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору, 21.119,15 грн. збитків від курсової різниці, 2.515,31 грн. втрат від інфляції, 484,08 грн. – 3% річних.
Заявою б/н від 12.03.2009 р. позивач зменшив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача на його користь 70.185,27 грн., які складаються з 22.458,77 грн. основного боргу за договором поставки № 08/08-КО від 28.12.2007 р., 10.371,16 грн. пені, 10.745,88 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору, 21.119,15 грн. збитків від курсової різниці, 4.228,49 грн. втрат від інфляції, 1.261,82 грн. – 3% річних. Вказане уточнення позовних вимог прийнято судом першої інстанції до розгляду.
Розглянувши справу по суті, господарський суд Херсонської області своїм рішенням від 12.03.2009 р. у справі № 2/33-09 (суддя Скобєлкіна С.В.) позов задовольнив частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 22.458,77 грн. основного боргу, 10.371,16 грн. пені, 10.745,88 грн. штрафу, 4.228,49 грн. втрат від інфляції, 1.261,82 грн. – 3% річних, 919,19 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 25.000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинено. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано наступним.
Правовідносини між сторонами врегульовані договором поставки № 08/08-КО від 28.12.2007 р., згідно з умовами якого позивач свої зобов’язання за договором виконав у повному обсязі, поставив відповідачу товар. Відповідач свої зобов’язання за договором виконав частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 22.458,77 грн. В частині позовних вимог про стягнення 25.000,00 грн. основного боргу суд першої інстанції провадження у справі припинив, у зв’язку з оплатою відповідачем під час розгляду справи. Керуючись ст. 625 ЦК України, на підставі умов договору суд першої інстанції визнав розрахунки позивача обґрунтованими, а вимоги про стягнення з відповідача 10.371,16 грн. пені, 10.745,88 грн. штрафу, 4.228,49 грн. втрат від інфляції, 1.261,82 грн. – 3% річних такими, що підлягають задоволенню. В задоволенні позовних вимог про стягнення 21.119,15 грн. збитків від курсової різниці судом першої інстанції відмовлено, оскільки позивач не дотримався умов договору щодо виставлення рахунків на сплату.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі та у поясненнях до неї від 19.05.2009 р. відповідач вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 12.03.2009 р. у справі № 2/33-09 прийнято при неповному з’ясуванні судом обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду, викладених в рішенні, обставинам справи, просить рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. На думку відповідача, спірні поставки відбувались не за договором поставки № 08/08-КО від 28.12.2007 р., оскільки в накладних і платіжних дорученнях відсутнє посилання на нього. Позивач вимогу про сплату не надсилав, отже строк оплати у відповідача не настав. Також відповідач вважає, що судом першої інстанції безпідставно прийнято до розгляду доповнення до позовної заяви від 12.03.2009 р., оскільки ГПК України не передбачено можливості зміни позовних вимог шляхом подання доповнення до позовної заяви.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 28.04.2009 р. у даній справі апеляційна скарга відповідача прийнята до розгляду, який призначений на 28.05.2009 р.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1038 від 27.05.2009 р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого – Коробки Н.Д., суддів: Кагітіної Л.П., Хуторного В.М.
Позивач в своєму відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, оскаржуване рішення – без змін.
Представники сторін підтримали в судовому засіданні доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення та за їх згодою в судовому засіданні 28.05.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
28.12.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 08/08-КО (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобов’язався передати, а відповідач – прийняти й оплатити товари (далі – Товар) відповідно до специфікації та на умовах, що визначаються у Додатках, які є невід’ємною частиною Договору.
Сторонами узгоджено Додатки до Договору: №№ 1 - 5, згідно з якими сторони узгодили асортимент, кількість, ціну і загальну вартість Товару відповідно до умов Договору. Відповідно до вказаних Додатків строк оплати – до 01.10.2008 р.
Договір набирає чинності з дати підписання сторонами і діє до 31.12.2008 р. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання зобов’язань, які залишились невиконаними (п. 8.2 Договору).
Позивач на виконання умов Договору передав відповідачу Товар на суму 262.155,77 грн., що підтверджується накладними: № УТ-00306 від 17.03.2008 р., № УТ-00430 від 26.03.2008 р., № УТ-00801 від 19.04.2008 р., № УТ-00810 від 21.04.2008 р., № УТ-00883 від 24.04.2008 р., № УТ-00906 від 25.04.2008 р., № УТ-01007 від 07.05.2008 р., № УТ-01136 від 16.05.2008 р., № УТ-01137 від 16.05.2008 р., № УТ-01592 від 18.06.2008 р., № УТ-01722 від 27.06.2008 р. та довіреностями на отримання цінностей: ЯОГ № 895303 від 17.03.2008 р., ЯОГ № 895304 від 26.03.2008 р., ЯОГ № 895308 від 18.04.2008 р., (а.с. 16 - 32).
Відповідач свої зобов’язання за Договором щодо оплати отриманого Товару виконав частково, сплативши 214.677,00 грн., внаслідок чого у відповідача перед позивачем на день звернення позивача до суду виникла заборгованість у сумі 47.458,77 грн. В подальшому, під час розгляду справи відповідач сплатив позивачу в рахунок погашення боргу ще 25.000,00 грн. (платіжні доручення: № 7 від 09.02.2009 р., № 8 від 19.02.2009 р., а.с. 92, 93) Таким чином на час прийняття судом першої інстанції рішення основний борг склав 22.458,77 грн.
Стягнення з відповідача на користь позивача 70.185,27 грн., які складаються з 22.458,77 грн. основного боргу за Договором, 10.371,16 грн. пені, 10.745,88 грн. штрафу за неналежне виконання умов Договору, 21.119,15 грн. збитків від курсової різниці, 4.228,49 грн. втрат від інфляції, 1.261,82 грн. – 3% річних, стало предметом спору у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 193 Господарського кодексу України.
Позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 22.458,77 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення 25.000,00 грн. основного боргу, оскільки після звернення позивача до суду, відповідач сплатив позивачу 25.000,00 грн. заборгованості за поставлений позивачем Товар за Договором.
Заперечення відповідача в апеляційній скарзі стосовно того, що спірні поставки відбувались не за Договором, не приймаються колегією суддів до уваги та спростовуються матеріалами справи. По-перше, асортимент товару, зазначений в спірних накладних, вказаних вище, співпадає з асортиментом, узгодженим сторонами в Додатках до Договору: №№ 1 – 5. Доказів існування інших договірних відносин між сторонами ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надано. До того ж в платіжних документах (містяться в матеріалах справи, а.с. 54 – 60, 92, 93), які надані для підтвердження часткової оплати відповідачем основного боргу в графі призначення платежу вказано: «Згідно додатку 1 від 28.12.2007 р. за товар /капельне зрошення/».
Згідно з п. 5.3 Договору у випадку прострочення оплати вартості Товару відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за весь час прострочення. В разі порушення термінів оплати Товару більше, ніж на 10 днів відповідач сплачує додатково позивачу штраф у розмірі 10% від суми заборгованості по Договору.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення пені за період з 02.10.2008 р. по 12.03.2009 р. обґрунтовані, але підлягають задоволенню частково в сумі 8.307,49 грн. через помилку позивача при розрахунку. Заявлений період стягнення пені: з 02.10.2008 р. по 12.03.2009 р., отже, безпідставне нарахування за перший період – з 02.10.2008 р. по 29.10.2008 р. на суму боргу – 169.135,77 грн., оскільки позивачем не враховано проплату 01.10.2008 р. в сумі 60.000,00 грн., тобто починати нарахування пені слід на суму боргу – 109.135,77 грн. (262.135,77 грн. – (93.000,00 грн. + 60.000,00 грн.), і т.д. за розрахунком позивача (а.с. 87), до того ж допущені помилки в підрахунку кількості днів, на які нараховувалась пеня. Позовні вимоги про стягнення штрафу в сумі 10.745,88 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 4.228,49 грн. втрат від інфляції за період: жовтень 2008 р. – лютий 2009 р. обґрунтовані і підлягають задоволенню. Позовні вимоги про стягнення 3% річних за період з 02.10.2008 р. по 12.03.2009 р. підлягають задоволенню частково в сумі 1.039,11 грн. через помилку позивача при розрахунку. Так само, як і в нарахуванні пені, допущено помилку в початковій сумі боргу і в підрахунку кількості днів, на які нараховувались 3%.
Позовні вимоги про стягнення 21.119,15 грн. збитків від курсової різниці задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Згідно з ч. 4 ст. 179 ГПК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до п. 2.3 Договору якщо на день оплати Товару курс гривні до євро ЄС виріс більше, ніж на 1% по відношенню до такого ж курсу на момент передачі Товару, то відповідач на вимогу позивача повинен оплатити додатковий рахунок, що дорівнює сумі відсотка збільшення курсу гривні по відношенню до євро ЄС, який повинен бути сплачений протягом трьох банківських днів з дати виставлення цього рахунку.
Позивачем не надано ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції доказів надсилання відповідачу додаткових рахунків, вимоги на сплату збитків від курсової різниці.
Заперечення відповідача в апеляційній скарзі щодо безпідставності прийняття судом першої інстанції до розгляду доповнення до позовної заяви від 12.03.2009 р. не приймаються колегією суддів до уваги.
На думку колегії суддів вказане доповнення відповідає ст. 22 ГПК України, оскільки даною письмовою заявою б/н від 12.03.2009 р., адресованою господарському суду Херсонської області, до прийняття рушення у справі позивач фактично зменшив позовні вимоги, у зв’язку з оплатою відповідачем частково основного боргу за Договором, а також перераховано штрафні санкції на дату подання вказаної заяви. Копія зазначеного доповнення до позовної заяви і розрахунок до нього надіслані відповідачу у справі, про що свідчить опис вкладення від 11.03.2009 р. (а.с. 89).
У зв’язку з вищенаведеним, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення суду першої інстанції підлягає зміні через невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
Судові витрати за розгляд справи згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
Постановив:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Аграрій 3000», смт. Новотроїцьке Херсонської області, залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 12.03.2009 р. у справі № 2/33-09 змінити. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства «Аграрій 3000», смт. Новотроїцьке Херсонської області, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Уніфер», м. Каховка Херсонської області, 22.458,77 грн. основного боргу, 8.307,49 грн. пені, 10.745,88 грн. штрафу, 4.228,49 грн. втрат від інфляції, 1.039,11 грн. – 3% річних, 717,80 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Припинити провадження в частині стягнення 25.000,00 грн. основного боргу.
В іншій частині позову відмовити. »
Видачу наказу із зазначенням необхідних реквізитів доручити господарському суду Херсонської області.
Головуючий суддя Коробка Н.Д.
судді Коробка Н.Д.
Кагітіна Л.П. Хуторной В.М.